ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ФОНУ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ ЕНДОМЕТРІОЗУ ЯЄЧНИКІВ

С. В. Хміль; Т. Б. Візняк

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i2.14771

Автор(и)

С. В. Хміль ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “КЛІНІКА ПРОФЕСОРА СТЕФАНА ХМІЛЯ”
Т. Б. Візняк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “КЛІНІКА ПРОФЕСОРА СТЕФАНА ХМІЛЯ”

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i2.14771

Ключові слова:

безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, ендометріоз, гормони, антимюллерів гормон, тестостерон, естрогени

Анотація

Вступ. Одним з важливих аспектів ендометріозу є його вплив на гормональний баланс жіночого організму. Це захворювання викликає значні зміни у виробленні й метаболізмі гормонів, що має великий вплив на клінічну картину та підходи до лікування.

Мета дослідження – оцінити особливості гормонального фону жінок із безпліддям на тлі ендометріозу яєчників, які проходили контрольовану оваріальну стимуляцію в циклі лікування безпліддя шляхом екстракорпорального запліднення.

Методи дослідження. Було проведено ретроспективний аналіз і обробку клінічних та анамнестичних даних, матеріалів протоколів екстракорпорального запліднення з порівнянням основних лабораторних параметрів 112 амбулаторних карток жінок, які проходили лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.

Результати й обговорення. За рівнем фолікулостимулювального гормону (ФСГ) було встановлено тенденцію до одержання яйцеклітин поганої якості, про що свідчили його високі показники в основних групах дослідження, а саме: (11,98±2,25) МО/л – у 1-й, (10,45±1,81) МО/л – у 2-й. Низький рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ) разом із збільшеним базальним ФСГ призводив до зменшення співвідношення ЛГ до ФСГ у жінок з ендометріозом (р<0,05). Встановлено достовірну різницю відносно контрольної групи жінок з анамнезом ендометріозасоційованих оперативних втручань, в яких показник антимюллерового гормону виявився найнижчим і становив (0,98±0,11) нг/мл. Рівень пролактину був погранично близьким до верхньої межі норми як у 1-й групі жінок ((19,25±4,36) мкг/л), так і в 2-й ((18,29±3,25) мкг/л), що становило достовірну різницю щодо показника контрольної групи ((11,17±2,25) мкг/л) (р<0,05). Рівень прогестерону на 2–3-й день циклу становив (1,23±0,21) нг/мл у жінок 1-ї групи, (1,18±0,19) нг/мл – 2-ї. У жінок, які перенесли ендометріозасоційоване оперативне втручання на яєчниках, рівень естрадіолу також мав тенденцію до підвищення ((55,8±26,4) пг/мл) на початку фолікулінової фази циклу. Рівень загального тестостерону був суттєво зниженим у жінок 1-ї та 2-ї груп дослідження і становив (0,38±0,21) та (0,51±0,18) нг/мл відповідно.

Висновки. Особливості стану гормонального профілю в жінок з ендометріозасоційованим безпліддям свідчать про глибокі порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, виражені зміни функціонування репродуктивної системи та гормональні порушення.

Посилання

Bulun, S.E., Yilmaz, B.D., Sison, C., Miyazaki, K., Bernardi, L., Liu, S., Kohlmeier, A., Yin, P., Milad, M., Wei, J. (2019). Endometriosis. Endocr. Rev.,40 (4), 1048-1079. DOI: 10.1210/er.2018-00242. PMID: 30994890; PMCID: PMC6693056.

Garcia-Fernandez, J., García-Velasco, J.A. (2020). Endometriosis and reproduction: What we have learned. Yale J. Biol. Med., 93 (4), 571-577. PMID: 33005121; PMCID: PMC7513434.

Taylor, H.S., Kotlyar, A.M., Flores, V.A. (2021). Endometriosis is a chronic systemic disease: clinical challenges and novel innovations. Lancet, 397 (10276), 839-852. DOI: 10.1016/S0140-6736(21)00389-5. PMID: 33640070.

Macer, M.L., Taylor, H.S. Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 39 (4), 535-549. DOI: 10.1016/j.ogc.2012. 10.002. PMID: 23182559; PMCID: PMC3538128.

de Ziegler, D., Pirtea, P., Carbonnel, M., Poulain, M., Cicinelli, E., Bulletti, C., Kostaras, K., et al. (2019). Assisted reproduction in endometriosis. Best Pract. Res.Clin. Endocrinol. Metab., 33 (1), 47-59. DOI: 10.1016/j.beem.2018.10.001. Epub 2018 Nov 3. PMID: 30503728.

Dinsdale, N.L., & Crespi, B. J. (2021). Endometriosis and polycystic ovary syndrome are diametric disorders. Evol. Appl., 14, 1693-1715. DOI: 10.1111/eva.13244.

Kofinas, J.D., Elias, R.T. (2014). Follicle-stimulating hormone/luteinizing hormone ratio as an independent predictor of response to controlled ovarian stimulation. Womens Health (Lond), (5), 505-509. DOI: 10.2217/whe.14.31. Epub 2014 May 8. PMID:24807379.

Kitajima, M., Defrère, S., Dolmans, M.M., Colette, S., Squifflet, J., Van Langendonckt, A., & Donnez, J. (2011). Endometriomas as a possible cause of reduced ovarian reserve in women with endometriosis. Fertil. Steril., 96(3), 685-691. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2011.06.064. Epub 2011 Jul 29. PMID: 21802672.

Papaleo, E., Ottolina, J., Viganò, P., Brigante, C., Marsiglio, E., De Michele, F., & Candiani, M. (2011). Deep pelvic endometriosis negatively affects ovarian reserve and the number of oocytes retrieved for in vitro fertilization. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 90(8), 878-884. DOI: 10. 1111/j.1600-0412.2011.01161.x. Epub 2011 Jun 14. PMID: 21542809.

Dunselman, G.A., Vermeulen, N., Becker, C., Calhaz-Jorge, C.,D’Hooghe, T., De Bie, B., Heikinheimo, O., ... Nelen, W. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29(3), 400-412. DOI: 10.1093/humrep/det457. Epub 2014 Jan 15. PMID: 24435778.