Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10395Ключові слова:
біомаркер, ясенна рідина, слина, пародонт, пародонтитАнотація
Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики.
Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта.
Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування.
Посилання
(2001). Biomarkers and surrogate endpoints: Preferred definitions and conceptual framework. Biomarkers Definitions Working Group: Clinical Pharmacology & Therapeutics, 69, 3, 89-95. DOI: https://doi.org/10.1067/mcp.2001.113989
Mirishnichenko, I.I., & Ptitsyna, S.N. (2009). Biomarkery v sovremennoy mediko-biologicheskoi praktike [Biomarkers in modern medical and biological practice]. Biomeditsinskaya khimiya – Biomedical Chemistry, 55, 4, 425-440 [in Russian].
Armitage, G. (2000). Analysis of gingival crevice fluid and risk of progression of periodontitis. Periodontology, 34, 109-119. DOI: https://doi.org/10.1046/j.0906-6713.2002.003427.x
Bang, J.S., & Cimasoni, G. (1971). Total protein in human crevicular fluid. J. Dent. Res., 50 (6), 1683. DOI: https://doi.org/10.1177/00220345710500065701
Golub, L.M., Siegel, K., Ramamurthy, N.S., & Mandel, I.D. (1976). Some characteristics of collagenase activity in gingival crevicular fluid and its relationship to gingival diseases in human. J. Dent. Res., 55, 1049-1057. DOI: https://doi.org/10.1177/00220345760550060701
Ohlsson, K., Olsson, I., & Tynelius-Bratthall, G. (1973). Neutrophil leukocyte collagenase, elastase and serum protease inhibitors in human gingival crevices. Acta Odontol. Scand., 31, 51-59.
Uitto, V.J., & Raeste, A.M. (1978). Activation of latent collagenase of human leukocytes and gingival fluid by bacterial plaque. J. Dent. Res., 57, 844-851. DOI: https://doi.org/10.1177/00220345780570071401
Embery, G., & Waddington, R. (1994). GCF- Biomarkers of periodontal disease activity. Adv. Dent. Res., 8 (2), 329336.
Simon, B., Goldman, H., Ruben, M., & Baker, E. (1971). The role of endotoxins in periodontal disease. III. Correlation of the quantity of endotoxin in human gingival exudate with the histologic degree of inflammation. J. Periodontol, 42, 210-216. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1971.42.4.210
Lamster, I.B., & Grbic, J.T. (2000). Diagnosis of periodontal disease based on analysis of host response. Periodontology, 83-99.
Ishikawa, I., Cimasoni, G., & Ahmad-Zadeh, C. (1972). Possible role of lysosomal enzymes in the pathogenesis of periodontitis. A study on cathepsin D in human gingival fluid. Arch. Oral Biol., 17, 111-117. DOI: https://doi.org/10.1016/0003-9969(72)90138-0
Hara, K., & Takahashi, T. (1975). Hydroxyproline content in gingival exudate before and after periodontal surgery. J. Periodontal Res., 10, 270-274. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0765.1975.tb00033.x
Kurdukar, P.A., Kurdukar, A.A., Mahale, S.A., & Beldar, A.M. (2015). Biomarkers in Gingival Crevicular Fluid. Journal of Dental and Medical Sciences, 14, 10, 104-109.
Bowers, M.A., Fisher, L.W., Termine, J.D., & Somerman, M.J. (1989). Connective tissue-associated proteins in crevicular fluid: potential markers for periodontal diseases. J. Periodontol., 60, 448-451. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1989.60.8.448
Kaufman, E., & Lamster, I.B. (2000). Analysis of saliva for periodontal diagnosis – a review. J. Clin. Periodontol., 27, 453-465. DOI: https://doi.org/10.1034/j.1600-051x.2000.027007453.x
Shibutani, T., Nishino, W., Shiraki, M., & Iwayama, Y. (1993). ELISA detection of glycosaminoglycan (GAG) -linked proteoglycans in gingival crevicular fluid. J. Periodontal Res., 28, 17-20. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0765.1993.tb01045.x
Embery, G., & Last, K.S. (1989). Biochemical markers
of periodontal tissue destruction. Dent. Update, 16, 167172.
Kim, J.J., Kim, C.J., & Camargo, P.M. (2013). Salivary biomarkers in the diagnosis of oeriodontal diseas. J. Calif. Dent. Assoc., 41 (2), 119-124.
Armitage, G.C. (1996). Periodontal diseases: diagnosis. Ann. Periodontol, 1 (1), 37-215. DOI: https://doi.org/10.1902/annals.1996.1.1.37
Nabors, T.W., McGlennen, R.C., & Thompson, D. (2010). Salivary testing for periodontal disease diagnosis and treatment. Dent. Today, 29 (6), 53-60.
Povoroznyuk, V.V., & Mazur, I.P. (2003). Kostnaya systema i zabolevaniya parodonta [Bone system and periodontal disease]. Kiev: Monografiya [in Russian].
Potapchuk, A.M. (2000). Peryimplantatna patolohiia [Periimplant pathology]. Uzhhorodskyi derzhavnyi universytet. Visnyk stomatolohii – Uzhhorod State University. Bulletin of Dentistry, II, 70-73 [in Ukrainian].
Potapchuk, A., Rusyn, V., Goncharuk-Khomyn, M., & Hegedus, V. (2019). Prognosis of possible implant loss after immediate placement by the laboratorial blood analysis and evaluation of intraoperatively derived bone samples. Journal of International Dental and Medical Research, 12 (1), 143-150.
Potapchuk, A.M., Rusyn, V.V., Krivanych, V.M., Kikineshi, V., & Yakim, M.M. (2009). Rannia dezintehratsiia dentalnykh implantativ ta biokhimichni chynnyky ryzyku [Early disintegration of dental implants and biochemical risk factors]. Tezy yuvileinoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Stomatolohiia – vchora, siohodni ta zavtra. Perspektyvni napriamky rozvytku” – “Abstracts of the jubilee international scientific-practical conference Dentistry – yesterday, today and tomorrow. Prospects development“, (pp. 168-169) [in Ukrainian].
