ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ХВОРИХ ІЗ ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11799Ключові слова:
депресивні розлади, психопатологічна симптоматика, опитувальник SCL-90-RАнотація
Резюме. Дослідження клінічної феноменології депресивних розладів має важливе значення для визначення напрямків сучасного патоморфозу, прогнозування та лікування депресій.
Мета дослідження – вивчити структуру і вираження психопатологічної симптоматики у хворих із депресивними розладами на сучасному етапі з урахуванням віку та гендерного фактора.
Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження 107 чоловіків і 138 жінок із депресивними розладами ендогенного характеру (коди за МКХ-10 F 31.3, F 31.4, F 32.0, F 32.1, F 32.2, F 33.0, F 33.1, F 33.2) з урахуванням віку та гендерного фактора, з використанням опитувальника SCL-90-R.
Результати. Депресивні розлади, окрім депресивної симптоматики, проявляються широким спектром психопатологічних проявів, серед яких домінують підвищені рівні тривожності – (2,40±0,45) бала, помірні рівні міжособистісної сензитивності – (1,73±0,48) бала та обсесивно-компульсивної симптоматики – (1,44±0,85) бала, близькі до помірних рівні соматизації – (1,05±0,51) бала і фобічної тривожності – (1,00±0,47) бала, а також невисокі рівні психотизму – (0,64±0,24) бала, ворожості – (0,55±0,77) бала і паранояльної симптоматики – (0,26±0,13) бала. У чоловіків виявлено значуще вищі показники депресії, ворожості й паранояльної симптоматики, а у жінок – тривожності, обсесивно-компульсивної симптоматики, міжособистісної сензитивності, соматизації та фобічної тривожності. Гендерні відмінності у вираженні психопатологічної симптоматики ймовірно пов’язані з різними статеворольовими моделями і специфікою гендернозумовлених патохарактерологічних змін. Вираження усіх психопатологічних проявів збільшується з віком, при цьому більш суттєве погіршення проявів психопатологічної симптоматики відбувається у віці 45 років і старше, тоді як зростання показників психопатологічної симптоматики у молодому віці виявилося менш суттєвим.
Висновки. Клінічна картина сучасних депресивних розладів характеризується поліморфністю симптоматики і наявністю значущих гендерних відмінностей; психопатологічні прояви посилюються з віком, досягаючи найбільшого вираження у пацієнтів середнього, похилого і старечого віку, що можна розглядати як прояв сучасного клінічного патоморфозу депресій.
Посилання
Ogbo FA, Mathsyaraja S, Koti RK, Perz J, Page A. The burden of depressive disorders in South Asia, 1990–2016: findings from the global burden of disease study. BMC Psychiatry. 2018;18: 333. Available from: https://doi.org/10.1186/s12888-018-1918-1.
Wiles N, Taylor A, Turner N. Management of treatment-resistant depression in primary care: a mixed-methods study. British Journal of General Practice. 2018;68(675): e673–81. Available from: https://doi.org/10.3399 / bjgp18X699053
Kraus C, Kadriu B, Lanzenberger R, Zarate CA, Kasper S. Prognosis and improved outcomes in major depression: a review. Translational Psychiatry. 2019;9: 127. Available from: https://doi.org/10.1038/s41398-019-0460-3
Pshuk NG, Stukan LV, Kaminska AO. Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie. 2018;71(5): 980-5. Available from: https://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30176626.
Zuckerman H, Pan Z, Park C. Recognition and treatment of cognitive dysfunction in major depressive disorder. Frontiers in Psychiatry. 2018;9: 655. Available from: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00655.
McLachlan G. Treatment resistant depression: what are the options? BMJ. 2018;363: k5354. Available from: https://doi.org/10.1136 / bmj.k5354
Belov OO, Pshuk NG. Some trends of clinical and symptomatic pathomorphosis of depressive disorders taking into account the age factor. Wiadomości Lekarskie. 2019;9(II): 1786-90. PMID: 31622267.
Al-Harbi KS. Treatment-resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions. Patient Preference and Adherence. 2012 6: 369-88. Available from: https://doi.org/10.2147/PPA.S29716.
Markova M, Rezunenko O, Kozhyna H. Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. Journal of Education, Health end Sport formerly Journal of Health Sciences. 2017;7: 711-5. Available from: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.830020.
Derogatis LR, Lazarus L. Brief Symptom Inventory, and matching clinical rating scales. In M.E. Maruish (Ed.), The use of psychological testing for treatment planning and outcome assessment. Lawrence Erlbaum Associates, Inc. 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.