Зміни основних гематологічних показників у пацієнтів із генералізованим пародонтитом залежно від групи крові
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10399Ключові слова:
генералізований пародонтит, група крові, гематологічний показникАнотація
Резюме. Загальний клінічний аналіз крові широко використовують як один із найважливіших методів діагностики при більшості захворювань. Клітинний склад крові здорової людини є стабільним, тому різні зміни, що виникають при хворобах, можуть мати важливе діагностичне значення.
Мета дослідження – проаналізувати зміни основних гематологічних показників у хворих на генералізований пародонтит залежно від групи крові.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» та на базі Тернопільської обласної станції переливання крові. Обстежено 855 чоловіків у віці 20–55 років, яких поділили на 2 групи: основну групу склали 570 пацієнтів із генералізованим пародонтитом I–III ступенів тяжкості, групу порівняння – 285 осіб без захворювань тканин пародонта. Загальний аналіз крові проводили за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора «Sysmex KH-21». Морфологічне дослідження клітин крові виконували за допомогою світлового мікроскопа «Zeiss» із використанням уніфікованого методу. Швидкість осідання еритроцитів визначали за допомогою уніфікованого мікрометоду Панченкова. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що тільки у представників О (І) та А (ІІ) груп крові, хворих на генералізований пародонтит, кількісний вміст RBC у крові був нижче референтних значень. Максимальне зниження середнього об’єму еритроцитів визначали у пацієнтів із ГП з В (ІІІ) та АВ (IV) групами крові – на 17,75 та 14,55 % відповідно, р<0,01. У хворих на генералізований пародонтит з А (ІІ) та О (І) групами крові, з основної групи зниження значень проаналізованого параметра було дещо меншим стосовно даних осіб з порівняльної групи з ідентичною груповою належністю крові − на 11,50 та 9,79 % відповідно, р<0,01. Найменше зменшення вмісту гемоглобіну в крові досліджували у хворих на ГП з А (ІІ) групою крові − на 24,67 % стосовно даних у практично здорових осіб з ідентичною груповою належністю крові, р<0,01. Необхідно зауважити, що у пацієнтів із ГП, значення проаналізованого показника були нижче референтних даних, незалежно від групової належності крові. Найбільше зниження гематокриту − на 33,80 та 32,69 %, р<0,01 − визначали у пацієнтів із ГП з А (ІІ) та АВ (IV) групами крові, хворих на генералізований пародонтит.
Висновки. Наші дослідження дозволили отримати блок нових даних, що виявляють біологічну мінливість клітинного і молекулярного складу крові, виявити особливості, пов’язані з групою крові у пацієнтів із генералізованим пародонтитом.
Посилання
Almazov, V.A. (1979). Fiziologiya leykotsitov cheloveka [Human leukocyte physiology]. Leningrad [in Russian].
Bandrivskyi, Yu.L. (2017). Vzaiemozviazok hrupovoi i rezus-prynalezhnosti krovi z infektsiinymy ta neinfektsiinymy zakhvoriuvanniamy [The interrelationship of group and rhesus accessory blood with infectious and non-communicable diseases]. Molodyi vchenyi – Young Scientist, 2 (42), 23-27 [in Ukrainian].
Shiffman, F.D. (2001). Patofiziologiya krovi [Pathophysiology of blood]. Saint-Petersburg [in Russian].
Neil, D.A., & Reid, M.E. (2000). The Rh blood group system: a review. Blood. 15, 375-387.
Oguchi, Y. The nature of human blood group A3 erythrocytes. Vox. Sang., 34, 32-47. DOI: https://doi.org/10.1159/000467555
Yamamoto, F. (1995). Molecular genetic of the AB0 histo-blood group system. Vox Sang., 69, 1-7. DOI: https://doi.org/10.1159/000462783
Daniels, G.L., Anstee, D.J., & Carton, J.P. (2005). Blood groups classification. Vox. Sang., 69 (4), 265-279.
Schenkel-Bruner, H. (2000). Human blood groups. Chemical and biochemical basis of antigen specificity. New York. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-7091-6294-1
Anstee, D.J. (2013). Blood-group active surface molecules of the human red blood cell. Vox. Sang., 58, 1-20. DOI: https://doi.org/10.1159/000461071
Ferreira, H.G., & Lew, V.L. (2012). Membrane transport in red cell. Acad. Press.
Daniels, G.L., Anstee, D.J., Carton, J.P. (1995). Blood groups classification. Vox Sang., 69 (4), 265-279.
Menshikov, V.V. (2002). Klinicheskaya laboratornaya analitika [Clinical laboratory analytics]. Moscow: AgatMed [in Russian].
Karpishchenko, A.I. (2013). Meditsinskiye laboratornyye tekhnologii [Medical laboratory technologies]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Bennet, E., Steffensen, R., & Clausen, H. (1995). Genomic cloning of the human histo-blood group AB0 locus. Biochem. Biophys. Res. Commun., 206, 318-325. DOI: https://doi.org/10.1006/bbrc.1995.1044
Bandrivskyi, Yu., Bandrivska, O., Gnid, R., Minko, L., & Shevchuk M. (2019). Indicators of markers of bone metAB0lism in patients with generalized periodontitis depending on blood group affiliation: original paper. Arch. Balk Med. Union, 54 (1), 11-16.
Antonova, T.V., Nikolayenko, S.L., & Lionozov, D.A. (1999). Znacheniye nekotorykh gematologicheskikh pokazateley pri ostrykh odontogennykh vospalitelnykh zabolevaniyakh chelyustey [The value of some hematological parameters in acute odontogenic inflammatory diseases of the jaw]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika – Clinical Laboratory Diagnostics, 7, 23-24 [in Russian].
Timofeyev, A.A. (2009). Znacheniye nekotorykh gematologicheskikh pokazateley pri ostrykh odontogennykh vospalitelnykh zabolevaniyakh chelyustey [The value of some hematological parameters in acute odontogenic inflammatory diseases of the jaw]. Probl. Allergii – Problems of Allergy, 6, 74-75 [in Russian].
Stahl, S.S. (2010). Host resistance and periodontal diseases. J. Dent. Res., 49 (2), 248-255.
Danilevskiy, N.F., & Borisenko, A.V. (2000). Zabolevaniya parodonta [Paradontium diseases]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].
Borysenko, A.V. (2008). Terapevtychna stomatolohiia [Therapeutic dentistry]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].
Isacov, I., & Levco, S. (2018). Preoperative assessment of patients with inflammatory processes in the maxillofacial region: a minireview. Arch. Balk Med. Union, 53 (2), 275-280. DOI: https://doi.org/10.31688/ABMU.2018.53.2.16
Palek, J., & Sahr K.E. Red blood cell membrane mutations. Blood, 80, 308-330. DOI: https://doi.org/10.1182/blood.V80.2.308.bloodjournal802308
Nomura, Y., Tanaki, Y., & Tanaka, T. (2006). Screening of periodontitis with salivary enzyme test. J. Oral Sral. Sci., 12, 177-183. DOI: https://doi.org/10.2334/josnusd.48.177
Grigoryan, A.S., Grudyanov, A.I., Ryabukhina, N.A., & Frolova, O.A. Bolezni parodonta. Patogenez, dіagnostika, lecheniye [Paradontium diseases. Pathogenesis, diagnostics, treatment]. Moscow: MIA [in Russian].
Fourel, J. (1972). Periodontosis: a periodontal syndrome. J. Periodontol., 43, 240-255. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1972.43.4.240
Ostrovskiy, V.K., Mashchenko, A.B., & Yangolenko, D.V. Pokazateli krovi i leykotsitarnogo indeksa intoksikatsii v otsenke tyazhesti i opredelenii prognoza pri vospalitelnykh gnoynykh i gnoynodestruktivnykh zabolevaniyakh [Blood counts and leukocyte intoxication index in assessing the severity and determination of the prognosis for inflammatory diseases]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika – Clinical Laboratory Diagnostics, 50 [in Russian].
Bermeman, Z., van Bockstaele D., & Uyttenbreek, W. (2013). Flow cytometric analysis of erythrocyte blood group A antigen density profiles. Vox. Sang., 61, 265-274. DOI: https://doi.org/10.1159/000461369
Tomaszewski, T. (2012). Assessment of mandible bone structure in patients with generic osteoporosis symptoms. Annales Universitatis Mariae CurieSklodowska, 57, 329-341.
Offenbacher, S. (2013). Periodontal diseases pathogenesis. Amer. Periodontol., 1, 821-878. DOI: https://doi.org/10.1902/annals.1996.1.1.821
