Телереабілітаційна модель в оперованих постраждалих в дорожно-транспортних пригодах з травмою верхньої кінцівки та грудної клітки

Автор(и)

  • Михайло Бабій Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0007-1183-7518

DOI:

https://doi.org/10.61751/bmbr/4.2023.08

Ключові слова:

хірургія політравми, телемедицина, ранговий аналіз, ретроспективне дослідження

Анотація

Впровадження методів телереабілітації для постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах з травмами верхньої кінцівки та грудної клітки є критично важливим для покращення функціонального відновлення пацієнтів, забезпечуючи ефективну взаємодію між пацієнтом та реабілітологом, та сприяє зменшенню загального часу і витрат, пов'язаних з реабілітацією. Мета дослідження полягала в оцінці ефективності застосування засобів телемедичного контролю та розробленої теререабілітаційної моделі при функціональному відновленні прооперованих пацієнтів з травмами верхньої кінцівки та грудної клітки. У дослідженні взяли участь пацієнти, які були прооперовані з приводу травми верхніх кінцівок та грудної клітки в результаті дорожньо-транспортних пригод. Пацієнти були розподілені на дві групи: ретроспективна (186 пацієнтів) проходила стандартну реабілітацію, тоді як основна група (62 пацієнти) була залучена до програми розробленої телереабілітаційної моделі. Функціональні результати були проаналізовані за допомогою шкали qDASH, а також оцінювалися: середній час, затрачений пацієнтами для реабілітації в день, кількість візитів пацієнта до медичного закладу за 3 тижні та загальний час, затрачений реабілітологом на одного пацієнта протягом 3 тижнів. Після реабілітації понад 80 % пацієнтів в обох групах продемонстрували позитивні та задовільні результати, з незначною перевагою відмінних результатів у основній групі (12,90 % проти 9,14 %). Пацієнти основної групи витрачали більше часу на свою реабілітацію (41+3 хвилини щодня) та мали доступ до функцій моніторингу прогресу і зв'язку з лікарем, що підвищувало їх мотивацію та залученість. Телереабілітація значно зменшила кількість необхідних візитів до лікаря (5±2 проти 11±3 візити) та час, витрачений реабілітологом на кожного пацієнта за 3 тижні (132±12 хв проти 243±17 хв). Середній час на день, витрачений постраждалими на реабілітаційні вправи в основній групі був 41±3 хв, у той час як в ретроспективній – 31± 7 хв. Телереабілітаційна модель є рівноцінною альтернативою та доповненням до стандартних методик реабілітації. Її переваги полягають у підвищенні мотивації до виконання реабілітаційних вправ та можливості проведення тренувань у дистанційному контрольованому середовищі

Отримано: 10.08.2023  | Переглянуто: 20.10.2023 | Прийнято: 28.11.2023

Біографія автора

Михайло Бабій, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Аспірант 46001, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна

Посилання

Adachi M, Inagaki K. Evaluation on induction of driver fatigue in driving different traffic condition: An EEG study. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society; 2023; Sydney. Sydney, AU: EMBC; 2023. P. 605-8. DOI: 10.1109/EMBC40787.2023.10340407

Nazarenko I, Ivanov V, Roschin G, Dorosh V. Consequences of psychological trauma in victims of traffic accidents (analytical review of the literature). Trauma. 2022;17(4):7–15. DOI: 10.22141/1608-1706.4.17.2016.77485

Guryev S, Kusnir V, Soloviov O. Clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in the conditions of a metropolis. Trauma. 2023;24(1):14–19. DOI: 10.22141/1608-1706.1.24.2023.926

Berkeveld E, Popal Z, Schober P, Zuidema WP, Bloemers FW, Giannakopoulos GF. Prehospital time and mortality in polytrauma patients: A retrospective analysis. BMC Emerg Med. 2021;21:e78. DOI: 10.1186/s12873-021-00476-6

Kovačević J, Miškulin M, Matić Ličanin M, Barać J, Biuk D, Palenkić H, et al. Quality of life in road traffic accident survivors. Sloven J Public Health. 2020;59(4):202–10. DOI: 10.2478/sjph-2020-0026

Moulaei K, Sheikhtaheri A, Shahabi Nezhad M, Haghdoost AA, Gheysari M, Bahaadinbeigy K. Telerehabilitation for upper limb disabilities: A scoping review on functions, outcomes, and evaluation methods. Arch Public Health. 2022;80:e196. DOI: 10.1186/s13690-022-00952-w

Rozevink SG, van der Sluis CK, Hijmans JM. HoMEcare aRm rehabiLItatioN (MERLIN): Preliminary evidence of long term effects of telerehabilitation using an unactuated training device on upper limb function after stroke. J Neuroeng Rehabil. 2021;18(1):e141. DOI: 10.1186/s12984-021-00934-z

Kourouma K, Delamou A, Lamah L, Camara BS, Kolie D, Sidibé S, et al. Frequency, characteristics and hospital outcomes of road traffic accidents and their victims in Guinea: A three-year retrospective study from 2015 to 2017. BMC Public Health. 2019;19:e1022. DOI: 10.1186/s12889-019-7341-9

Kovacevic J, Miskulin M, Degmecic D, Vcev A, Leovic D, Sisljagic V, et al. Predictors of mental health outcomes in road traffic accident survivors. J Clin Med. 2020;9(2):e309. DOI: 10.3390/jcm9020309

Tsvyakh AI, Hospodarskyy AY, Marchenkova NO, Kopytchak IR, Kostjuk VP, Lymar YA, Gdanskyi SM. Telerehabilitation of the knee joints of patients with polytrauma. Wiad Lek. 2021;74(1):48–51. DOI: 10.36740/WLek202101109

Linge AD, Bjørkly SK, Jensen C, Hasle B. Bandura's Self-efficacy model used to explore participants' experiences of health, lifestyle, and work after attending a vocational rehabilitation program with lifestyle intervention – a focus group Study. J Multidiscip Healthc. 2021;14:3533–48. DOI: 10.2147/JMDH.S334620

Siebert MJ, Roca H, Maughan G, Monson HW, Kazmers NH. Evaluating factors associated with patient-perceived applicability of the QuickDASH survey in reflecting their goals of care prior to hand surgery. J Hand Surg Am. 2024;49(1):35–41. DOI: 10.1016/j.jhsa.2023.09.013

The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/

Cunha-Diniz F, Taveira-Gomes T, Teixeira JM, Magalhães T. Trauma outcomes in nonfatal road traffic accidents: A Portuguese medico-legal approach. Forensic Sci Res. 2022;7(3):528–39. DOI: 10.1080/20961790.2022.2031548

Kim K, Kwon O, Kim T, Lee T, Choi K, Cho HW, et al. Factors influencing clinical symptoms and treatment of patients with traffic accident injuries: A retrospective chart review with a questionnaire survey. PLoS One. 2021;16(6):e0252922. DOI: 10.1371/journal.pone.0252922

Bhooshan LS, Gopal VV, Baburaj PT. Impact of disability in the quality of life of patients with traumatic brachial plexus injuries based on a questionnaire survey in a tertiary center in South India. J Neurosci Rural Pract. 2023;14(3):413–17. DOI: 10.25259/JNRP-2021-12-26-R1-(2260)

Gopinath B, Jagnoor J, Kifley A, Dinh M, Craig A, Cameron ID. Predictors of health-related quality of life after non-catastrophic injury sustained in a road traffic crash. Ann Phys Rehabil Med. 2020;63(4):280–87. DOI: 10.1016/j.rehab.2019.10.001

Rissanen R, Ifver J, Hasselberg M, Berg HY. Quality of life following road traffic injury: The impact of age and gender. Qual Life Res. 2020;29(6):1587–96. DOI: 10.1007/s11136-020-02427-3

Pei LX, Chan H, Shum LK, Jae L, Staples JA, Taylor JA, et al. Demographic and clinical profile of an inception cohort of road trauma survivors. BMC Public Health. 2023;23:e1534. DOI: 10.1186/s12889-023-16487-w

Ahmed T, Islam MR, Brahmi B, Rahman MH. Robustness and tracking performance evaluation of PID motion control of 7 DoF anthropomorphic exoskeleton robot assisted upper limb rehabilitation. Sensors. 2022;22(10):e3747. DOI: 10.3390/s22103747

Singh N, Saini M, Kumar N, Srivastava MVP, Mehndiratta A. Evidence of neuroplasticity with robotic hand exoskeleton for post-stroke rehabilitation: A randomized controlled trial. J Neuroeng Rehabil. 2021;18(1):e76. DOI: 10.1186/s12984-021-00867-7

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-22

Як цитувати

Бабій, М. (2023). Телереабілітаційна модель в оперованих постраждалих в дорожно-транспортних пригодах з травмою верхньої кінцівки та грудної клітки. Вісник медичних і біологічних досліджень, (4), 8–16. https://doi.org/10.61751/bmbr/4.2023.08

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження