Сучасні підходи до імуномодуляції в клінічній практиці: аналіз дієтичних добавок та лікарських препаратів

Анотація

Метою дослідження було встановлення імуномодулюючих властивостей рослинних засобів і перспектив їх клінічного впровадження. Методологія ґрунтувалася на теоретико-аналітичному узагальненні літературних даних щодо імуномодулюючих властивостей препаратів «Імунормаліну», «Іммуналу» женьшеню азійського, гінкго білоби, календули лікарської та грибів шиїтаке. Результати аналізу засвідчили, що «Імунормалін» відзначався найширшим спектром механізмів, поєднуючи антиоксидантні, протизапальні, пребіотичні та седативні ефекти, які одночасно охоплювали імунні, метаболічні й нейроендокринні шляхи. Така багатофакторність відрізняла його від більш вузькоспеціалізованих засобів та зумовлювала виокремлену позицію серед нутрицевтиків. На противагу, «Іммунал», створений на основі ехінацеї пурпурової, демонстрував спрямований імуномодулюючий механізм через активацію макрофагів і Т-лімфоцитів, що робило його переважно ефективним у профілактиці респіраторних інфекцій. Женьшень азійський поєднував властивості адаптогена та імуномодулятора, зумовлюючи підвищену стійкість організму до інфекцій та формування протипухлинного потенціалу. Гінкго білоба, поділяючи з женьшенем антиоксидантний і протизапальний вплив, мав додаткову судиннорегулюючу дію, що розширювало його застосування у хронічних патологіях та комплексній терапії метаболічних синдромів. Календула лікарська демонструвала найчіткіше виражений протизапальний профіль серед порівнюваних засобів, оскільки пригнічувала продукцію прозапальних цитокінів і стимулювала секрецію протизапальних медіаторів, що знижувало ризик тканинних ушкоджень при тривалих запальних процесах. Гриби шиїтаке, завдяки вмісту бета-глюканів, реалізовували функції природних ад’ювантів, підсилюючи клітинну імунну відповідь і поєднуючи противірусну та протипухлинну активність. Узагальнення результатів показало, що природні імуномодулятори мають спільну антиоксидантну дію, але відрізняються за багатофакторністю та клінічною спрямованістю, що зумовлює потребу у стандартизації й диференційованому застосуванні. Отримані результати можуть бути використані лікарями-клініцистами, фармакологами та науковцями у сфері доказової фітотерапії для оптимізації підбору імуномодулюючих засобів і розробки стандартизованих підходів до їх застосування

Отримано: 16.04.2025 | Переглянуто: 11.07.2025 | Прийнято: 02.09.2025