Peculiarities of professional burnout of nurses in war condition

Bohdan Chornopyskyi; Аркадій Шульгай

doi:10.61751/bmbr/1.2024.64

Автор(и)

Bohdan Chornopyskyi Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0004-9626-8155
Аркадій Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-2145-5851

DOI:

https://doi.org/10.61751/bmbr/1.2024.64

Ключові слова:

медичні працівники, чинники здоров’я, медична допомога військовим, емоційне виснаження, регресійний аналіз

Анотація

Професійне вигорання серед медсестер стаціонарів, які надають медичну допомогу пораненим військовим є значною проблемою для закладів охорони здоров'я, оскільки негативно впливає на якість надання медичної допомоги та потребує додаткового вивчення для розробки профілактичних заходів на особистісному та груповому рівні щодо його попередження. Метою дослідження було провести порівняльну оцінку професійного вигорання медичних сестер стаціонарів, які надають медичну допомогу військовим та цивільному населенню. Проведено анкетування 292 медичних сестер відділень стаціонарів. Рівень професійного вигорання встановлювали згідно опитувальника К. Маслач і С. Джексона. З метою визначення провідних чинників, які впливають на розвиток професійного вигорання у медсестер, застосовували кореляційно-регресійний аналіз. Встановлено, що високий рівень емоційного виснаження у медсестер, які постійно працювали з військовими у 1,6 разу (р=0,038) переважав такий у медсестер, які були зайняті наданням медичної допомоги цивільним та рідко працювали з військовими, деперсоналізації в 1,8 разу (р=0,007), а редукції особистих досягнень в 1,9 разу (р=0,022). Застосуванням багатофакторного лінійного регресійного аналізу встановлено, що наявність хронічних захворювань, вік, стаж роботи, кількість відпрацьованих нічних змін протягом місяця, а також наявність дітей з високим рівнем статистичної значущості впливають на розвиток у медичних сестер в період війни професійного вигорання. Проведення з медичними сестрами заходів у формі курсів або лекцій, направлених на покращення комунікативних компетентностей сприяє зниженню рівня професійного вигорання

Отримано: 20.11.2023 | Переглянуто: 25.01.2024 | Прийнято: 27.02.2024

Біографії авторів

Bohdan Chornopyskyi, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Аспірант 46001, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна

Аркадій Шульгай, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Доктор медичних наук, професор 46001, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна

Посилання

Galanis P, Vraka I, Fragkou D, Bilali A, Kaitelidou D. Nurses' burnout and associated risk factors during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. J Adv Nurs. 2021;77(8):3286–2. DOI:10.1111/jan.14839

Terenda N, Pavliv T, Terenda O. Occupational burning is one of the unsolved problems of the healthcare system. Bull Soc Hyg Health Prot Organ Ukr. 2021;(2):29–33. DOI: 10.11603/1681-2786.2021.2.12377

Buckley L, Berta W, Cleverley K, Medeiros C, Widger K. What is known about paediatric nurse burnout: A scoping review. Hum Resour Health. 2020;18(1):9. DOI: 10.1186/s12960-020-0451-8

Shah MK, Gandrakota N, Cimiotti JP, Ghose N, Moore M, Ali MK. Prevalence of and factors associated with nurse burnout in the US. JAMA Netw Open. 2021;4(2). DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2020.36469

Larysz A, Prokopowicz A, Zakliczyński M, Uchmanowicz I. Occurrence of professional burnout and severity of depressive symptoms among cardiac nurses: A cross-sectional study. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(22):12038. DOI: 10.3390/ijerph182212038

Guastello AD, Brunson JC, Sambuco N, Dale LP, Tracy NA, Allen BR, Mathews CA. Predictors of professional burnout and fulfilment in a longitudinal analysis on nurses and healthcare workers in the COVID-19 pandemic. J Clin Nurs. 2024;33(1):288–3. DOI: 10.1111/jocn.16463

Tsybuliak N, Suchikova Y, Shevchenko L, Popova A, Kovachev S, Hurenko O. Burnout dynamic among Ukrainian academic staff during the war. Sci Rep. 2023;13:17975. DOI: 10.1038/s41598-023-45229-6

Kurapov A, Danyliuk I, Loboda A, Kalaitzaki A, Kowatsch T, Klimash T, Predko V. Six months into the war: A first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front Psychiatry. 2023;14:1190465. DOI:10.3389/fpsyt.2023.1190465

Maslach C, Jackson SE. The measurement of experienced burnout. J Organ Behav. 1981;2(2):99–13. DOI:10.1002/job.4030020205

The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. [cited 2024 Jan 10]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/

Parola V, Coelho A, Cardoso D, Sandgren A, Apóstolo J. Prevalence of burnout in health professionals working in palliative care: A systematic review. JBI Database System Rev Implement Rep. 2017;15(7):1905–33. DOI:10.11124/JBISRIR-2016-003309

Hur G, Cinar N, Karakaya O, Suzan O. Impact of COVID-19 pandemic on nurses' burnout and related factors: A rapid systematic review. Appl Nurs Res. 2022;41:248–63. DOI: 10.1016/j.apnu.2022.09.002

Yang C, Wang X, Zhang X, Liu W, Wang C. Burnout and associative emotional status and coping style of healthcare workers in COVID-19 epidemic control: A cross-sectional study. Front Public Health. 2023;11:1079383. DOI:10.3389/fpubh.2023.1079383

Al Maqbali M, Al Sinani M, Al-Lenjawi B. Prevalence of stress, depression, anxiety and sleep disturbance among nurses during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. J Psychosom Res. 2021;141:110343. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2020.110343

Michalak M, Brzozowska J, Kazimierska-Zając M. Level of professional burnout and sense of coherence among nurses working in the department of anesthesiology and intensive care. J Neurological Neurosurgical Nursing. 2022;11(1):8–13. DOI: 10.15225/PNN.2022.11.1.2

Fradelos E, Tzitzikos G, Giannouli V, Argyrou P, Vassilopoulou C, Theofilou P. Assessment of burn-out and quality of life in nursing professionals: The contribution of perceived social support. Health Psychol Res. 2014;2(1). DOI:10.4081/hpr.2014.984

Diehl E, Rieger S, Letzel S, Schablon A, Nienhaus A, Escobar Pinzon LC, Dietz P. The relationship between workload and burnout among nurses: The buffering role of personal, social and organisational resources. PLoS One. 2021;16(1). DOI: 10.1371/journal.pone.0245798

Cañadas-De la Fuente GA, Ortega E, Ramirez-Baena L, De la Fuente-Solana EI, Vargas C, Gómez-Urquiza JL. Gender, marital status, and children as risk factors for burnout in nurses: A meta-analytic study. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(10):2102. DOI: 10.3390/ijerph15102102

Tang L, Yu X, Wu Y, Zhao N, Liang R, Gao X, et al. Burnout, depression, anxiety and insomnia among medical staff during the COVID-19 epidemic in Shanghai. Front Public Health. 2022;10:1019635. DOI:10.3389/fpubh.2022.1019635

Patel RS, Bachu R, Adikey A, Malik M, Shah M. Factors related to physician burnout and its consequences: A review. Behav Sci. 2018;8(11):98. DOI: 10.3390/bs8110098

Jarosz K, Zborowska A, Młynarska A. Rationing care, job satisfaction, fatigue and the level of professional burnout of nurses in urology departments. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(14):8625. DOI:10.3390/ijerph19148625

Kissel KA, Filipek C, Jenkins J. Impact of the COVID-19 Pandemic on nurses working in intensive care Units: A scoping review. Crit Care Nurse. 2023;43(2):55–63. DOI: 10.4037/ccn2023196