СКРИНІНГ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ, ЇЇ ПРИЧИННІ МЕХАНІЗМИ, АНАЛІЗ ЕТІОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ І ТРИГЕРІВ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ : (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)

Yu. V. Honcharuk; M. V. Hrebenyk

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11633

Автор(и)

Yu. V. Honcharuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
M. V. Hrebenyk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11633

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, фібриляція передсердь

Анотація

Резюме. Підвищення артеріального тиску (АТ) реєструють майже у 25 % населення світу. Поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) збільшується з віком і у 50–60 років складає 70 %. Також за даними ВООЗ, у 171 млн (8,5 %) населення світу наявний підтверджений цукровий діабет (ЦД), а через 20 років прогнозують збільшення його частки до 366 млн, тобто на 114 %. ЦД у хворих на АГ буває у 2–3 рази частіше, ніж в осіб без АГ. Майже 50 % 50-річних пацієнтів із вперше виявленим ЦД також мають і АГ. Дослідження ВООЗ показали, що при ЦД тривалість життя зменшується на 10–30 %, а смертність підвищується в 2–3 рази. Причому 75– 80 % хворих на ЦД помирає від ураження серцево-судинної системи. Одним із найбільш частих ускладнень АГ і ЦД є розвиток фібриляції передсердь (ФП).

Мета дослідження – проаналізувати стан вивчення та наукові досягнення, що стосуються прогнозування та перебігу ФП в умовах коморбідних АГ і ЦД, та провести клініко-статистичні зіставлення з даними власних спостережень.

Матеріали і методи. Проаналізовано наукові джерела за 2009–2018 рр., що стосуються АГ, ЦД і порушень серцевого ритму. Паралельно обстежено 186 пацієнтів із АГ та ЦД віком від 20 до 74 років.

Результати. За низкою характеристик результати, які ми отримали, корелювали з літературними даними. Однак не усі епідеміологічні дослідження дали однозначну позитивну відповідь на питання про незалежність причинно-наслідкового характеру взаємозв’язку між АГ, ЦД і виникненням чи погіршенням прогнозу ФП. Ймовірно, різниця цих досліджень могла бути пов’язана з різною методологією, зокрема різними характеристиками пароксизмів ФП, тривалістю ЦД, ступенем глікемічного контролю та ін.

Висновки. Отже, ФП є частим клінічним синдромом, особливо в умовах коморбідності. На даний час розповсюдження АГ в поєднанні з ЦД є значно та беззаперечно пов’язане із розвитком ФП. При цьому вони разом мають безпосередній вплив як на перебіг основної патології, так і на перебіг аритмічного синдрому. Тому особливої актуальності набуває подальше ретельне вивчення проблеми виникнення і розвитку ФП в умовах коморбідних АГ і ЦД.

Посилання

Aleksandrov АА, Yadrykhynska MN, Kukharenko SS. Atrial fibrillation: a new facet of diabetes mellitus in the XXI century. Diabetes mellitus. 2011;(1): 53-9. Available from: https://doi.org/10.14341/2072-0351-6250.

Barsukov AV, Sveklyna TS, Talantseva MS., Shustov SB. Hypertension, type 2 diabetes mellitus, and atrial fibrillation as a separate medical problem. Arterial hypertension. 2011;17(2): 108-14. Available from: https://doi.org/10.18705/1607-419X-2011--2-.

Bevzyuk LV, Mudruk IV. 24-h blood pressure monitoring in elderly hypertensive patients with atrial fibrillation. Cardiology: from science to practice. 2017;(2): 19-28.

Eremenko EY, Ehorova EA, Sokolova LA. Hypertensive myocardial remodeling as a risk factor of atrial fibrillation in patients with arterial hypertension. Journal of Arrhythmology. 2011;(64): 38-43.

Sokolova YA, Bilovol OM, Ilchenko IA. The influence of myocardium remodeling on the emergence of arrhythmias in patients with hypertension and diabetes mellitus. Young Scientist. 2017;(9): 67-9.

Fushtei IM, Solovyev AV, Sid EV. [Analysis of heart rate variability in patients with persistent atrial fibrillation associated with arterial hypertension]. Zapor med zhurn. 2014;1(82): 64-5. Available from: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.1.23769. Russian.

Shorikov EI. [The predictors of paroxysmal atrial fibrillation in patients with arterial hypertension and concomitant diabetes mellitus of type 2: results of long-term investigation]. Nauk. visn Uzhhorod univer. Ser «Med». 2013;(1): 60-5. Ukrainian.

Andrade J, Khairy P, Dobrev D, Nattel S. The clinical profile and pathophysiology of atrial fibrillation: relationships among clinical features, epidemiology, and mechanisms. Circ Res. 2014;114: 1453-68. Available from: https://doi: 10.1161/CIRCRESAHA.114.303211.

Smith JG, Platonov PG, Hedblad B, Engström G, Melander O. Atrial fibrillation in the Malmö diet and cancer study: A study of occurrence, risk factors and diagnostic validity. Eur J Epidemiol. 2010;(25): 95-102. Available from: https://doi:10.1007/s10654-009-9404-1.

Brandes A, Smit MD, Nguyen BO, Rienstra M, Van Gelder I. Risk factor management in atrial fibrillation. Arrhythmia & Electrophysiology Review. 2018;7(2): 118-27. Available from: https://doi: 10.1007/s10654-009-9404-1.

Koektuerk B, Aksoy M, Horlitz M, Bozdag-Turan I, Turan RG. Role of diabetes in heart rhythm disorders. World J. Diabetes. 2016;7(3): 45-9. Available from: https://doi: 10.4239/wjd.v7.i3.45.

Nattel S., Harada M. Atrial remodeling and atrial fibrillation: recent advances and translational perspectives. J Am Coll Cardiol. 2014;63(22): 2335-45. Available from: https://doi: 10.1016/j.jacc.2014.02.555.

Salam АM, Gersh BJ, AlBinali HA, Singh R, Asaad N, Al-Qahtan A, et al. The prognostic implications of lack of palpitations in patients hospitalised with atrial fibrillation: observations from a 20-year registry. International J Clin Pract. 2014;68: 122-9. Available from: https://doi:10.1111/ijcp.12230.

Shkala LV, Mishanich GI, Shkala OV, Cherpak OV, Karapetyan EA, Volkovskaya TG. Pathogenetic mechanisms and signs of cardiovascular disorders in type 2 diabetes mellitus. Международный эндокринологический журнал. 2018;14(3): 235-9. Available from: https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.3.2018.136418.

Szymanski FM, Filipiak KJ, Platek AE, Kotkowski M, Opolski G. Prevalence of arterial hypertension in patients with atrial fibrillation undergoing ablation. A prospective, cohort study. J of Hypertension. 2015;33;65. Available from: https://doi: 10.1097/01.hjh.0000467523.89875.59.