Біологічна терапія важкої бронхіальної астми
DOI:
https://doi.org/10.61751/bmbr.2706-6290.2023.2.86Ключові слова:
біологічні препарати, моноклональні антитіла, ендотип, фенотип, біомаркериАнотація
Бронхіальна астма є важливою проблемою охорони здоров’я в світі. Значна частка хворих страждають від важкої астми, яка проявляється значним зниженням якості життя, збільшенням частоти загострень, госпіталізацій та смертності. Неефективність стандартної терапії у таких хворих сприяє розробці біологічних методів лікування з більш високою специфічністю, спрямованих на патогенетичні ланки захворювання. Метою дослідження було проаналізувати ефективність лікування важкої бронхіальної астми моноклональними антитілами на основі даних літератури. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останні 5 років, які доступні у мережі «Інтернет». Для пошуку було використано терміни англійською мовою: monoclonal antibodies, endotype, phenotype. Було проаналізовано п’ять біологічних препаратів моноклональних антитіл, спрямованих на IgE, ІЛ-5, ІЛ-4 та ІЛ-13, які дозволені для використання пацієнтам із важкою астмою: омалізумаб, меполізумаб, реслізумаб, енралізумаб та дупілумаб, застосування яких зумовило прогрес у лікуванні бронхіальної астми. Виявлено, що більшій ефективності біологічної терапії сприяє визначення ендотипів захворювання, що базується на оцінці таких біомаркерів, як: кількість еозинофілів в крові та харкотинні, фракція оксиду азоту у видихуваному повітрі та сироватковий періостин. Було досліджено, що лікування моноклональними антитілами покращує функцію легень, знижує частоту загострень та зменшує потребу в додаткових лікарських засобах. Встановлено, що багато інших біологічних препаратів, зокрема спрямованих на ключові цитокіни, знаходяться на стадії клінічної розробки. Схвалені до використання в світі, анти-IgE, анти-ІЛ-5, анти-ІЛ-4/ІЛ-13 моноклональні антитіла показують високу ефективність у лікуванні важкої бронхіальної астми. Застосування цих препаратів у пацієнтів з важкою астмою та високим рівнем Тh2 значно покращує функцію легень, контроль над симптомами та знижує частоту загострень захворювання
Отримано: 04.04.2023 | Переглянуто: 22.05.2023 | Прийнято: 26.06.2023
Посилання
The Global Asthma Report. Int J Tuberc Lung Dis. 2022;26(Suppl 1):S1-S102. Available from: http://dx.doi.org/10.5588/ ijtld.22.1010
Global Initiative for Asthma. Global strategy for asthma management and prevention. 2022. Available from: https:// ginasthma.org/wp-content/uploads/2022/07/GINA-Main-Report-2022-FINAL-22-07-01-WMS.pdf
Settipane RA, Kreindler JL, Chung Y, Tkacz J. Evaluating direct costs and productivity losses of patients with asthma receiving GINA 4/5 therapy in the United States. Ann Allergy Asthma Immunol. 2019 Dec;123(6):564–72.e3. DOI: 10.1016/j.anai.2019.08.462
Sulaiman I, Greene G, MacHale E, Seheult J, Mokoka M, D’Arcy S, et al. A randomised clinical trial of feedback on inhaler adherence and technique in patients with severe uncontrolled asthma. Eur Respir J. 2018 Jan 4;51(1):1701126. DOI: 10.1183/13993003.01126-2017
Chung KF, Dixey P, Abubakar-Waziri H, Bhavsar P, Patel PH, Guo S, Ji Y. Characteristics, phenotypes, mechanisms and management of severe asthma. Chin Med J (Engl). 2022 May 20;135(10):1141–55. DOI: 10.1097/CM9.0000000000001990
Volmer T, Effenberger T, Trautner C, Buhl R. Consequences of long-term oral corticosteroid therapy and its sideeffects in severe asthma in adults: A focused review of the impact data in the literature. Eur Respir J. 2018 Oct 25;52(4):1800703. DOI: 10.1183/13993003.00703-2018
Price DB, Trudo F, Voorham J, Xu X, Kerkhof M, Ling Zhi Jie J, et al. Adverse outcomes from initiation of systemic corticosteroids for asthma: Long-term observational study. J Asthma Allergy. 2018 Aug 29;11:193–4. DOI: 10.2147/ JAA.S176026
Cataldo D, Louis R, Michils A, Peché R, Pilette C, Schleich F, Ninane V, Hanon S. Severe asthma: Oral corticosteroid alternatives and the need for optimal referral pathways. J Asthma. 2021 Apr;58(4):448–58. DOI: 10.1080/02770903.2019.1705335
Rask-Andersen A, Leander M, Sundbom F, Lampa E, Oudin A, Leynaert B, et al. Health-related quality of life as associated with asthma control, psychological status and insomnia. Ups J Med Sci. 2022;127. DOI: 10.48101/ujms. v127.8967
Kavanagh J, Jackson DJ, Kent BD. Sleep and asthma. Curr Opin Pulm Med. 2018 Nov;24(6):569–73. DOI: 10.1097/ MCP.0000000000000526
Abdo M, Waschki B, Kirsten AM, Trinkmann F, Biller H, Herzmann C, et al. Persistent uncontrolled asthma: Longterm impact on physical activity and body composition. Asthma Allergy. 2021 Mar 12;14:229–40. DOI: 10.2147/JAA. S299756
Reddel HK, Bacharier LB, Bateman ED, Brightling CE, Brusselle GG, Buhl R, et al. Global initiative for asthma strategy 2021: Executive summary and rationale for key changes. Allergy Clin Immunol Pract. 2022 Jan;10(1S):1–18. DOI: 10.1016/j.jaip.2021.10.001
Busse WW. Biological treatments for severe asthma: A major advance in asthma care. Allergol Int. 2019 Apr;68(2):158–66. DOI: 10.1016/j.alit.2019.01.004
Yatsyshyn RI, Kaminsky VY, Malishok OV. Modern approaches to the treatment of autoimmune diseases. [in Ukrainian]. Clinical Immunology. Allergology. Infectology. 2013;(1):5-11. Available from: https://kiai.com.ua/ua/ archive/2013/1%2860%29/pages-5-11/suchasni-pidhodi-do-likuvannya-avtoimunnih-zahvoryuvan
Katial RK, Bensch GW, Busse WW, Chipps BE, Denson JL, Gerber AN, et al. Changing paradigms in the treatment of severe asthma: The role of biologic therapies. J Allergy Clin Immunol Pract. 2017 Mar-Apr;5(2S):1–14. DOI: 10.1016/j. jaip.2016.11.029
Wenzel SE. Severe adult asthmas: Integrating clinical features, biology and therapeutics to improve outcomes. Am J Respir Crit Care Med. 2021 Apr 1;203(7):809–21. DOI: 10.1164/rccm.202009-3631CI
Kunc P, Fabry J, Lucanska M, Pecova R. Biomarkers of bronchial asthma. Physiol Res. 2020 Mar 27;69(Suppl 1):29–34. DOI: 10.33549/physiolres.934398
Edwards MR, Strong K, Cameron A, Walton RP, Jackson DJ, Johnston SL. Viral infections in allergy and immunology: How allergic inflammation influences viral infections and illness. J Allergy Clin Immunol. 2017 Oct;140(4):909–20. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.07.025
Tay TR, Lee JWY, Hew M. Diagnosis of severe asthma. Med J Aust. 2018 Jul 16;209(S2):3–10. DOI: 10.5694/mja18.00125
Jones TL, Neville DM, Chauhan AJ. Diagnosis and treatment of severe asthma: A phenotype-based approach. Clin Med (Lond). 2018 Apr 1;18(Suppl 2):36–40. DOI: 10.7861/clinmedicine.18-2-s36
Akar-Ghibril N, Casale T, Custovic A, Phipatanakul W. Allergic endotypes and phenotypes of asthma. J Allergy Clin Immunol Pract. 2020 Feb;8(2):429–40. DOI: 10.1016/j.jaip.2019.11.008
Turrin M, Rizzo M, Bonato M, Bazzan E, Cosio MG, Semenzato U, et al. Differences between early- and lateonset asthma: Role of comorbidities in symptom control. J Allergy Clin Immunol Pract. 2022 Dec;10(12):3196–3. DOI: 10.1016/j.jaip.2022.08.007
Taniguchi M, Mitsui C, Hayashi H, Ono E, Kajiwara K, Mita H, et al. Aspirin-exacerbated respiratory disease (AERD): Current understanding of AERD Allergol Int. 2019 Jul;68(3):289–95. DOI: 10.1016/j.alit.2019.05.001
Matucci A, Bormioli S, Nencini F, Maggi E, Vultaggio A. The emerging role of type 2 inflammation in asthma. Expert Rev Clin Immunol. 2021 Jan;17(1):63–71. DOI: 10.1080/1744666X.2020.1860755
Hudey SN, Ledford DK, Cardet JC. Mechanisms of non-type 2 asthma. Curr Opin Immunol. 2020 Oct;66:123–28. DOI: 10.1016/j.coi.2020.10.002
Pakkasela J, Ilmarinen P, Honkamäki J, Tuomisto LE, Andersén H, Piirilä P, et al. Age-specific incidence of allergic and non-allergic asthma. BMC Pulm Med. 2020 Jan 10;20(1):9. DOI: 10.1186/s12890-019-1040-2
Peters U, Dixon AE, Forno E. Obesity and asthma. J Allergy Clin Immunol. 2018 Apr;141(4):1169–79. DOI: 10.1016/j. jaci.2018.02.004
Guguen C, Launois C, Dormoy V, Dewolf M, Dumazet A, Dury S, et al. [Obesity and asthma: Mechanisms and therapeutic options]. [in French]. Rev Mal Respir. 2020 Feb;37(2):134–43. DOI: 10.1016/j.rmr.2019.03.015
Dragonieri S, Carpagnano GE. Biological therapy for severe asthma. Asthma Res Pract. 2021 Aug 13;7(1):12. DOI: 10.1186/s40733-021-00078-w
Loureiro CC, Amaral L, Ferreira JA, Lima R, Pardal C, Fernandes I, et al. Omalizumab for severe asthma: Beyond allergic asthma. Biomed Res Int. 2018;2018:3254094. Published online 2018 Sep 17. DOI: 10.1155/2018/3254094
Rojo-Tolosa S, González-Gutiérrez MV, Sánchez-Martínez JA, Jiménez-Gálvez G, Pineda-Lancheros LE, Gálvez-Navas JM, et al. Impact of omalizumab in patients with severe uncontrolled asthma and possible predictive biomarkers of response: A real-life study. Pharmaceutics. 2023 Feb 4;15(2):523. DOI: 10.3390/pharmaceutics15020523
Humbert M, Taillé C, Mala L, Le Gros V, Just J, Molimard M; STELLAIR investigators. Omalizumab effectiveness in patients with severe allergic asthma according to blood eosinophil count: The STELLAIR study. Eur Respir J. 2018 May 10;51(5):1702523. DOI: 10.1183/13993003.02523-2017
Schoettler N, Strek ME. Recent advances in severe asthma: From phenotypes to personalized medicine. Chest. 2020 Mar;157(3):516–28. DOI: 10.1016/j.chest.2019.10.009
Harvey ES, Langton D, Katelaris C, Stevens S, Farah CS, Gillman A, et al. Mepolizumab effectiveness and identification of super-responders in severe asthma. Eur Respir J. 2020 May 21;55(5):1902420. DOI: 10.1183/13993003.02420-2019
Cooper K, Frampton G, Harris P, Rose M, Chorozoglou M, Pickett K. Reslizumab for treating asthma with elevated blood eosinophils inadequately controlled by inhaled corticosteroids: An evidence review group perspective of a NICE single technology appraisal. Pharmacoeconomics. 2018 May;36(5):545–53. DOI: 10.1007/s40273-017-0608-z
Di Bona D, Crimi C, D’Uggento AM, Benfante A, Caiaffa MF, Calabrese C, et al. Effectiveness of benralizumab in severe eosinophilic asthma: Distinct sub-phenotypes of response identified by cluster analysis. Clin Exp Allergy. 2022 Feb;52(2):312–23. DOI: 10.1111/cea.14026
Kurosawa M, Sutoh E. Severe uncontrolled eosinophilic asthma, which responded to benralizumab after failure to respond to mepolizumab. Ann Allergy Asthma Immunol. 2019 Apr;122(4):431–33. DOI: 10.1016/j.anai.2018.12.014
Minami D, Kayatani H, Sato K, Fujiwara K, Shibayama T. Effectiveness of benralizumab for allergic and eosinophilic predominant asthma following negative initial results with omalizumab. Respir Case Rep. 2019;7(1):e00388. DOI: 10.1002/rcr2.388
King GG, James A, Harkness L, Wark PAB. Pathophysiology of severe asthma: We’ve only just started. Respirology. 2018 Mar;23(3):262–71. DOI: 10.1111/resp.13251
Corren J, Castro M, O’Riordan T, Hanania NA, Pavord ID, Quirce S, et al. Dupilumab efficacy in patients with uncontrolled, moderate-to-severe allergic asthma. J Allergy Clin Immunol Pract. 2020 Feb;8(2):516–26. DOI: 10.1016/j. jaip.2019.08.050
Hoy SM. Dupilumab: A review in chronic rhinosinusitis with nasal polyps. Drugs. 2020 May;80(7):711–17. DOI: 10.1007/ s40265-020-01298-9
Porsbjerg CM, Sverrild A, Lloyd CM, Menzies-Gow AN, Bel EH. Anti-alarmins in asthma: Targeting the airway epithelium with next-generation biologics. Eur Respir J. 2020 Nov 12;56(5):2000260. DOI: 10.1183/13993003.002602020
Nolasco S, Pelaia C, Scioscia G, Campisi R, Crimi C. Tezepelumab for asthma. Drugs Today (Barc). 2022 Dec;58(12):591–3. DOI: 10.1358/dot.2022.58.12.3449205
Menzies-Gow A, Corren J, Bourdin A, Chupp G, Israel E, Wechsler ME, et al. Tezepelumab in adults and adolescents with severe, uncontrolled asthma. N Engl J Med. 2021 May 13;384(19):1800–9. DOI: 10.1056/NEJMoa2034975
Wechsler ME, Ruddy MK, Pavord ID, Israel E, Rabe KF, Ford LB, et al. Efficacy and safety of itepekimab in patients with moderate-to-severe asthma. N Engl J Med. 2021 Oct 28;385(18):1656–68. DOI: 10.1056/NEJMoa2024257
Nair P, Prabhavalkar KS. Neutrophilic asthma and potentially related target therapies. Curr Drug Targets. 2020;21(4):374–88. DOI: 10.2174/1389450120666191011162526
Mahar PD, Zubrinich CM, Manuelpillai N, Foley P. Combination treatment with monoclonal antibodies: Secukinumab, benralizumab, and dupilumab for the combined management of psoriasis and severe asthma. Australas J Dermatol. 2021 Aug 9; 62(4): 506–8. DOI: 10.1111/ajd.13676
Nirula A, Nilsen J, Klekotka P, Kricorian G, Erondu N, Towne JE, et al. Effect of IL-17 receptor A blockade with brodalumab in inflammatory diseases. Rheumatology (Oxford). 2016 Dec;55(suppl 2):43–55. DOI: 10.1093/ rheumatology/kew346
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
