Активність протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у ротовій рідині здорових людей і пацієнтів із симптомами гострих респіраторних вірусних інфекцій

Автор(и)

  • N. A. Mamedalіev Український НДІ медицини транспорту МОЗ України, Одеса
  • V. A. Divocha Український НДІ медицини транспорту МОЗ України, Одеса

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3.8198

Ключові слова:

ротова рідина, інгібітори трипсиноподібних протеїназ, грип, гострі респіраторні вірусні інфекції.

Анотація

Вступ. У роботі розглянуто питання щодо використання секреторної рідини ротової порожнини як об’єкта для прогнозу і діагностики багатьох захворювань та оцінки ефективності терапії, інтерес до чого зумовлений безпекою і простотою його отримання, що при значному поширенні вірусних захворювань має велике практичне значення. Ротовий секрет (змішана слина) з багатокомпонентним біохімічним складом містить різноманітні речовини білкової природи, зокрема ферменти з різною специфічністю дії. Протеїнази відіграють визначальну роль у вивільненні медіаторів запальних і алергічних реакцій – гістаміну та кінінів, які підвищують проникність капілярів, викликають свербіж, набряк, еритему, підсилюють міграцію лейкоцитів. Особливе значнггя в цих процесах мають інгібітори протеїназ, які при запальних і алергічних реакціях виконують захисну функцію.

Мета дослідження – використати біохімічні показники як критерії прогнозу й ефективності лікування пацієнтів із грипом та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями на основі визначення в ротовому секреті загальної активності ферментів протеолізу, трипсиноподібних протеїназ та їх інгібіторів, а також вмісту білка.

Методи дослідження. Було використано біохімічні й статистичні методи дослідження. Обстежено 67 осіб, з них 46 практично здорових людей (контрольна група) і 21 пацієнта із симптомами гострих респіраторних вірусних інфекцій на 3–7 дні від початку захворювання. Їх розбили на 3 вікові групи.

Результати й обговорення. У ротовій рідині практично здорових людей віком від 18 до 50 років вміст інгібітора трипсиноподібних протеїназ був практично однаковим і становив (29,30±1,98) од./мл. У пацієнтів 3-ї вікової групи (з 51 року і старших) він збільшився до (32,15±2,31) од./мл, а активність протеїнази знизилась до (0,012±0,001) од./мл.

Висновки. У пацієнтів віком від 18 до 30 років із симптомами гострих респіраторних вірусних інфекцій спостерігалои збільшення вмісту інгібітора трипсиноподібних протеїназ, тоді як у старшій віковій групі (понад 50 років) його активність знижувалася. У 2-й віковій групі (30–50 років) активність трипсиноподібних протеїназ підвищувалася.

Посилання

Grigoryev, I.V.&Chirkin, A.A. (1998). Slyunakakpredmetlaboratornoydiagnostiki [Salivaasanobjectoflaboratorydiagnosis].Med. novosti–Medical News, 4, 9-12 [in Russian].

Melnykov, O.F., Tymchenko, S.V.,&Kyzym, O.Y. (2013). Pokaznykylokalnoireaktyvnosti v slynikhvorykh z patolohiieiuverkhnikhshliakhiv.Povidomlennia 2.Analizimuno-biokhimichnykhpokaznykivrotohlotkovohosekretukhvorykhnaalerhichnyirynit [Indicators of local reactivity in the saliva of patients with pathology of the upper pathways. Message 2. Analysis of immuno-biochemical indicators of oral pharyngeal secretion in patients with allergic rhinitis]. Rynolohiia– Rhinology, 1, 16-23 [in Ukrainian].

Zhadko, S.I. (1994). Fibrinoliticheskaya aktivnost slizistoy obolochki polosti rta i slyuny v norme i pripatologii [Fibrinolyticactivityofthemucousmembraneoftheoralcavityandsalivainnormalandpathologicalconditions]. Líkarskasprava–Doctor’sBusiness,(7-8), 128-130[inUkrainian].

Tarasenko, L.M. Sukhanova, G.A.& Mishchenko, Z.P. (2002). Slyunnyye zhelezy: biokhimiya, fiziologiya, klinicheskiye aspekty[Salivary glands: biochemistry, physiology, clinical aspects]. Tomsk: NTL [inRussian].

Veremieienko, K.N.& Kyzym, O.Y. (2005). Biokhimiia rotovohosekretutayohodoslidzhennia v klinitsi [Biochemistry of oral secretion and its research in the clinic].Laboratorna diahnostyka– Laboratory Diagnostics, (2), 9-13[in Ukrainian].

Veremeyenko, K.N. (1977). Kininovaya sistema [Kinin system].Kiev: Zdorovya [in Russian].

Veremeyenko, K.N. (1980). Fermenty v otoringologii[Enzymes in otolaringology].Kiev: Zdorovya [in Russian].

Levitskiy, A.P. (1979). Metody opredeleniya ingibitorov tripsina [Methods for the determination of trypsin inhibitors].Biokhimicheskiye metody issledovaniya selektsionnogo materiala–Biochemical Methods for Studying Breeding Material (Iss. 15), (pp. 68-73). Odessa[in Russian].

Lowry, O.H. Rosebrough, N.J. Farr, A.L., & Randall,R.J. (1951).Protein measurement with the Folin phenol reagent.J. Biol. Chem., 193(1), 265-275.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-01

Як цитувати

Mamedalіev N. A., & Divocha, V. A. (2017). Активність протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у ротовій рідині здорових людей і пацієнтів із симптомами гострих респіраторних вірусних інфекцій. Медична та клінічна хімія, (3), 103–107. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3.8198

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ