Оптимізація лікування хронічних ран при бульозному епідермолізі та вплив мікрофлори: огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.63341/bmbr/4.2024.64Ключові слова:
загоєння, патогенні бактерії, дисбіоз, антибіотики, резистентність, персоніфікована медицинаАнотація
Дослідження було проведене з метою пошуку найефективніших підходів до лікування хронічних ран при бульозному епідермолізі з врахуванням впливу мікробіому рани на процес її загоєння. Під час дослідження проведено огляд актуальних наукових джерел з дерматології, фармакології, генетики, імунології, мікробіології, встановлено роль мікробіому рани в загоєнні хронічних ран при бульозному епідермолізі та проаналізовано сучасні стратегії лікування для прискорення загоєння даних ран. Результати дослідження виявили, що мікрофлора рани має значний вплив на процес їх загоєння. Бульозний епідермоліз провокує постійне травмування шкіри, сприяючи створенню умов для розмноження в ранах патогенних бактерій, що призводить до розвитку дисбіозу та ускладнює процес загоєння. Значний вплив на мікробіом ран при бульозному епідермолізі має імунний статус пацієнта, застосування антибіотиків, розташування, глибина та тривалість рани. Ослаблений імунітет провокує розвиток мультирезистентних бактерій, посилена імунна відповідь та аутоімунні процеси створюють умови для розвитку мікроорганізмів, здатних розмножуватися в умовах характерних для запаленої рани. Застосування антибіотиків є високоефективним методом лікування інфекцій, проте тривала або нераціональна антибіотикотерапія може спровокувати виникнення резистентних штамів бактерій. На формування мікробіому рани, залежно від її локалізації, впливають особливості шкіри на різних ділянках тіла – рівень зволоженості, наявність потових та сальних залоз, волосяний покрив. Вплив глибини рани на мікробіом реалізується створенням умов для розмноження відповідних мікроорганізмів на відповідній глибині. Тривалість існування рани посилює в ній дисбіоз, ускладнюючи загоєння. Сучасні стратегії лікування для прискорення загоєння хронічних ран при бульозному епідермолізі включають напрямок персоніфікованої медицини, комплексного підходу та застосування сучасних перев'язочних матеріалів. Отримані результати вказують на необхідність дослідження та розробки нових ефективних методів усунення дисбіозу рани для нормалізації її мікробіому та прискорення процесу загоєння
Отримано: 24.07.2024 | Переглянуто: 06.11.2024 | Прийнято: 26.11.2024
Посилання
Guttmann-Gruber C, Hofbauer JP, Tockner B, Reichl V, Klausegger A, Hofbauer P, et al. Impact of low-dose calcipotriol ointment on wound healing, pruritus and pain in patients with dystrophic epidermolysis bullosa: A randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Orphanet J Rare Dis. 2021;16:473. DOI: 10.1186/s13023-021-02062-2
Hou PC, Wang HT, Abhee S, Tu WT, McGrath JA, Hsu CK. Investigational treatments for epidermolysis bullosa. Am J Clin Dermatol. 2021;22:801–17. DOI: 10.1007/s40257-021-00626-3
Pabón-Carrasco M, Caceres-Matos R, Roche-Campos M, Hurtado-Guapo MA, Ortiz-Romero M, Gordillo-Fernández LM, et al. Management of skin lesions in patients with epidermolysis bullosa by topical treatment: Systematic review and meta-analysis. Healthcare. 2024;12(2):261. DOI: 10.3390/healthcare12020261
Bermudez NM, Warp PV, Hargis A, Yaghi M, Schachner L. Epidermolysis bullosa: A review of wound care and emerging treatments. Cur Dermatol Rep. 2024;13:123–31. DOI: 10.1007/s13671-024-00437-9
Liy-Wong C, Tarango C, Pope E, Coates T, Bruckner AL, Feinstein JA, et al. Consensus guidelines for diagnosis and management of anemia in epidermolysis bullosa. Orphanet J Rare Dis. 2023;18:38. DOI: 10.1186/s13023-022-02448-w
Raboei E, Alabdali A, Owiwi Y, Yousef Y, Alsaggaf A, Bustanji N, et al. Overview of complications associated with epidermolysis bullosa: A multicenter retrospective clinical analysis of 152 cases. J Pediatr Surg. 2021;56(12):2392–8. DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2021.05.023
Robertson SJ, Prodinger C, Liu L, Skilbeck C, Petrof G, Martinez AE, et al. Otological complications in inversa type recessive dystrophic epidermolysis bullosa. Clin Exp Dermatol. 2022;47(4):717–23. DOI: 10.1111/ced.15029
Yavuz Y, An I, Yazmaci B, Akkus Z, Ortac H. Evaluation of clinical and oral findings in patients with epidermolysis bullosa. Medicina. 2023;59(7):1185. DOI: 10.3390/medicina59071185
Stracy M, Snitser O, Yelin I, Amer Y, Parizade M, Katz R, et al. Minimizing treatment-induced emergence of antibiotic resistance in bacterial infections. Science. 2022;375(6583):889–94. DOI: 10.1126/science.abg9868
Bassetti S, Tschudin-Sutter S, Egli A, Osthoff M. Optimizing antibiotic therapies to reduce the risk of bacterial resistance. Eur J Intern Med. 2022;99:7–12. DOI: 10.1016/j.ejim.2022.01.029
Reimer-Taschenbrecker A, Künstner A, Hirose M, Hübner S, Gewert S, Ibrahim S, et al. Predominance of Staphylococcus correlates with wound burden and disease activity in dystrophic epidermolysis bullosa: A prospective case-control study. J Investig Dermatol. 2022;142(8):2117–27. DOI: 10.1016/j.jid.2022.01.020
Azeredo J, Azevedo NF, Briandet R, Cerca N, Coenye T, Costa AR, et al. Critical review on biofilm methods. Critic Rev Microbiol. 2016;43(3):313–51. DOI: 10.1080/1040841X.2016.1208146
Marvasi M, Monici M, Pantalone D, Cavalieri D. Exploitation of skin microbiota in wound healing: Perspectives during space missions. Front Bioeng Biotechnol. 2022;10:873384. DOI: 10.3389/fbioe.2022.873384
White EK, Grice EA. The wound microbiome. Cold Spring Harbor Perspect Biol. 2023;15:a041218. DOI: 10.1101/cshperspect.a041218
Żółkiewicz J, Marzec A, Ruszczyński M, Feleszko W. Postbiotics – a step beyond pre- and probiotics. Nutrients. 2020;12(8):2189. DOI: 10.3390/nu12082189
Rajer F, Sandegren L. The role of antibiotic resistance genes in the fitness cost of multiresistance plasmids. mBio. 2022;13(1):e03552-21. DOI: 10.1128/mbio.03552-21
Seebach E, Kraus FV, Elschner T, Kubatzky KF. Staphylococci planktonic and biofilm environments differentially affect osteoclast formation. Inflammat Res. 2023;72:1465–84. DOI: 10.1007/s00011-023-01745-9
Liu C, Ponsero AJ, Armstrong DG, Lipsky BA, Hurwitz BL. The dynamic wound microbiome. BMC Med. 2020;18:358. DOI: 10.1186/s12916-020-01820-6
Tipton CD, Wolcott RD, Sanford NE, Miller C, Pathak G, Silzer TK, et al. Patient genetics is linked to chronic wound microbiome composition and healing. PLoS Pathog. 2020;16(6):e1008511. DOI: 10.1371/journal.ppat.1008511
Suárez LJ, Garzón H, Arboleda S, Rodríguez A. Oral dysbiosis and autoimmunity: From local periodontal responses to an imbalanced systemic immunity. A review. Front Immunol. 2020;11:591255. DOI: 10.3389/fimmu.2020.591255
Singh A, Amod A, Pandey P, Bose P, Pingali MS, Shivalkar S, et al. Bacterial biofilm infections, their resistance to antibiotics therapy and current treatment strategies. Biomed Mat. 2022;17(2):022003. DOI: 10.1088/1748-605x/ac50f6
Kunimitsu M, Nakagami G, Kitamura A, Minematsu T, Koudounas S, Ogai K, et al. Relationship between healing status and microbial dissimilarity in wound and peri-wound skin in pressure injuries. J Tissue Viability. 2022;32(1):144–50. DOI: 10.1016/j.jtv.2022.10.006
Tang Q, Xue N, Ding X, Tsai KH, Hew JJ, Jiang R, et al. Role of wound microbiome, strategies of microbiota delivery system and clinical management. Adv Drug Del Rev. 2023;192:114671. DOI: 10.1016/j.addr.2022.114671
Campbell A, Bae J, Hein M, Hillis SL, Rebeck ON, Rakel BA, et al. The heterogeneous wound microbiome varies with wound care pain, dressing type, and inflammatory gene expression. Wound Repair and Regen;2024;32(6):811–25. DOI: 10.1111/wrr.13184
Durand BA, Pouget C, Magnan C, Molle V, Lavigne JP, Dunyach-Remy C. Bacterial interactions in the context of chronic wound biofilm: A review. Microorganisms. 2022;10(8):1500. DOI: 10.3390/microorganisms10081500
Yang Y, Huang J, Zeng A, Long X, Yu N, Wang X. The role of the skin microbiome in wound healing. Burns Trauma. 2024;12:tkad059. DOI: 10.1093/burnst/tkad059
Shibata K, Ogai K, Ogura K, Urai T, Aoki M, Arisandi, D, et al. Skin physiology and its microbiome as factors associated with the recurrence of pressure injuries. Biol Res Nurs. 2021;23(1):75–81. DOI: 10.1177/1099800420941100
Thaarup IC, Iversen AKS, Lichtenberg M, Bjarnsholt T, Jakobsen TH. Biofilm survival strategies in chronic wounds. Microorganisms. 2022;10(4):775. DOI: 10.3390/microorganisms10040775
Harris N, Fulchand S, Nazaroff J, Li S, Tang JY. Natural history of spontaneous wound healing in recessive dystrophic epidermolysis bullosa wound types using a mobile photography application. J Investig Dermatol. 2023;143(5):S260. DOI: 10.1016/j.jid.2023.03.1534
Thien CI, Bessa VR, Miotto IZ, Samorano LP, Rivitti-Machado MC, de Oliveira ZNP. Hereditary epidermolysis bullosa: Clinical-epidemiological profile of 278 patients at a tertiary hospital in São Paulo, Brazil. Braz Ann Dermatol. 2024;99(3):380–90. DOI: 10.1016/j.abd.2023.06.009
Nyström A, Bruckner-Tuderman L, Kiritsi D. Dystrophic epidermolysis bullosa: Secondary disease mechanisms and disease modifiers. Front Gen. 2021;12:737272. DOI: 10.3389/fgene.2021.737272
Kondo M, Takashima S, Goto H, Habe K, Natsuga K, Yamanaka K. Dominance of methicillin-resistant Staphylococcus aureus in a Japanese infant with recessive dystrophic epidermolysis bullosa. Case Rep Dermatol. 2021;13(2):278–81. DOI: 10.1159/000516354
Chua C, Sethi R, Ong J, Low JH, Yew YW, Tay A, et al. Late inflammatory monocytes define circulatory immune dysregulation observed in skin microbiome-stratified atopic dermatitis. J Dermatol. 2023;112(3):158–61. DOI: 10.1016/j.jdermsci.2023.10.006
Horev A, Brandwein M, Vaknin A, Motro Y, Moran-Gilad J. Temporal changes in the skin microbiome of epidermolysis bullosa patients following the application of wound dressings. J Clin Med. 2023;12(20):6435. DOI: 10.3390/jcm12206435
Bar J, Sarig O, Lotan‐Pompan M, Dassa B, Miodovnik M, Weinberger A, et al. Evidence for cutaneous dysbiosis in dystrophic epidermolysis bullosa. Clin Exp Dermatol. 2021;46(7):1223–9. DOI: 10.1111/ced.14592
Has C, Hachem ME, Bučková H, Fischer P, Friedová M, Greco C, et al. Practical management of epidermolysis bullosa: Consensus clinical position statement from the European Reference Network for Rare Skin Diseases. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2021;35(12):2349–60. DOI: 10.1111/jdv.17629
Forss R, Hugman Z, Ridlington K, Radley M, Henry-Toledo E, O’Neill B. Does the application of a semiocclusive dressing alter the microflora of healthy intact skin on the foot? J Am Podiatr Med Associat. 2021;111(1):e01. DOI: 10.7547/18-141
Mudrik-Zohar H, Carasso S, Gefen T, Zalmanovich A, Katzir M, Cohen Y, et al. Microbiome characterization of infected diabetic foot ulcers in association with clinical outcomes: Traditional cultures versus molecular sequencing methods. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:836699. DOI: 10.3389/fcimb.2022.836699
Bauermeister A, Mannochio-Russo H, Costa-Lotufo LV, Jarmusch AK, Dorrestein PC. Mass spectrometry-based metabolomics in microbiome investigations. Nature Rev Microbiol. 2022;20:143–60. DOI: 10.1038/s41579-021-00621-9
Hatzenpichler R, Krukenberg V, Spietz RL, Jay ZJ. Next-generation physiology approaches to study microbiome function at single cell level. Nature Rev Microbiol. 2020;18:241–56. DOI: 10.1038/s41579-020-0323-1
Schmidt BM. Emerging diabetic foot ulcer microbiome analysis using cutting edge technologies. J Diabet Sci Tech. 2022;16(2):353–63. DOI: 10.1177/1932296821990097
Jozic I, Tomic-Canic M. Flipping the script: Are cellular assays and wound fluids the next frontier in personalized wound care? J Investig Dermatol. 2024. DOI: 10.1016/j.jid.2024.08.007
Doerfler P, Schoefmann N, Cabral G, Bauer W, Berli MC, Binder B, et al. Development of a cellular assay as a personalized model for testing chronic wound therapeutics. J Investig Dermatol. 2024. DOI: 10.1016/j.jid.2024.05.029
So JY, Nazaroff J, Iwummadu CV, Harris N, Gorell ES, Fulchand S, et al. Long-term safety and efficacy of gene-corrected autologous keratinocyte grafts for recessive dystrophic epidermolysis bullosa. Orphanet J Rare Dis. 2022;17:377. DOI: 10.1186/s13023-022-02546-9
Titeux M, Bonnet des Claustres M, Izmiryan A, Ragot H, Hovnanian A. Emerging drugs for the treatment of epidermolysis bullosa. Expert Opin Emerg Drug. 2020;25(4):467–89. DOI: 10.1080/14728214.2020.1839049
Suh GA, Lodise TP, Tamma PD, Knisely JM, Alexander J, Aslam S, et al. Considerations for the use of phage therapy in clinical practice. Antimicr Agen Chemother. 2022;66:e02071–21. DOI: 10.1128/aac.02071-21
Riedl J, Popp C, Eide C, Ebens C, Tolar J. Mesenchymal stromal cells in wound healing applications: Role of the secretome, targeted delivery and impact on recessive dystrophic epidermolysis bullosa treatment. Cytotherapy. 2021;23(11):961–73. DOI: 10.1016/j.jcyt.2021.06.004
Pânzaru M, Caba L, Florea L, Braha EE, Gorduza EV. Epidermolysis bullosa – a different genetic approach in correlation with genetic heterogeneity. Diagnostics. 2022;12(6):1325. DOI: 10.3390/diagnostics12061325
Oliver J, Mason W. Gene variation: The key to understanding pharmacogenomics and drug response variability. Fusion Multidiscipl Res. 2020;1(2):97-109.
Kolimi P, Narala S, Nyavanandi D, Youssef AAA, Dudhipala N. Innovative treatment strategies to accelerate wound healing: Trajectory and recent advancements. Cells. 2022;11(15):2439. DOI: 10.3390/cells11152439
Khan A, Riaz R, Ashraf S, Akilimali A. Revolutionary breakthrough: FDA approves Vyjuvek, the first topical gene therapy for dystrophic epidermolysis bullosa. Ann Med Surg. 2023;85(12):6298–301. DOI: 10.1097/ms9.0000000000001422
Yerlett N, Loizou A, Bageta M, Petrof G, Martinez AE. Establishing an appropriate level of vitamin D supplementation in paediatric patients with recessive dystrophic epidermolysis bullosa. Clin Exp Dermatol. 2022;47(7):1307–13. DOI: 10.1111/ced.15156
Hou PC, del Agua N, Lwin SM, Hsu CK, McGrath JA. Innovations in the treatment of dystrophic epidermolysis bullosa (DEB): Current landscape and prospects. Therapeut Clin Risk Manag. 2023;19:455–73. DOI: 10.2147/TCRM.S386923
Reimer A, Hess M, Schwieger‐Briel A, Kiritsi D, Schauer F, Schumann H, et al. Natural history of growth and anaemia in children with epidermolysis bullosa: A retrospective cohort study. Brit J Dermatol. 2020;182(6):1437–48. DOI: 10.1111/bjd.18475
Santos MLD, Monteiro AC, Nascimento A, Barbosa S, Delgado A, Zamberlan P. Nutritional profile and topic management for wound healing in children with epidermolysis bullosa: What is the evidence? A systematic review. Rec Progr Nutrit. 2024;4(3). DOI: 10.21926/rpn.2403010
Konop M, Rybka M, Drapała A. Keratin biomaterials in skin wound healing, an old player in modern medicine: A mini review. Pharmaceut. 2021;13(12):2029. DOI: 10.3390/pharmaceutics13122029
Nguyen HM, Le TTN, Nguyen AT, Le HNT, Pham TT. Biomedical materials for wound dressing: Recent advances and applications. RSC Adv. 2023;13:5509–28. DOI: 10.1039/D2RA07673J
Mirhaj M, Labbaf S, Tavakoli M, Seifalian AM. Emerging treatment strategies in wound care. Int Wound J. 2022;19(7):1934–54. DOI: 10.1111/iwj.13786
Nita M, Pliszczyński J, Kosieradzki M, Fiedor P. Review of the latest methods of epidermolysis bullosa and other chronic wounds treatment including BIOOPA dressing. Dermatol Therap. 2021;11:1469–80. DOI: 10.1007/s13555-021-00578-w
Sait H, Srivastava S, Saxena D. Integrated management strategies for epidermolysis bullosa: Current insights. Int J Gen Med. 2022;15:5133–44. DOI: 10.2147/IJGM.S342740
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
