Особливості впливу крововтрати на динаміку поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функції печінки внаслідок краніоскелетної травми
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7376Ключові слова:
краніоскелетна травма, крововтрата, печінка, поглинально-видільна функція, глікогенАнотація
Вступ. В багатьох наукових працях доказово вивчають функціональний стан печінки як модель розвитку поліорганної дисфункції в умовах тяжкої експериментальної травми. Важливими чутливими маркерами печінкової недостатності є поглинально-видільна та глікогенсинтезувальна функція печінки.
Мета роботи – вивчити динаміку поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функції печінки у відповідь на краніоскелетну травму, поєднану із крововтратою.
Об’єкт і методи досліджень. Експерименти виконано на 54 нелінійних білих щурах-самцях. В обох дослідних групах під тіопентало-натрієвим наркозом (40 мг×кг-1 маси тіла) моделювали закриту черепно-мозкову травму за методикою у власній модифікації. Крім цього, спеціально розробленим пристроєм наносили однократний удар по кожному стегну, що викликало закритий перелом стегнових кісток. Визначали тривалість виділення бромсульфалеїну в жовчі і вміст глікогену в печінці.
Результати досліджень та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що під впливом модельованої травми відмічається порушення поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функції печінки. Найбільші відхилення настають через 7 діб посттравматичного періоду. При цьому в умовах додаткової крововтрати порушення діяльності печінки є більшими. Причиною цього є, очевидно, поглиблення травматичного шоку, розвиток гіпоксії, системна відповідь організму на запалення.
Висновки. Експериментальна краніоскелетна травма супроводжується порушенням поглинально-видільної і глікогенсинтезувальної функцій печінки, що проявляється збільшенням тривалості початку та тривалості виділення бромсульфалеїну, а також зниженням вмісту глікогену у тканині печінки, особливо через 3 і 7 діб посттравматичного періоду. Додаткова крововтрата супроводжується ще більшим порушенням цих функцій вже з першої доби експерименту. Через 3 і 7 діб посттравматичного періоду тривалість початку та тривалість виділення бромсульфалеїну стають істотно більшими, а вміст глікогену – меншим, ніж у групі тварин із краніоскелетною травмою без додаткової крововтрати.
Посилання
Borys, R.M. (2013). Morfolohichni i biokhimichni zminy vnutrishnikh orhaniv pry eksperymentalniy kranioskeletniy travmi: monohrafiya [The morphological and biochemical changes in experimental internal organs with kranioskeletal injury: monograph]. Ternopil: Ukrmedlknyha [in Ukrainian].
Hudyma, A.A., Sekela, T.Y., & Datsko, T.V. (2009). Morfo-funktsionalnyy stan pechinky v umovakh tyazhkoyi travmy, poyednanoyi z mekhanichnym defektom shkiry ta yoho korektsiya ksenodermoplastykoyu [Morphofunctional state of the liver in conditions of severe trauma associated with mechanical defects of the skin and its correction by xenodermoplastic method]. Aktualni problemy transportnoyi medytsyny – Actual Problems of Transport Medicine, 3(17), 119-125 [in Ukrainian].
Hudyma, A.A., & Yarema, V.V. (2012). Porushennya zhovchoutvorennya i zhovchovydilennya v ranniy period politravmy u tvaryn z riznoyu metabolizuvalnoyu zdatnistyu pechinky [Violation of bile formation and bile in the early period of trauma in animals with different ability of hepatic metabolic function]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2(17), 48-52 [in Ukrainian].
Stefanova, O.V. (2001). Doklinichni doslidzhennya likarskykh zasobiv: metodychni rekomendatsiyi [Preclinical studies of drugs: guidelines]. Kyiv: Avitsenna. [in Ukrainian].
Elʹskyy, V.N., & Zyablytsev, S.V. (2008). Modelyrovanye cherepno-moz•hovoy travmy [Modeling of craniocerebral trauma]. Donetsk: “Novyy myr” [in Ukrainian].
Zyatkovska, O.Ya. (2009). Dynamika pokaznykiv funktsionalnoho stanu pechinky na tli tyazhkoyi mekhanichnoyi travmy u kombinatsiyi z termichnym opikom ta yoho korektsiyi ksenoplastykoyu [The evolution of the functional state of the liver against the backdrop of severe mechanical trauma in combination with thermal burns and its correction xenoplastic method]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2 (11), 53-55 [in Ukrainian].
Elskiy, V.N., Klymovytskiy, V.H., Zolotukhyn, S.E. (2002). Izbrannye aspekty patogeneza y lechenyya travmatycheskoy bolezny [Selected aspects of pathogenesis and treatment of traumatic disease]. Donetsk: “Lebed” [in Ukrainian].
Chekman, Y.S. (1996). Mikrosomalnaya fermentnaya sistema oraganizma [Microsomal enzyme system of the body]. Kyiv [in Russian].
Peden, M., Scurfield, R., Sleet, D. (2004). World report on road traffic injury prevention. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
Huryev, S.O., Hanasiyenko, P.V., Solovyov, O.S., & Pavlishen, Y.I. (2012). Prychyny smertnosti u postrazhdalykh z infektsiynymy uskladnennyamy politravmy [Causes of death in patients with infectious complications of trauma]. Litopys travmatolohii ta ortopedii – Annals of Traumatology and Orthopedics, 1-2, 41–42 [in Ukrainian].
Kyshkun, A.A. (2007). Rukovodstvo po laboratornym metodam diagnostiki [Guide to laboratory diagnostic methods]. Moscow: HEOTAR-Medya [in Russian].
