Філософські засади античної медицини

Автор(и)

  • У. О. Наумова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. Д. Дідух Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. В. Наумова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. С. Мілевська-Вовчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.1.12720

Ключові слова:

антична медицина, філософія, медична освіта, антична медицина, філософія, медична освіта, природа людини, давня Греція., давня Греція

Анотація

Резюме. У статті розглянуто філософські засади античної медицини з кінця VII ст. до н. е. до початку VI ст. н. е. На зорі свого зародження антична медицина була тісно пов’язана з філософським знанням. Багато мислителів не лише вирішували філософські проблеми, а й займалися медичною практикою, зокрема Гален, Герафіл, Геракліт, Ерасістрат, Піфагор, Філолай, Емпедокл, Алкмеон, Діоген. Медичну освіту мав також і Аристотель.

Мета дослідження – розширити та поглибити знання з основ античної медицини, а також надихнути та мотивувати сучасних лікарів до індивідуально-орієнтованого підходу в роботі з кожним пацієнтом.

Матеріали і методи. За допомогою пошукових баз даних мережі «Інтернет» здійснено огляд та аналіз матеріалів про античну медицину та роль філософії у її становленні.

Результати. Внесок античних філософів і медиків – греків і римлян – у духовну скарбницю людства не можливо переоцінити. Гіппократ вважав, що вкрай необхідним є «спостереження біля ліжка хворого», бо один лише досвід «обманливий». Він підкреслював необхідність, хоча одночасно і складність, міркування, тобто участі розуму, мислення в постановці діагнозу хвороби. Гіппократ писав: «Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок скороминучий, досвід обманливий, міркування складне.” Лише дослідивши взаємопроникнення душі й тіла, можна розраховувати на ефективність лікування. Горацій пропонував визначати душевне здоров’я як стан, при якому людина задоволена собою, правильно ставиться до інших і здатна протистояти життєвим негараздам. Аристотель слідував принципу, що душу від тіла відокремити не можна, отже, якщо у людини здорове тіло, у неї здорова й душа. Філософ поєднував поняття фізичного і психічного здоров’я. Перефразовуючи Ньютона, скажемо: якщо ми бачимо далі, ніж вони, це тому, що ми стояли на їхніх плечах.

Висновки. Процес історії становлення та розвитку філософії і медицини нерозривно пов’язаний із загальною історією людства й науки. Прогрес медицини безумовно безпосередньо впливає на життя кожного з нас зокрема та суспільства загалом, та має таку соціальну вагу, що не брати його до уваги, аналізуючи розвиток суспільства та його перспективи, просто неможливо.

Посилання

Solopova MA. [Vita brevis: to the interpretation of the first aphorism of Hippocrates]. Philosophical Journal. 2012,1(8): 5-25. Russian.

Zuskin E, Lipozencić J, Pucarin-Cvetković J, Mustajbegović J, Schachter N, Mucić-Pucić B, Neralić-Meniga I. Ancient medicine--a review. Acta Dermatovenerol Croat. 2008;16(3): 149-57. PMID: 18812066.

Prolygina IV. [Galen's treatise DE INDOLENTIA in the context of moral philosophy]. Philosophical Journal. 2018,11;4: 173. Russian.

Aronov GE, Grando AA, Mirsky MB, Sorokina TS, Shilinis YuA. Outstanding names in world medicine – Great names in the World History. [Выдающиеся имена в мировой медицине] Ed. prof. Grando AA. Kiev: RIA "Triumph", 2002:495. Russian.

Lyudmila Fomenko. [The phenomenon of the doctor in ancient philosophy. Problems of the humanities]. Collection of scientific works of Ivan Franko State Pedagogical University Issue 31. Philosophy 2013;118-34. Ukrainian.

Seneca. Moral letters to Lucilius. [Моральні листи до Луцилія] Translated by Andrew Sodomora. Lviv. Apriori, 2007: 139-45. Ukrainian.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-08

Як цитувати

Наумова, У. О., Дідух, В. Д., Наумова, Л. В., & Мілевська-Вовчук, Л. С. (2022). Філософські засади античної медицини. Вісник медичних і біологічних досліджень, (1), 127–130. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.1.12720