Показники прооксидантно-антиоксидантної системи печінки при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та застосуванні L-аргініну
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3.8143Ключові слова:
антифосфоліпідний синдром, печінка, оксидативний стрес, антиоксидантна система.Анотація
Вступ. Антифосфоліпідний синдром, в основі розвитку якого лежить автоімунний механізм, нерідко є причиною невиношування вагітності, тромбозів судин різної локалізації, інсультів, серцево-судинних та інших захворювань, що супроводжуються істотною активацією вільнорадикальних процесів. Патогенез ураження печінки при антифосфоліпідному синдромі вивчено недостатньо.
Мета дослідження – встановити зміни показників прооксидантно-антиоксидантної системи і тканинного дихання в печінці при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та застосуванні L-аргініну.
Методи дослідження. Дослідження проводили на мишах лінії BALB/с. Антифосфоліпідний синдром моделювали за допомогою кардіоліпіну, який емульгували в 75 мкл повного ад’юванту Фрейнда, наступні ін’єкції проводили з неповним ад’ювантом Фрейнда. Кардіоліпін вводили внутрішньом’язово 4 рази (30 мкг на одну ін’єкцію, проміжки між ін’єкціями становили 14 діб). Для корекції використовували L-аргініну гідрохлорид (25 мг/кг) – один раз на день упродовж 10 діб після формування антифосфоліпідного синдрому. У тканині печінки досліджували активність та вміст компонентів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, відновленого глутатіону). Рівень продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів визначали за вмістом гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів. Стан енергозабезпечувальних процесів мітохондрій досліджували за активністю сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Концентрацію білків визначали за методом Лоурі.
Результати й обговорення. При антифосфоліпідному синдромі в печінці відзначено порушення рівноваги у функціонуванні прооксидантно-антиоксидантної системи (підвищення активності супероксиддисмутази і каталази, зменшення вмісту відновленого глутатіону, зростання рівня гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів), електронно-транспортного ланцюга мітохондрій (зниження активності сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази). На фоні введення L-аргініну при експериментальному антифосфоліпідному синдромі встановлено відновлення активності та вмісту компонентів антиоксидантної системи, ензимів електронно-транспортного ланцюга мітохондрій, зниження вмісту гідропероксидів ліпідів і ТБК-активних продуктів у печінці.
Висновок. За умов експериментального антифосфоліпідного синдрому L-аргінін зменшує прояви оксидативного стресу та відновлює активність ензимів електронно-транспортного ланцюга мітохондрій у тканині печінки мишей лінії BALB/с.
Посилання
Nasonov, E.L. (2004). Antifosfolipidnyi sindrom – Antiphospholipid syndrome. M.: Litterra [in Russian].
Iakubovska, I.O., & Henyk S.I. (2008). Antyfosfolipidnyi syndrom (syndrom Khiuza) v likarskii praktytsi. Chastyna 1 [Antiphospholipid syndrome (Hughes syndrome) in medical practice. Part 1]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical immunology. Allergology. Infectology, 4, 31-36 [in Ukrainian].
Gornitckaia, O.V. (2008). Antifosfolipidnyi sindrom [Antiphospholipid syndrome]. Eksperimentalna ta klіnіchna fіzіologіia ta bіokhіmіia – Experimental and clinical physiology and biochemistry, 1(4), 61-70 [in Russian].
Alarcon-Segovia, D., Perez-Ruiz, A., & Vila A.R. (2000). Long-term prognosis of antiphospholipid syndrome in patients with systemic lupus erythematosus. J. Autoimmunity, 15, 157-163.
Hushcha, O.V. (2006). Antyfosfolipidnyi syndrom: istoriia, suchasnist i perspektyvy [Antiphospholipid syndrome: history, present and future]. Ukr. zhurnal nefrolohii ta dializu – Ukr. journal of nephrology and dialysis, 4, 69-75 [in Ukrainian].
Shcherbakova, M.Iu., Reshetniak, T.M., & Zhdanova L.V. (2008). Antifosfolipidnyi sindrom u detei s somaticheskoi patologiei [Antiphospholipid syndrome in children with somatic pathology]. Pediatriia – Pediatrics, 87 (4), 119-124 [in Russian].
Chernyshov, A.V., Talko, V.V., & Andreichenko S.V. (2013). Sovremennye voprosy patogeneza i diagnostiki antifosfolipidnogo sindroma: (obzor literatury) [Modern issues of pathogenesis and diagnosis of antiphospholipid syndrome: (review)]. Ukr. med. Chasopis – Ukr. med. Journal, 1, 122-125 [in Russian].
Rand, J.H. (2002). Molecular pathogenesis of the antiphospholipid syndrome. Circulation Research, 90, 29-37.
Zhang, Q., Ye, D.Q., Chen, G.P., & Zheng, Y. (2010). Oxidative protein damage and antioxidant status in systemic lupus erythematosus. Clin. Exp. Dermatol, 35 (3), 287-294.
Perricone, C., Carolis, C.De, & Perricone, R. (2009). Glutathione: a key player in autoimmunity. Autoimmun. Rev, 8 (8), 697-701.
Perez-Sanchez, C., Ruiz-Limon, P., & Aguirre, M.A. (2012). Mitochondrial dysfunction in antiphospholipid syndrome: implications in the pathogenesis of the disease and effects of coenzyme Q10 treatment. Blood, 119 (24), 5859-5870.
Iuliano, L., Practico, D., & Ferro D. (1997). Enhanced lipid peroxidation in patients positive for antiphospholipid antibodies. Blood, 90 (10), 3931-3935.
Alves, J.D., Mason, L.J., & Ames P.R.J. (2005). Antiphospholipid antibodies are associated with enhanced oxidative stress, decreased plasma nitric oxide and paraoxonase activity in an experimental mouse model. Rheumatology, 44, 1238-1244.
Ames, P.R., Matsuura, E., & Batuca J.R. (2010). High density lipoprotein inversely related to its specific autoantibody favouring oxidation in thrombotic primary antiphospholipid syndrome. Lupus, 19 (6), 711-716.
Pauzner, R., Dulitzky, M., Carp, H., Mayan, H., Kenett, R., Farfel, Z., & Many A. (2003). Hepatic infarctions during pregnancy are associated with the antiphospholipid syndrome and in addition with complete or incomplete HELLP syndrome. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 1, 1758-1763.
Golubova, O. A. (2007). Porazhenie pecheni pri antifosfolipidnom sindrome [Defeat of the liver under antiphospholipid syndrome]. Mistetctvo lіkuvannia – The art of treatment, 3, 35-41 [in Russian].
Alves, J.D., & Grima, B. (2003). Oxidative stress in systemic lupus erythematosus and antiphospholipid syndrome: a gateway to atherosclerosis. Curr. Rheumatol. Rep, 5 (5), 383-390.
Zaichenko, H.V., Lar’ianovska, Iu.B., & Deieva, T.V. (2011). Morfolohichnyi stan matky ta platsenty pry eksperymentalnomu modeliuvanni hestatsiinoho antyfosfolipidnoho syndromu na myshakh [Morphological state of the uterus and placenta in experimental modeling of gestational antiphospholipid syndrome in mice]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Journal, 14 (4), 136-141 [in Ukrainian].
Kamyshnikov V.S. (2004). Spravochnik po kliniko–biokhimicheskim issledovaniiam i laboratornoi diagnostike – Manual on Clinical Biochemical Research and Laboratory Diagnostics. M.: MEDpress–inform [in Russian].
Chevari, S., Chaba, I., & Sekei, I. (1985). Rol superoksiddismutazy v okislitelnykh protcessakh kletki i metod opredeleniia ee v biologicheskikh materialakh [The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials]. Lab. delo – Lab. work, 11, 678-681 [in Russian].
Koroliuk, M.A., Ivanova, L.I., & Maiorova, I.G. (1988). Metod opredeleniia aktivnosti katalazy [Method for determining the activity of catalase ]. Lab. delo – Lab. work, 1, 16-19 [in Russian].
Ellman, G.L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys, 82, 70-77.
Gavrilov, V.B., & Mishkorudnaia, M.I. (1983). Spektrofotometricheskoe opredelenie soderzhaniia gidroperekisei lipidov v plazme krovi [Spectrophotometric determination of the content of lipids hydroperoxides in blood plasma]. Lab. delo – Lab. work, 3, 33-35 [in Russian].
Andreeva, L.I., Kozhemiakin, L.A., & Kishkun, A.A. (1988). Modifikatciia metoda opredeleniia perekisei lipidov v teste s tiobarbiturovoi kislotoi [Modification of the method for determining lipid peroxides in a test with thiobarbituric acid] Lab. delo – Lab. work, 11, 41-43 [in Russian].
Eshchenko, N.D., & Volskii G.G. (1982). Opredelenie kolichestva iantarnoi kisloty i aktivnosti suktcinatdegidrogenazy [Determination of amber acid and succinate dehydrogenase activity]. Metody biokhimicheskikh issledovanii – Methods of Biochemical Research, pp. 207-210. L.: Izd-vo Leningradskogo universiteta [in Russian].
Krivchenkova, R.S. (1977). Opredelenie aktivnosti tcitokhromoksidazy v suspenzii mitokhondrii [Determination of the activity of cytochrome oxidase in suspension of mitochondria]. Sovremennye metody v biokhimii – Modern methods in biochemistry. Pod red. V.N. Orekhovicha. – M.: Meditcina [in Russian].
Lowry, О.М., Rosebrough, N.J., Farr, A.L., & Randall, R.J. (1951). Protein measurement with the Folin phenol reagent. J. Biol. Chem., 193 (1), 265-275.
Kolisnyk, M.I., Kolisnyk, H.V., & Nidzyulka, Y.E. (2009). Aktyvni formy kysniu ta yikh rol u metabolizmi klityn [Active forms of oxygen and their role in cell metabolism]. Biolohiia tvaryn. – Biology of animals, 1-2, 59-70 [in Ukrainian].
Segal, B.M., Thomas, W., Zhu, X., Diebes, A., McElvain, G., Baechler, E., & Gross, M. (2012). Oxidative stress and fatigue in systemic lupus erythematosus. Lupus, 21, 984-992.
Meshchyshen, I.F. (1999). Hlutationova systema orhanizmu za umov normy ta patolohii – Glutathione system of the organism in conditions of normal and pathology. Chernivtsi: Medakademiia [in Ukrainian].
