Окиснювальна модифікація білків у щурів різного віку за умов гострого отруєння токсинами блідої поганки

Автор(и)

  • I. P. Kuzmak ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • Ye. B. Dmukhalska ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • S. R. Pydruchna ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • T. Ya Yaroshenko ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • I. Ya. Krynytska ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • M. I. Kulitska ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7680

Ключові слова:

бліда поганка, отруєння, окиснювальна модифікація білків, вікові особливості отруєння.

Анотація

Вступ. В останні роки вітчизняні та зарубіжні вчені отримали численні дані про важливу роль окиснювальної модифікації білків у розвитку багатьох захворювань. Вiдомо, що надходження в органiзм токсичних сполук, зокрема токсинів блідої поганки, рiзко пригнiчує антиоксидантну систему та пiдвищує вмiст продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв i бiлкiв у печінці й нирках.

Мета дослідження – вивчити динаміку показників окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку, уражених отрутою блідої поганки, в різні періоди експерименту.

Методи дослідження. У всіх дослідних групах моделювали отруєння шляхом одноразового внутрішньочеревного введення екстракту блідої поганки, отриманого за методом H. Wieland (85 мг/кг маси тіла). Евтаназію проводили під тіопентал-натрієвим наркозом через 6, 24 та 72 год після отруєння. Окиснювальну модифікацію білків у сироватці крові досліджували за методом І. Ф. Мещишена.

Результати й обговорення. Досліджено вплив токсинів блідої поганки Amanita phalloides на показники окиснювальної модифікації білків у щурів різних вікових періодів. Прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей у тварин з гострим отруєнням блідою поганкою призводили до активації процесів вільнорадикального окиснення білків і зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Максимально виражені зміни спостерігали в 6- та 18-місячних щурів через 24 год після інтоксикації.

Висновки. Встановлено, що прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей внаслідок отруєння токсинами блідої поганки призводять до зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Це можна розглядати як один із ранніх маркерів ушкодження органів та тканин, у тому числі й гепатоцитів, а також як надійний і ранній провісник розвитку патології, пов’язаної з оксидативним стресом. 

Біографія автора

I. P. Kuzmak, ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

 

Посилання

Olson, K. (1999). Poisoning and drug overdose. New York: Applton and Lange.

Mas, A. (2005). Mushrooms, amatoxins and the liver. J. Hepatol., 42, 166-169.

Santi, L., & Maggioli, C. (2012). Acute Liver Failure Caused by Amanita phalloides Poisoning. International Journal of Hepatology. Retrieved from https://www.hindawi.com/journals/ijh/2012/487480/

Escudié, L., Francoz, C., & Vinel, J. (2007). Amanita phalloides poisoning: reassessment of prognostic factors and indications for emergency liver transplantation. Journal of Hepatology, 46 (3), 466-473.

Lima A.D.L., Costa Fortes, R., & Garbi Novaes, M.R.C. (2012). Poisonous mushrooms; a review of the most common intoxications. Nutricion Hospitalaria. –27 (2), 402-408. doi:10.3305/nh.2012.27.2.5328

Letschert, K., Faulstich, H., Keller, D. (2006). Molecular characterization and inhibition of amanitin uptake into human hepatocytes. Toxicol Sci., 91 (1), 140-149. doi: 10.1093/toxsci/kfj141

Bensaude, O. (2011). Inhibiting eukaryotic transcription: Which compound to choose? How to evaluate its activity? Transcription, 2 (3), 103-108. doi:10.4161/trns.2.3.16172.

Berlett, B.S., & Stadtman, E.R. (1997). Protein Oxidation in Aging, Disease, and Oxidative Stress. The Journal of Biological Chemistry, 272 (33), 20313-20316. doi:10.1074/jbc.272.33.20313

Savchenkov, M.F. (1979) Metodicheskie voprosy issledovaniy po vozrastnoi toksykologii [Methodological issues of research on age-related toxicology]. Gigiena i sanitariia – Hygiene and Sanitation, 11, 58-61 [in Russian].

Wieland, H., Hallermayer, R. (1941). Uber die Giftstoffe des Knollenblatterpilzes. VI. Amanitin, das Hauptgift des Knollenblatterpilzes. Liebig's Ann. Chem, 548, 1–18.

Meshchyshen, I.F. (1998) Metod vyznachennia okysniuvalnoi modyfikatsii bilkiv plazmy (syrovatky) krovi [Method of determining the oxidative modification of plasma proteins (serum) blood]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Journal, 2 (1), 156-158 [in Ukrainian].

Lakin, G.F. (1990). Biometriia [Biometrics]. Moscow: Vysshaia shkola [in Russian].

Levine, R.L., Stadtman, E.R. (2001). Oxidative modification of proteins during aging. Experimental Gerontology, 36 (9), 1495-1502. doi: 10.1016/S0531-5565(01)00135-8

Grune, T., Shringarpure, R., & Sitte N. (2001). Age-Related Changes in Protein Oxidation and Proteolysis in Mammalian Cells. J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci., 56 (11), B459-B467. doi:10.1093/gerona/56.11.B459

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-28

Як цитувати

Kuzmak, I. P., Dmukhalska, Y. B., Pydruchna, S. R., Yaroshenko, T. Y., Krynytska, I. Y., & Kulitska, M. I. (2017). Окиснювальна модифікація білків у щурів різного віку за умов гострого отруєння токсинами блідої поганки. Медична та клінічна хімія, (1), 114–118. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7680

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ