Значення прокальцитоніну для оцінки тяжкості одонтогенних гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та як біомаркера ефективності лікування

  • U. D. Matolych Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • O. Ja. Mokryk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • S. V. Ushtan Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • V. V. Vynarchuk-Paterega Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: гнійні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки, сироватковий прокальцитонін, ускладнення, моніторинг, лікування

Анотація

Резюме. Одонтогенні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки посідають перше місце серед захворювань у клініці щелепно-лицевої хірургії. Кількість гнійних ускладнень, що виникають від запальних процесів, складає 6–40 %. Успіх лікування пацієнтів із даною патологією залежить від ранньої діагностики, об’єктивної оцінки тяжкості стану, проведення персоніфікованої антибактеріальної терапії. Біомаркер прокальцитонін (ПКТ) відповідає концепції SMART: S – specific and sensitive (чутливим і специфічним), M – measurable (вимірюваним), A – available and affordable (доступним), R – responsive and reproducible (відтворюваним), T – timely (своєчасним). На даний час діагностична роль тесту ПКТ у комплексній оцінці перебігу одонтогенного запального процесу залишається недостатньо вивченою.

Мета дослідження – вивчити особливості змін рівня прокальцитоніну в сироватці крові при одонтогенних гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки різної тяжкості та його ефективність при лікуванні.

Матеріали і методи. У дослідження включено 89 хворих із одонтогенною інфекцією щелепно-лицевої ділянки: 34 пацієнтів з одонтогенною інфекцією одного клітковинного простору (перша група), 35 – двох клітковинних просторів (друга група); 20 – трьох і більше клітковинних просторів (третя група). Визначення рівня ПКТ у сироватці крові виконували на 1-шу добу до проведення лікування, на 5-ту і 9-ту доби методом імуноферментного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі було виявлено невисоку концентрація ПКТ протягом усього періоду спостереження (0,06±0,02) нг/мл. У другій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був підвищеним (1,15±0,5) нг/мл. У 26 % хворих рівень ПКТ на 9-ту добу склав (1,02±0,05) нг/мл, що в 17 разів вище від показників першої групи, р˂0,05. Виявлене значення корелювало з тяжкістю патологічного процесу. В третій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був вище від рівня першої групи в 43 рази,  другої групи – 2,36 раза. Максимальні рівні ПКТ простежували у  35 % пацієнтів третьої  групи протягом усього спостереження: на 1-шу добу – (3,23±0,19) нг/мл; 5-ту добу – (3,14±0,05) нг/мл; 9-ту добу – (2,82±0,04) нг/мл. У цих хворих не відмічалося достовірного зниження ПКТ. Їх стан оцінювали як середньої тяжкості, тяжкий. 

Висновки. Рівень ПКТ˃1,5 нг/мл у сироватці крові є свідченням подальшого розвитку гнійно-запального процесу, високого ризику виникнення ускладнень та вимагає оцінити ефективність антибактерійної терапії, що зумовлює додаткове втручання – ревізію вогнища запалення.

Посилання

Pourdanesh, F., Dehghani, N., & Azarsina, M. (2013). Pattern of odontogenic infections at a tertiary hospital in Tehran, Iran: A 10-year retrospective study of 310 patients. Journal of Dentistry, 10, 319-328.

Slavkin, H., & Baum, B. (2000). Relationship of dental and oral pathology to systemic illness. J. Am. Med. Assoc., 284, 1215-1217.

Matolych, U.D. (2016). Dynamika zminy intehralnykh indeksiv intoksykatsii u khvorykh na flehmony ta abstsesy shchelepno-lytsevoi dilianky [The dynamics of change of the integraled indexes of intoxication in patients with phlegmons and abscesses of the maxillofacial area. Likarska sprava – Medical Business, 1-2, 97-101 [in Ukrainian].

Cuong, Vu Viet, Avetikov, D.S., & Kravchenko, S.B. (2014). Sovremennyy vzglyad na etiologiyu i patogenez odontogennykh abtsessov i flegmon chelyustno-litsevoy oblasti [Modern view of the etiology and pathogenesis of odontogenic abscesses and phlegmon maxillofacial region]. Visnyk Problem Biolohii i Medytsyny – Bulletin of Problems Biology and Medicine, 2, (1), 79-83 [in Russian].

Pappa, H., & Jones, D.C. (2005). Mediastinitis from odontogenic infection. A case report. British Dental Journal, 198 (9), 547-548.

Kharkov, L., Yakovenko, L., & Chekhova, I. (2016). Uskladnennia likuvannia zapalnykh zakhvoriuvan tkanyn shchelepno-lytsevoi dilianky u ditei. Prychyny ta yikh profilaktyka [Complications of treatment of inflammatory diseases of tissues maxillo-facial region in children. Causes and prevention]. Sovremennaya stomatologiya – Modern Stomatology, 5, 48-52 [in Ukrainian].

Matviichuk, O.B. (2017). Biomarkery zapalennia pry tretynnomu perytoniti [Biomarkers of inflammatory in tertiary peritonitis]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 2 (33), 37-40 [in Ukrainian].

Huang, D.T., Yealy, D.M., & Filbin, M.R. (2018) Procalcitonin-guided use of antibiotics for lower respiratory tract infection. New England Journal of Medicine, 379 (3), 236-249.

Haane, C., Mardin, W.A., & Irmscher, S. (2010) Procalcitonin as a marker for postoperative complications. Clinical Laboratory, 56 (3-4), 153-155.

Mehanic, S., & Baljic R. (2013). The importance of serum procalcitonin in diagnosis and treatment of serious bacterial infections and sepsis. Materia Sociomedica, 25, (4), 277-281.

Norouzinia, M., Chaleshi, V., & Alizadeh, A.H.M. (2017). Biomarkers in inflammatory bowel diseases: insight into diagnosis, prognosis and treatment. Gastroenterol. Hepatol. Bed. Bench, 10, (3), 155-167.

Becker, K.L., Nylen, E.S., & White, J.C. (2004). Procalcitonin and the calcitonin gene family of peptides in inflammation, infection, and sepsis: a journey from calcitonin back to its precursors The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 89, (4), 1512-1525.

Falcao, Goncalves, Menezes, Falcao, & Duque, Pinheiro (2017). Procalcitonin as biomarker of infection: Implications for evaluation and treatment. American Journal of Therapeutics, 24, (3), 243-249.

Hatzistilianou, M. (2010). Diagnostic and prognostic role of procalcitonin in infections. The Scientific World Journal, 10, 1941-1946.

Bremmer, D.N. (2019). Acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease with a low procalcitonin concentration: Impact of antibiotic therapy. Clin. Infect. Dis., 68, 725-729.

Berezniakov, V.I., Korzh, O.M. (2015). Soderzhaniye prokaltsitonina i galektina-3 v krovi bolnykh s vnebolnichnoy pnevmoniyey s soputstvuyushchey khronicheskoy serdechnoy nedostatochnostyu i bez nee [The content of procalcitonin and galectin−3 in the blood of patients with community-acquired pneumonia and concomitant chronic heart failure and without]. Mezhdunarodnyy meditsinskiy zhurnal – International Medical Journal, 21 (4), 13-16 [in Russian].

Schuetz, P., Albrich, W., & Mueller, B. (2011). Procalcitonin for diagnosis of infection and guide to antibiotic decisions: past, present and future. BMC Medicine, 9, 107-115.

Опубліковано
2019-09-05
Як цитувати
Matolych, U. D., Mokryk, O. J., Ushtan, S. V., & Vynarchuk-Paterega, V. V. (2019). Значення прокальцитоніну для оцінки тяжкості одонтогенних гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та як біомаркера ефективності лікування. Клінічна стоматологія, (2), 36-41. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10397
Номер
Розділ
Хірургічна стоматологія