Оцінка оксидативного статусу головного мозку під час проведення санації порожнини рота у дітей віком 3–7 років під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10447Ключові слова:
церебральна оксиметрія, SpO2, rSO2, загальне знеболюванняАнотація
Резюме. Психічні та поведінкові розлади у дітей, на жаль, є досить поширеними. Доведено, що однією з основних причин когнітивного зниження є захворювання дрібних судин головного мозку. В літературі є дані про вивчення взаємозв’язку між когнітивними порушеннями унаслідок функціональних змін на тлі кисневого голодування мозку.
Мета дослідження – обґрунтувати необхідність обмеження в часі проведення санації порожнини рота в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням з метою збереження когнітивних функцій головного мозку дитини з причини його функціональних змін при порушенні кисневого статусу церебральних судин. Матеріали і методи. Санацію порожнини рота в умовах загального знеболювання проведено 39 дітям віком 3–7 років на базі Стоматологічного медичного центру при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. У дану вікову групу дітей, згідно з класифікацією темпераменту (Томас та Чесс, 1997), ввійшли: 11 дітей з «легким» темпераментом; 19 – зі «складним» темпераментом; 9 дітей – з темпераментом «довго розігрівається». З метою моніторингу оксидативного статусу головного мозку використовували метод церебральної оксиметрії.
Результати досліджень та їх обговорення. Лінійне зниження показника rSO2 відбувається з 43 хв. На 60 хв rSO2=(58,6±0,01) %, при можливому мінімальному значенні 60,26 %. Min rSO2, що входить в межі норми = (60,26±0,22) %, знаходиться між 57 та 58 хв. Отже, з метою попередження виникнення гіпоксії головного мозку стоматологічну санацію порожнини рота дітям віком 3–7 років варто проводити в межах (40±15) хв. При проведенні санації порожнини рота під загальним знеболюванням було відмічено ускладнення з боку дихальних шляхів (ларингоспазм) у 10,25 % дітей. Середнє значення rSO2 при ларингоспазмі становить (68,83±7,39) %, що ↓8,63 % відносно середнього показника rSO2 відповідної вікової групи (rSO2=(75,33±2,68) %). ↓rSO2 з 16 до 33 хв (≤20 хв) на 11,42 % (rSO2=(60,57±5,44) %). Пік зниження був на 20–21 хв (rSO2=(53,5±2,45) % і склав 28,97 % від загального значення групи та 11,67 % від показника rSO2 безпосередньо при ларингоспазмі. У 75 % дітей, що мали ускладнення у вигляді ларингоспазму під час проведення санації порожнини рота під загальним знеболюванням в анамнезі, відмічали ≤2 тижні після повного одужання з приводу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ). З метою дослідження впливу запальних процесів дихальних шляхів на можливість виникнення ускладнення в процесі стоматологічної санації в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням вибрана група дітей, які мали ГРЗ в анамнезі ≥2 тижнів, але ≤4 (I група) та проведений аналіз результатів показників rSO2 з групою дітей, які мали ГРЗ в анамнезі ≤2 тижнів (ІІ група) відносно показників rSO2 загальної групи дітей віком 3–7 років (ІІІ група). rSO2 у дітей І групи – (68,65±7,72) %. ↓ rSO2 з 16 хв до 32 (≤20 хв) на 14,59 % (rSO2=(58,63±4,55). У ІІ групі дітей rSO2 (74,92±6,84) % збігається з rSO2 (74,84±6,63) % у ІІІ групі.
Висновки. Проведення стоматологічної санації порожнини рота під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах дітям віком 3–7 років має обмеження в часі (40±15) хв. Протипоказанням для планового проведення санації порожнини рота під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах є ГРЗ в анамнезі ≤2 тижні. При гострих стоматологічних станах, за наявності в анамнезі ГРЗ ≤ 2 тижні надання швидкої допомоги в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням можливо в межах 15 хв. Показники SpO2 не корелюють з показниками rSO2. Метод церебральної оксиметрії дає можливість раннього виявлення змін кисневого балансу головного мозку та вчасно його підтримати.
Посилання
Akselrod, B.A. (2012). Monitoring tkanevoy oksigenatsii: novaya volna v palitre anesteziologa [Monitoring tissue oxygenation: a new wave in the palette of the anesthetist]. Vestnik intensivnoy terapii – Intensive Care Unit, 1, 8-14 [in Russian].
Davydova, N.S. (2004). Vozmozhnyye kriterii prognoza narusheniy mozgovogo krovoobrashcheniya pri anestezii [Possible criteria for the prediction of cerebrovascular accidents during anesthesia]. Vestnik intensivnoy terapii – Intensive Care Unit, 5, 232-234 [in Russian].
Knyazev, A.V. (2006). Tserebralnyye i metabolicheskiye narusheniya pri operativnykh vmeshatelstvakh pod obshchim obezbolivaniyem u detey [Cerebral and metabolic disorders during surgical interventions under general anesthesia in children]. Candidate’s Extended abstract. Moscow: Regional Research Clinical Institute by M.F. Vladimirskiy. [in Russian].
Kuznetsov, V.M., Prohno, O.I., Koval, P.B., & Kosenko, O.M. (2015). Spivpratsia “dytyna-stomatolohbatky” ‒ zaporuka uspishnoho likuvannia [Cooperation “child-dentist-parents” ‒ guarantee successful treatment]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology Surgery and Perinatal Medicine, 4 (18), 19-26 [in Ukrainian].
Lubin, A.U., & Shmigelaky, A.V. (1996). [Cerebral oximetry]. Anesteziya i reanimatologiya – Anesthesia and resuscitation, 2, 85-90 [in Russian]. 6. Lobov, M.A., & Dreval, A.A. (2013). Vliyaniye propofola na gippokamp razvivayushchegosya mozga [The effect of propofol on the hippocampus of the developing brain]. Eksperementalnaya nevrologiya – Experimental Neurology, 7 (3), 42-46 [in Russian].
Nikishova, I.M., Mishchenko, V.M., & Kutikov, D.O. (2019). Mekhanizmy formuvannia ta suchasni pryntsypy terapii nevrolohichnykh rozladiv [Mechanisms of form and principle of therapy of neurological careers]. 1 (98), 20-26 [in Ukrainian].
Yakhno, N.N., & Zakharov, V.V. (2010). Narusheniye kognitivnykh funktsiy. Nevrologiya: natsionalnoye rukovodstvo [Cognitive impairment. Neurology: national leadership]. 10, 532-547 [in Russian].
Backman, M.E., & Kopf, A.W. (1986). Iatrogenic effects of general anesthesia in children: considerations in treating
large congenital nevocytic nevi. J. Dermatol. Surg. Oncol., 12 (4), 363-367. doi:10.1111/j.1524–4725.1986.tb01921.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1524-4725.1986.tb01921.x
Bartels, M., Althoff, R.R., & Boomsma, D.I. (2009). Anesthesia and cognitive performance in children: no evidence for a causal relationship. Twin Res. Hum. Genet., 12 (03), 246-253. doi:10.1375/twin.12.3.246. DOI: https://doi.org/10.1375/twin.12.3.246
Burkhart, C.S. (2012). Can postoperative cognitive dysfunction be avoided? Hosp pract. (Minneap), 40 (1), 214-223.
Lobov, M., Knyazev, A., & Ovezov, A. (2010). Perioperative prevention of early cognitive dysfunction in children. Intensive Care Medicine, 36 (Suppl. 2), 276.
Meixensberger, J., Dings, J., & Hamelbeck, B. (1995). Monitoring of cerebral oxygenation by near infrared spectroscopy vs brain tissue PO2 and cerebral perfusion pressure following severe head injury. Proc. Int. Cereb. Hemodyn. Symp., (of North America).
Mchedlishvili, G.I. (1998). Arterial behavior and blood circulation in the brain.
Prokhno, O.I. (2014). Clinical and psychological basis of indications for oral cavity sanation in children of different ages under general anesthesia. International Conference Materials Methods and Technologies, 8.
Rasmussen, L., Stygall, J., & Newman, S. (2010). Cognitive dysfunction and other long-term complications of surgery and anesthesia. Miller’s Anesthesia, (7), 28052819. doi: doi.org/10.1016/b978–0–443–06959–8.00089–3.
Reynolds, E.O.R., Wyatt, J.S., Azzopardi, D., Delpy, D.T., Cady, B., Cope, M., & Wray, S. (1988). New noninvasive methods for assessing brain oxygenation and haemodynamics. Brit. Med. Bull., 1052-1075. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.bmb.a072289
Verhagen, E.A., Van Braeckel, K.N., & van der Veere, C.N. (2015). Cerebral oxygenation is associated with neurodevelopmental outcome of preterm children at age 2-3 years. Dev. Med. Child Neurol., 57 (5), 449-455. Doi: 10.1111/dmcn.12622. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.12622
