ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОРТИЗОЛУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Автор(и)

  • Ю. Я. Кривко ЛЬВІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО
  • М. М. Щурко ЛЬВІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО
  • Л. Д. Сойка ЛЬВІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО
  • О. І. Любінська ЛЬВІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО
  • Н. О. Нечипор ЛЬВІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i3.14929

Ключові слова:

цукровий діабет, адренокортикотропний гормон, кортизол, глюкоза

Анотація

Вступ. Цукровий діабет (ЦД) – пандемія, що охоплює мільйони осіб у всьому світі. Однією з ланок його патогенезу є активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи. Кортизол відіграє важливу роль у підтримці рівня енергії і метаболічних процесів, але його тривала секреція призводить до негативних наслідків. Він активує глюкокортикоїдні рецептори, що запускає механізм негативного зворотного зв’язку, пригнічуючи подальшу секрецію адренокортикотропного гормону. Однак при хронічному стресі ця система може розладнатися, що спричинить постійне підвищення рівня кортизолу. Така дисрегуляція може викликати метаболічні зміни, включаючи розвиток метаболічного синдрому й ожиріння, що часто є фоном для ЦД. Високий рівень кортизолу впливає на накопичення жиру, особливо в абдомінальній ділянці, підвищення інсулінорезистентності, артеріальну гіпертензію, дисліпідемію, що є основними складовими метаболічного синдрому.

Мета дослідження – оцінити вміст кортизолу в периферійній крові хворих на цукровий діабет залежно від рівня глікемії.

Методи дослідження. Досліджено периферійну кров хворих на ЦД віком від 45 до 75 років (середній вік – (55±5) років). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. До 1-ї групи ввійшли 20 па­цієнтів із ЦД, рівень глюкози в яких не перевищував ниркового порога (<8,0 ммоль/л), до 2-ї – 20 хворих на ЦД, рівень глюкози в яких перевищував нирковий поріг (>8,0 ммоль/л). Вміст кортизолу визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою набору реактивів “ДС-ІФА-Стероїд-Кортизол” із застосуванням моноклональних антитіл.

Результати й обговорення. Рівень кортизолу в сироватці крові пацієнтів 1-ї групи ((198,47±0,47) нг/мл) в 1,3 раза перевищував показник контрольної групи ((157,68±0,12) нг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові хворих 2-ї групи становила (296,68±0,48) нг/мл, що в 1,9 раза більше за контрольне значення, та перевищувала показник пацієнтів 1-ї групи в 1,4 раза (р<0,05).

Висновки. Зміна концентрації кортизолу підтверджує патогенетичне значення в розвитку ЦД. ­Зокрема, високий його рівень пов’язаний із центральним ожирінням – одним з основних компонентів розвитку ЦД. Надмірна кількість кортизолу гальмує транслокацію транспортерів глюкози GLUT4 до плазматичної мембрани клітин у відповідь на інсулін, що обмежує поглинання глюкози тканинами. Це спричиняє зниження чутливості до інсуліну і підвищення рівня глюкози у крові. Визначення кортизолу може бути одним з маркерів метаболічних порушень.

Посилання

Choksomngam, Y., Pattanakuhar, S., Chattipa­korn, N., Chattipakorn, S.C. (2021).The metabolic role of spermidine in obesity: Evidence from cells to community. Obes Res Clin Pract., Jul 1 (3), 10-15.

Chondronikola, M., Sarkar, S. (2021). Total-body PET Imaging: A New Frontier for the Assessment of Metabolic Disease and Obesity. PET Clin., 16(1), 75-87.

Chow, B.C., Li, S., Zhu, X., Jiao, J., Quach, B., Baker, J.S., Zhang, H. (2021). Effects of descending or ascending stair exercise on body composition, insulin sensitivity, and inflammatory markers in young Chinese women with obesity: A randomized controlled trial. J Sports Sci, 39(5), 496-502.

Curat, C.A., Wegner, V., & Sengenes, C. (2023). Macrophages in human visceral adipose tissue: increased accumulation in obesity and a source of resistin and vistafin. Diabetologia ,(49), 644-647.

Keller, D.L. (2023). Glucocorticoid-induced diabe­tes and adrenal suppression. Cleve Clin J Med., 79(4), 236-237.

Kley, S., Alt, M., Zimmer, C., Hoerauf, A., Reusch, C.E. (2023) Evaluation of the low-dose dexa­methasone suppression test and ultrasonographic measurements of the adrenal glands in cats with diabetes mellitus. Schweiz Arch Tierheilkd., 149(11), 493-500.

Lansang M.C., Hustak L.K. (2021). Glucocorticoid-induced diabetes and adrenal suppression: how to detect and manage them. Cleve Clin J Med., 78(11), 748-756.

Mendelson, S. D. (2022). Metabolic Syndrome and Psychiatric Illness: Interactions, Pathophysiology, Assessment and Treatment. Nabu Press: I. Latin Edition, 34(19), 68-73.

Rodríguez-Gutiérrez, R., González-González, J.G. (2022). Glucocorticoid-induced diabetes and adrenal suppression. Cleve Clin J Med., 79(4), 236-240.

Williams, T. (2022). Metabolic Syndrome: Non­alcoholic Fatty Liver Disease. FP Essent (435), 34-39.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-23

Як цитувати

Кривко, Ю. Я., Щурко, М. М., Сойка, Л. Д., Любінська, О. І., & Нечипор, Н. О. (2024). ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОРТИЗОЛУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ. Медична та клінічна хімія, (3), 73–76. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i3.14929

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ