Клініко-рентгенологічна оцінка перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп, виповнених різними остеопластичними матеріалами
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10879Ключові слова:
радикулярні кісти, післяопераційні дефекти щелеп, репаративний остеогенез, культивовані клітини періоста, постменопаузний остеопорозАнотація
Легкодоступним джерелом остеогенних мезенхімальних клітин може слугувати окістя щелепних кісток. Оскільки при остеопорозі відбувається порушення процесу ремоделювання в цих кістках, значний науковий та практичний інтерес становить вивчення місцевого впливу культивованих клітин окістя на динаміку остеорегенерації у ділянках дефектів щелеп, що утворились після видалення радикулярних кіст великих розмірів.
Мета дослідження – дати клініко-рентгенологічну оцінку особливостям перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп після їх пластики різними остеопластичними матеріалами.
Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 85 пацієнтів віком від 20 до 70 років із радикулярними кістами щелеп. Залежно від діагностованого стану мінерального обміну всіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи: у першу увійшли 44 пацієнти без вікових порушень мінерального обміну, в другу – 41 хворий (жінки) із віковими порушеннями мінерального обміну. Після видалення радикулярних кіст утворені кісткові дефекти щелеп у пацієнтів першої клінічної групи та першої підгрупи другої клінічної групи (31 пацієнт) виповнювали колаполом КП-2. У другій підгрупі другої клінічної групи у 10 хворих після видалення радикулярних кіст щелеп великих розмірів проводили пластику утворених кісткових дефектів культивованими клітинами періоста, поміщеними на субстрат колапол КП-2. Через 3; 6; 9; 12 місяців після операційних втручань проводили рентгенологічний моніторинг редукції післякістозних дефектів щелеп, відновлення трабекулярної структури та мінералізації кісткового регенерату. Для дослідження мінеральної щільності у кістковій тканині нижніх щелеп використовували метод ультразвукової ехоостеометрії.
Результати досліджень та їх обговорення. Процес гоїння кісткових ран у хворих, в яких було видалено радикулярні кісти малих та середніх розмірів, перебігав однотипово в обох клінічних групах. Повне закриття післякістозних дефектів через 9 місяців спостерігалось у 20 хворих першої групи та 16 другої. Цей процес був дещо сповільненим у 3 пацієнтів першої групи та 4 другої. Через 12 місяців рентгенологічно спостерігали відновлення цілості щелепних кісток в усіх хворих. Процес гоїння кісткових ран після видалень радикулярних кіст великих розмірів був повільнішим у хворих обох груп. Виразно це проявилось у хворих із порушенням мінерального обміну. Через 12 місяців після цистектомій рентгенологічно візуалізувалась повна редукція післякістозних дефектів щелеп тільки у 45,5 % хворих першої підгрупи другої клінічної групи. У хворих другої підгрупи другої клінічної групи в аналогічні терміни відбувалось завершення репаративного остеогенезу в ділянках ураження щелеп у 80 % випадків.
Висновки. Застосування для остеопластики післякістозних дефектів щелеп різних розмірів колаполу КП-2 у хворих без порушень мінерального обміну забезпечує успішний перебіг репаративного остеогенезу в 80,95 % випадків. У пацієнток із віковими порушеннями мінерального обміну (постменопаузним остеопорозом) використання для остеопластики колаполу КП-2 виявилось ефективним при лікуванні післякістозних дефектах щелеп малих та середніх розмірів. Результати клініко-рентгенологічних досліджень встановили, що найоптимальнішим методом стимуляції репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп великих розмірів у жінок із постменопаузним остеопорозом є застосування комбінованого остеопластичного матеріалу, що складається із культивованих періостальних аутоклітин, поміщених на колаполі КП-2.
Посилання
Pagni, G., Kaigler, D., Rasperini, G., Avila-Ortiz, G., Bartel, R. & Giannobile, W.V. (2012). Bone repair cells for craniofacial regeneration. Advanced Drug Delivery Reviews, 56, 151-165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.addr.2012.03.005
Egusa, H., Sonoyama, W., Nishimura, M., Atsuta, I. & Akiyama, K. (2012). Stem cells in dentistry – Part I: Stem cell sources. J. Prosthodont. Res., 56, 151-165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpor.2012.06.001
Egusa, H., Sonoyama, W., Nishimura, M., Atsuta, I. & Akiyama, K. (2012). Stem cells in dentistry – Part II: Clinical applications. Journal of Prosthodontic Research, 56, 229-248. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpor.2012.10.001
Oryan, A., Kamali, A., Moshiri, A., & Baghaban Eslaminejad, M. (2017). Role of mesenchymal stem cells in bone regenerative medicine: What is the evidence? Cells Tissues Organs, 204, 59-83. DOI: https://doi.org/10.1159/000469704
Tollemar, V., Collier, Z.J., Mohammed, M.K., Lee, M.J., Ameer, G.A., & Reid, R.R. (2016). Stem cells, growth factors and scaffolds in craniofacial regenerative medicine. Genes & Diseases, 3 (1), 56-71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gendis.2015.09.004
Ferretti, C. & Mattioli-Belmonte, M. (2014). Periosteum derived stem cells for regenerative medicine proposals: Boosting current knowledge. World J. Stem Cells, 6 (3), 266-277. DOI: https://doi.org/10.4252/wjsc.v6.i3.266
Mizuno, H., Kagami, H., Mizuno, D., & Ueda, M. (2010). Efficacy of membranous cultured periosteum for the treatment of patients with severe periodontitis: a proof-of-concept study. Nagoya J. Med. Sci., 72, 59-70.
Nagata, M., Hoshina, H., Li, M., Arasawa, M., Uematsu, K., Ogawa, S., Yamada K., & Kawase, T. (2012). A clinical study of alveolar bone tissue engineering with cultured autogenous periosteal cells: coordinated activation of bone formation and resorption. Bone, 50 (5), 1123-1129. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bone.2012.02.631
Okuda, K., Yamamiya, K., Kawase, T., & Mizuno, H. (2009). Treatment of human infrabony periodontal defects by grafting human cultured periosteum sheets combined with platelet-rich plasma and porous hydroxyapatite granules: case series. Journal of the International Academy of Periodontology, 11 (3), 206-213.
Zekiy, A.O. & Zekiy, O.Ye. (2014). Osteoporoz i sostoyaniye kostnogo remodelirovaniya nizhney chelyusti [Osteoporosis and the condition of bone remodeling of the lower jaw]. Spravochnik vracha obshchey praktiki – Handbook of a General Practitioner, 5, 54-58 [in Russian].
Lee, JH., Han, SS. Lee, C., Kim. YH. & Battulga, B. (2014). Microarchitectural changes in the mandibles of ovariectomized rats: a systematic review and meta-analysis. BMC Oral Health, 26, 19 (1),128.
Geiger, M., Blem, G.б & Ludwig, A. (2016). Evaluation of imageJ for relative bone density measurement and clinical application. J. Oral Health Craniofac, Sci., 1, 12-21. DOI: https://doi.org/10.29328/journal.johcs.1001002
Redlich, A., Perka, C., Schultz, O., Spitzer, R., Häupl, T., Burmester, G.R., & Sittinger, M. (1999). Bone engineering on the basis of periosteal cells cultured in polymer fleeces. Mater. Sci. Mater. Med., 10 (12), 767-772. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008994715605
Vorobyev, Yu.I., & Maksimovskiy, Yu.M. (2001). Klinika, rentgenodiagnostika i printsipy lecheniya periapikalnykh patologicheskikh protsessov [Clinic, X-ray diagnostics and principles of treatment of periapical pathological processes]. Novoye v stomatologii – New in Dentistry, 4, 4-7 [in Russian].
Dar, M., Hakim, T., Shah, A., Najar, L., Yaqoob, G., & Lanker, F. (2016). Use of autologous platelet-rich fibrin in osseous regeneration after cystic enucleation: A clinical study. Journal of Oral Biology and Craniofacial Research, 6, 29-32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jobcr.2016.04.004
Svetlovskiy, A.A. (1991). Akusticheskaya diagnostika perelomov nizhney chelyusti [Acoustic diagnosis of fractures of the lower jaw]. Stomatologiya: Respublikanskiy Mezhvedomstvenniy sbornik – Dentistry: Republican Interdepartmental Collection. Kyiv: Zdorovia, 26, 85-88 [in Russian].
