ВПЛИВ ГЛУТАТІОНУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕФРОПАТІЇ

Автор(и)

  • I. V. Gerush БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЦІ
  • N. P. Grigorieva БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЦІ
  • Ye. O. Ferenchuk БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЦІ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9552

Ключові слова:

нефропатія, креатинін, глутатіон, фолієва кислота

Анотація

Вступ.Захворювання нирок – одна з найпоширеніших та найактуальніших проблем сучасної медицини. В останні десятиліття активно вивчають нефропротекторні властивості різноманітних антиоксидантів з метою попередження та корекції порушень функцій нирок, однак дані щодо ролі різних антиоксидантів є фрагментарними і потребують подальших досліджень.

Мета дослідженнявивчити вплив глутатіону на зміну біохімічних показників крові за умов експериментальної нефропатії.

Методи дослідження. Досліди проводили на 90 білих статевозрілих щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. У двох серіях експериментів нефропатію викликали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення фолієвої кислоти в дозах 200 та 250 мг/кг. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг упродовж трьох та семи днів. Для оцінки функціонального стану нирок проводили біохімічне дослідження крові з визначенням концентрації креатиніну, сечовини, альбуміну, загального білка, активності γ-глутамілтранс­пептидази та аланіламінотранспептидази.

Результати й обговорення.За умов нефропатії спостерігали збільшення вмісту сечовини порівняно з контрольною групою: на 27 % – на третій день експерименту, на 15 % – на сьомий. Введення глутатіону сприяло нормалізації досліджуваного показника. Було відзначено підвищення, порівняно з контрольною групою, рівня креатиніну в сироватці крові щурів із нефропатією в 1,5 раза при застосуванні фолієвої кислоти в дозі 200 мг/кг. На сьомий день експерименту він збільшився лише на 17 %. У групі тварин, в яких нефропатію викликали фолієвою кислотою в дозі 250 мг/кг, концентрація креатиніну підвищилась порівняно з контрольною групою: у 2,4 раза – на третій день експерименту, на 30 % – на сьомий. Семиденне введення глутатіону прирівнювало показники креатиніну піддослідних тварин до показників контрольної групи. Про загальну інтоксикацію організму під впливом високої концентрації фолієвої кислоти свідчили зниження білоксинтезувальної функції печінки, зростання активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази.

Висновки.Глутатіон проявляє нефропротекторні властивості, що підтверджується зниженням проявів нефротичного синдрому та поліпшенням функціональних показників нирок. Найбільш чутливий біохімічний показник за умов нефропатії – креатинін, вміст якого залежить від концентрації токсиканта, можна використовувати для діагностування стану нирок та підтвердження моделі нефропатії.

Посилання

Forman, H.J., Zhang, H., & Rinna, A. (2010). Glutathione: Overview of its protective roles, measurement, and biosynthesis. – Mol. Aspects Med., 30 (1-2), 1–12.

Vivancos, PD., Wolff, T., & Markovic, J. (2010). A nuclear glutathione cycle within the cell cycle. Biochem. J., 431, 169-178.

Lu, SC. Regulation of glutathione synthesis. (2009). Mol. Aspects Med., 30, 42-59.

Park, E.Y., Shimura, N., & Konishi, T. (2014). Increase in the protein-bound form of glutathione in human blood after the oral administration of glutathione. J. Agric. Food Chem., 62 (26), 6183-6189.

Burtis, C.A., Ashwood, E.R., & Bruns, D.E. (2012). Textbook of Clinical Chemistry and Molecular Diagnosis. USA: Elsevier.

Chevalier, R.L. (2006). Obstructive nephropathy: towards biomarker discovery and gene therapy. Nat. Clin. Pract. Nephrol., 2, 157-168.

Hannemann, A. (2011). Age- and sex-specific reference limits for creatinine, cystatin C and the esti­mated glomerular filtration rate. Clin. Chem. Lab. Med., 50, 919-926.

Bocedi, A. (2016). Biomarkers in kidney disease. Springer Science & Business Media: Dordrecht, 577-598.

Gupta, A., Puri, V., Sharma R., Puri S. (2012). Folic acid induces acute renal failure (ARF) by enhancing renal prooxidant state. Experimental and Toxicologic Pathology, 64 (3), 225-232.

Gozhenko, A.I. (2006). Patogenez toksicheskikh nefropatiy [Pathogenesis of toxic neuropathies]. Aktual­nyye problemy transportnoy meditsiny – Actual Problems of Transport Medicine, 4 (2), 9-15 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-01

Як цитувати

Gerush, I. V., Grigorieva, N. P., & Ferenchuk, Y. O. (2018). ВПЛИВ ГЛУТАТІОНУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕФРОПАТІЇ. Медична та клінічна хімія, (3), 27–32. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9552

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ