Діагностика цитолітичного синдрому у хворих на туберкульоз легень
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7684Ключові слова:
вперше діагностований туберкульоз легень, маркери цитолітичного синдрому.Анотація
Вступ. Печінка є одним із найважливіших органів тіла людини і виконує низку надзвичайно важливих функцій. Серед поширених захворювань печінки виділяють інфільтративні патології: жирову дистрофію, лімфоми, амілоїдоз, саркоїдоз і туберкульоз. Характеризуючи хвороби печінки, прояви розладів прийнято розділяти на синдроми, які допомагають діагностувати те чи інше захворювання цього органа та визначити його причини. Зокрема, виділяють цитолітичний синдром (ЦС).
Мета дослідження – вивчити маркери ЦС при порушенні функції печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду.
Методи дослідження. Було обстежено дві групи осіб: 1-ша контрольна – практично здорові донори – (34 особи); 2-га – хворі на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду (31 особа). Усім пацієнтам проводили стандартні біохімічні дослідження крові, УЗД печінки в динаміці. Спектр показників біохімічного дослідження крові включав визначення аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та γ-глутамілтранспептидази (ГГТП).
Результати й обговорення. Отримані дані, які свідчили про виникнення ЦС у хворих на вперше діагностований туберкульоз до початку лікування, підтверджувалися тенденцією до збільшення рівнів АсАТ і ГГТП. Особливо такі зміни спостерігали після інтенсивної терапії протитуберкульозними препаратами. Відмічали вірогідні зміни таких маркерів, як АлАТ, ЛДГ і ГГТП.
Висновки. Встановлено, що туберкульозна інтоксикація може впливати на функціональний стан печінки. Після тривалого лікування хворих на туберкульоз легень відмічають збільшення показників таких маркерів цитолізу, як АлАТ, ЛДГ і ГГТП. Порушення функції печінки під час терапії можуть бути спричинені гепатотоксичною дією протитуберкульозних препаратів, що зумовлює необхідність призначення хворим гепатопротекторів.
Посилання
Vyalov, S.S. (2013). Sindrom tsitoliza v gastroenterologii: taktika vedeniya patsiyentov v obshchey praktike [Cytolysis syndrome in gastroenterology: tactics of management of patients in general practice]. Gastroenterologiya. prilozheniye k zhurnalu Consilium Medicum – Gastroenterology. Supplement to the Journal Consilium Medicum, (1), 42-48 [in Russian].
Perelik zakhvoryuvan pechinky, yikh symptomy ta diahnostyka [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu do resursu: http://medprice.com.ua/ukr/articles/perelik-zahvoryuvan-pechinki-yih-simptomi-ta-diagnostika-4708.html. [in Ukrainian].
Balasanyants, G.S., & Sukhanov, D.S. (2011). Pobochnyye deystviya protivotuberkuleznykh preparatov i metody yikh ustraneniya [Adverse effects of antituberculous drugs and methods of their eliminaton]. St. Petersburg: Taktik-Studio [in Russian].
Ana Tavares e Castro, Mariana Mendes, Sara Freitas, Paulo Cravo Roxo (2015). Incidence and risk factors of major toxicity associated to first-line antituberculosis drugs for latent and active tuberculosis during a period of 10 years. Revista Portuguesa de Pneumologia (English Edition). 21 (3), 144-150.
Lee, S.S., Lee, C.M., Kim, T.H., Kim, J.J., Lee, J.M., Kim, H.J., … Kim, D.Y. (2016). Frequency and risk factors of drug-induced liver injury during treatment of multidrug-resistant tuberculosis. Int. J. Tuberc. Lung Dis., 20(6), 800-805.
Baghaei, P., Tabarsi, P., Chitsaz, E., Saleh, M., Marjani, M., Shemirani, S., … Masjedi, M. (2010). Incidence, clinical and epidemiological risk factors, and outcome of drug-induced hepatitis due to antituberculous agents in new tuberculosis cases. Am. J. Ther., 17 (1), 17-22.
Halan, I.O., Pavlenko, O.M., Potaychuk, V.I., Zdoryk, I.F. (2008) Vplyv antymikobakterialnoi terapii na dynamiku deyakykh pokaznykiv bilkovoho obminu ta hepatobiliarnoi systemy u khvorykh na vpershe diahnostovanyi tuberkuloz lehen. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal – Ukrainian Pulmonological Journal, (3), 70-72 [in Ukrainian].
Koroleva, M.V. (2015). Farmakoepidemiologicheskaya i kliniko-laboratornaya kharakteristika lekarstvenno-indutsirovannogo porazheniya pecheni pri tuberkuleze. Zhurnal infektologii – Journal of Infectology, 7 (4), 44-50 [in Ukrainian].
Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Tuberkuloz u doroslykh / Nakaz MOZ Ukrayiny № 620 vid 04.09.2014 r [Unified clinical protocols of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Tuberculosis in Adults / Decree of MOP of Ukraine No.620 from 04.09.2014]. Retreived from: https://medprosvita.com.ua/nakaz-moz-ukrayini-vid-04-09-2014-n-620-pro-zatverd 2/ [in Ukrainian].
