НОВЕ У ДОСЛІДЖЕННІ РОЗЛАДІВ СНУ

M. I. Marushchak; L. P. Mazur

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11829

Автор(и)

M. I. Marushchak Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
L. P. Mazur Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11829

Ключові слова:

розлади сну, інформація

Анотація

Резюме. Сон, як і харчування та фізична активність, є найважливішим фактором, що визначає стан здоров'я та добробуту.

Мета дослідження – проаналізувати останні літературні джерела щодо розладів сну.

Матеріали і методи. У повідомленні проаналізовано доступні літературні джерела з проблематики розладів сну в мережі «Internet».

Результати. Результати останніх досліджень свідчать про те, що дорослі з найкращим режимом сну мали нижчий ризик серцевої недостатності. Генетична мутація змінює (подовжує) хронометраж біологічних годин, викликаючи загальний синдром порушення сну, який називається порушенням повільної фази – стадії глибокого сну. Генетичні варіації, що змінюють годинникові білки, можуть змінити час годинника та спричинити порушення фази сну. Ідеальний баланс діяльності дитини віком 11–13 років протягом 24 год для максимального здоров’я та розвитку включає: 1,5 год помірних та енергійних фізичних навантажень; 3,4 год легких фізичних навантажень; 8,2 год сидячого часу; 10,9 год сну. Дослідження Das et al. показало, що COVID-19 спричиняв збільшення тривалості сну.

Висновки. Дослідження розладів сну є актуальним завданням медичних працівників різних спеціальностей, оскільки порушення сну спостерігається у 30– 45 % дорослого населення, для половини з них інсомнія є значущою клінічною проблемою.

Посилання

Institute of Medicine, Committee on Sleep Medicine and Research. Sleep disorders and sleep deprivation: An unmet public health problem. Washington: National Academies Press, 2006. PMID: 20669438. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20669438.

Mountain SA, Quon BS, Dodek P. The impact of house staff fatigue on occupational and patient safety. Lung. 2007;185(4): 203-9.

Li X, Xue Q, Wang M. Adherence to a healthy sleep pattern and incident heart failure: A prospective study of 408802 UK Biobank Participants. Circulation, 2020. PMID: 33190528; PMCID: PMC7775332. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33190528.

Miller MB, Deroche CB, Freeman LK. Cognitive behavioral therapy for insomnia among young adults who are actively drinking: a randomized pilot trial. Sleep, 2020. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32886778.

Parico GCG, Perez I, Fribourgh JL, Britet. The human CRY1 tail controls circadian timing by regulating its association with CLOCK:BMAL1. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2020;117(45): 27971-9.

Dumuid D, Simm P, Wake M. The “goldilocks day” for children's skeletal health: compositional data analysis of 24-hour activity behaviors. J Bone Miner Res, 2020;35(12): 2393-403.

Das G, Mukherjee N, Ghosh S. Neurological insights of COVID-19 pandemic. ACS Chem. Neurosci, 2020;11: 1206-9.

Abeer AT, Effat AE, Shazly BA. COVID-19-associated sleep disorders: A case report. Neurobiology of Sleep and Circadian Rhythms. 2020;9:100057.