РІВНІ ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОКІНІВ У ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНОЗНИЙ ПЕРИТОНІТ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9785Ключові слова:
перитоніт, цитокіни IЛ-1β, IЛ-6, ІЛ-10, ТНП-α, TФР-β, запаленняАнотація
Вступ. Серед хірургічних захворювань перитоніт є однією з найбільш небезпечних для життя патологій та характеризується запаленням як на місцевому, так і на системному рівнях. Визначення медіаторів запалення в периферичній крові й перитонеальній рідині та їх кількісні показники життєво важливі в діагностиці цього захворювання. Високі рівні даних медіаторів особливо важливі для визначення наявності ускладнень, особливо з летальним завершенням хвороби.
Мета дослідження – вивчити рівні прозапальних і супресивних цитокінів у периферичній крові хворих та їх порівняльну характеристику в пацієнтів із серозно-фібринозним перитонітом.
Методи дослідження. У дослідженні було використано матеріал, отриманий від 90 пацієнтів із серозно-фібринозним перитонітом. Контрольна група складалася з 98 практично здорових осіб (волонтерів). Від усіх пацієнтів та волонтерів було отримано добровільну письмову згоду на участь у науковому дослідженні, на яке є дозвіл комісії з біоетики. Вміст цитокінів у периферичній крові досліджували імуноферментним методом з використанням реактивів “Вектор-Бест”. Оптичну щільність визначали на аналізаторі STAT FAX 303 PLUS, (США). Концентрацію визначали в пк/мл. Усі отримані результати було піддано статистичній обробці для параметричних та непараметричних критеріїв із застосуванням програми Minitab 16. Для аналізу перевірки розподілу на нормальність використовували тест Колмогорова – Смірнова. Порівнювали центральні тенденції двох незалежних вибірок із застосуванням U-критерію Манна – Уїтні й дві незалежні вибірки з використанням критерію Стьюдента.
Результати й обговорення. Встановлено, що вміст ІЛ-1β, ІЛ-6 та ФНП-α в периферичній крові хворих на флегмонозний апендицит був значно більшим (р<0,001) від значень аналогічних прозапальних цитокінів у контрольній групі. Рівень супресивних цитокінів при перитоніті також значно підвищувався і концентрація ІЛ-10 й ТФР-β достовірно зростала порівняно з аналогічними показниками контрольної групи. Отримані дані свідчать про наявність синергізму в дії прозапальних та супресивних цитокінів при імунній відповіді на системному рівні у хворих у динаміці розвитку гострого флегмонозного апендициту.
Висновки. Гостре запалення при флегмонозному перитоніті характеризується синергізмом у дії прозапальних та супресивних цитокінів у хворих на перитоніт при імунній відповіді на системному рівні (в периферичній крові). Також значно збільшується кількість (р<0,001) прозапальних (ІЛ-1β, ІЛ-6, ФНП-α) та супресивних (ІЛ-10, ТФР-β) цитокінів у периферичній крові пацієнтів з флегмонозним перитонітом.
