КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМ ЯК ПРЕДИКТОР ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ

Автор(и)

  • Л. Р. Коробко КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної Ради Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. В. Бенедикт Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. О. Ткач КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної Ради

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718

Ключові слова:

гострий панкреатит, інтраабдомінальна гіпертензія, компартмент-синдром

Анотація

Резюме. У ході проведеного дослідження встановлено прямо пропорційну залежність між рівнем внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) і клініко-морфологічною формою та тяжкістю гострого панкреатиту (ГП). А саме: інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) І–ІІ ступів тяжкості було констатовано у 22,5 % хворих на набряковий інтерстиціальний панкреатит та у 43,5 % на некротичний панкреатит. Компартмент-синдром було діагностовано у 56,5 % пацієнтів із некротичним панкреонекрозом, що супроводжувався ознаками стійкої поліорганної недостатності (ПОН) та гнійними ускладненнями.

Мета дослідження – встановити зв’язок між розвитком абдомінального компартмент-синдрому та тяжкістю перебігу гострого панкреатиту.

Матеріали і методи. Було обстежено 112 пацієнтів із гострим панкреатитом, який встановили на основі клініко-анамнестичних даних, центру лікування гострого деструктивного панкреатиту Рівненської обласної клінічної лікарні. В результаті аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження було діагностовано 79,5 % хворих на інтерстиціальний набряковий панкреатит (n=89) та 20,5 % (n=23) – некротичний панкреатит. В розрізі визначення ступеня ІАГ непрямим методом, пацієнтів поділили на три групи: першу групу – 61,6 % (n=69) складали обстежувані, внутрішньочеревний тиск в яких був у межах норми (5–7 мм рт. ст). Друга група – 26,8 % (n=30) – пацієнти з ВЧТ 12–20 мм рт. ст. та третя група – 11,6 % (n=13) – з ВЧТ >20 мм рт. ст.

 Результати. Етіологічними чинниками були: алкоголь – 54,5 %, аліментарні – 24,1 %, біліарні – 17 % та інші причини – 4,5 %. Частка супутньої патології становила 33,9 %  з перевагою артеріальної гіпертензії. Вивчення ВЧТ було проведено в розрізі ступеня тяжкості ГП та клініко-морфологічної форми. Серед усіх обстежуваних 61,6 % хворих переважно з легким перебігом (за винятком (n=4 – середньої тяжкості) набрякового панкреатиту), ВЧТ був у межах норми. І–ІІ ступені ІАГ було визначено у 30 пацієнтів, зокрема 17,8 % – набряковий панкреатит, легкого ступеня тяжкості та 43,5 % – некротичний панкреонекроз, середнього та тяжкого ступенів перебігу захворювання. У міру прогресування тяжкості захворювання, появи стійкої ПОН та гнійних ускладнень (n=23) у 56,5 % було діагностовано виникнення компартмент-синдрому.

Висновки. Між рівнем ВЧТ, клініко-морфологічною формою та тяжкістю захворювання встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,7853).

Біографія автора

Л. Р. Коробко, КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної Ради Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Ріненський державний базовий медичний коледж -завідувач відділення
ДВНЗ «Тернопільський медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,МОЗ України», навчально-науковий інститут післядипломної освіти,кафедра хірургії- асистент кафедри

Посилання

Krivoruchko, IA, Kopchak, VM, Usenko, OYu. [Classification of acute pancreatitis: revision by international consensus in 2012 of the classification adopted in Atlanta]. Klin khir. 2014;(9): 19-24. Ukrainian.

Boyko VV, Ivanova YuV, Mushenko EV. [Diagnosis and surgical treatment of infected pancreatic necrosis]. Zdorov Ukr. 2012;(4): 26-9. Ukrainian.

Beger HG, Matsuno S, Cameron JL.Diseases of the pancreas. Berlin; 2008.

Mentula P, Leppäniemi A. Positional document: timely intervention in severe acute pancreatitis is crucial for survival. World Journal of Emergency Surgery. 2014;9(1): 1-7.

Skouras C, Hayes AJ, Williams L, Garden OJ, Parks RW, Mole DJ. Early organ dysfunction affects long-term survival in acute pancreatitis patients. HPB. 2014;16(9): 789-96.

Cherkun OYu, Sitnik DA, Kalyuzhka AS, Sheiko VD, Cherkun AYu, Sytnik D, Sheiko VD. Organ dysfunction in the dynamics of acute pancreatitis. Klin khirurh. 2018;85(8): 15-7. Ukrainian.

Boone B, Zureikat A, Hughes SJ, Moser AJ, Yadav D, Zeh HJ, Lee KK. Abdominal compartment syndrome is an early, lethal complication of acute pancreatitis. The American Surgeon. 2013;79(6): 601-7.

De Waele JJ, Ejike JC, Leppaniemi A, De Keulenaer BL, De Laet I, Kirkpatrick AW, Malbrain ML. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in pancreatitis, paediatrics, and trauma. Anaesthesiology Intensive Therapy. 2015;47: 219-27.

Holbraich VA, Zemlyakov DS, Dubrovin IA. History of studying the syndrome of high intra-abdominal pressure and modern approaches to its correction. Such probl nauk i osv. 2015;(3): 1-10. Ukrainian.

Bailey J, Shapiro MJ. Abdominal compartment syndrome. Crit Care. 2000;4(1): 23-9. DOI: 10.1186/cc646. Epub 2000 Jan 24. PMID: 11094493; PMCID: PMC137249.

Kirkpatrick A, Roberts D, De Waele J. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome – updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the WSACS. Intensive Care Medicine. 2013;39: 1190-1206.

Lipinski, Michal Rydzewska, Grazyna. Prognostic evaluation of severity of acute pancreatitis: not as black as it is painted. Journal of Laboratory and Precision Medicine. 2017;2: 73-6. 10.21037/jlpm.2017.08.12.

De Waele JJ, Malbrain ML, Kirkpatrick AW. The abdominal compartment syndrome: evolving concepts and future directions. Critical Care. 2015;19: 211-9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-22

Як цитувати

Коробко, Л. Р., Бенедикт, В. В., & Ткач, В. О. (2021). КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМ ЯК ПРЕДИКТОР ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. Вісник медичних і біологічних досліджень, (1), 71–75. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження