ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСТРАКТУ ІЗ САЛАТУ ПОСІВНОГО ЛИСТЯ ЗА ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ

В. П. Пида; В. Д. Фіра; Н. І. Гриньків; І. М. Грубник; Л. С. Фіра

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14603

Автор(и)

В. П. Пида ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
В. Д. Фіра ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
Н. І. Гриньків ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
І. М. Грубник НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Л. С. Фіра ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14603

Ключові слова:

тетрахлорметанове ураження печінки, білі щури, сухий екстракт із салату посівного листя, карсил, цитолітичні процеси, мембранопротекторні властивості

Анотація

Вступ. Останнім часом значно збільшилась частота токсичних уражень печінки, що пов’язано з хімізацією промислового виробництва та неконтрольованим використанням гепатотоксичних лікарських засобів. Усе це вимагає вивчення механізмів впливу токсикантів на організм і потребує розробки нових засобів захисту від токсичної дії ксенобіотиків. Для лікування токсичних гепатитів широко використовують препарати рослинного та синтетичного походження. На сьогодні помітно зросла зацікавленість рослинними гепатопротекторами, оскільки фітогепатопротектори мають багато переваг перед синтетичними препаратами, тому пошук нових рослинних засобів постійно триває.

Мета дослідження – вивчити мембранопротекторні властивості сухого екстракту із салату посівного листя за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном.

Методи дослідження. В експерименті використано 78 білих щурів-самців, яких поділили на чотири групи: 1-ша – інтактний контроль; 2-га – тварини, уражені тетрахлорметаном (у дозі 1,0 мл/кг маси тіла); 3-тя – уражені тетрахлорметаном тварини після застосування сухого екстракту із салату посівного листя; 4-та – уражені тетрахлорметаном тварини після використання карсилу. Сухий екстракт із салату посівного листя застосовували в дозі 100 мг/кг маси тіла, препарат порівняння “Карсил”– у тій же дозі. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-му, 14-ту і 21-шу доби експерименту з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. У сироватці крові та печінці визначали аланін- та аспартатамінотрансферазну (АлАТ і АсАТ), гамма-глутамілтранспептидазну (ГГТП) активність, у крові – еритроцитарний індекс інтоксикації. Для статистичної обробки даних використовували параметричні та непараметричні методи дослідження.

Результати й обговорення. Протягом усього періоду дослідження після ураження тетрахлорметаном спостерігали прогресуюче підвищення АлАТ і АсАТ активності у сироватці крові. Максимального зростання ці показники зазнали на 21-шу добу розвитку токсичного гепатиту. На 21-шу добу після ураження відзначено підвищення ГГТП активності у сироватці крові в 1,8 раза. У печінці спостерігали зворотну тенденцію до зниження АлАТ, АсАТ і ГГТП активності, причому з подовженням терміну дослідження вона збільшувалась. При дослідженні відсотка проникності еритроцитарної мембрани встановлено, що ураження печінки щурів токсичними дозами тетрахлорметану спричинило її підвищення в кінці експерименту на 52 %. Застосування сухого екстракту із салату посівного листя після ураження щурів тетрахлорметаном привело до нормалізації досліджуваних показників, найбільше це проявилося на 14-ту і 21-шу доби експерименту. Карсил був більш ефективним, при його використанні всі показники нормалізувалися вже з початкових термінів дослідження.

Висновки. Застосування сухого екстракту із салату посівного листя за умов тетрахлорметанового ураження печінки мало ефективний вплив на цитолітичні процеси в організмі, що може підтвердити його мембранопротекторні властивості, які реалізуються за рахунок антиоксидантного ефекту біологічно активних речовин, що містяться в цій сировині.

Посилання

Ipatov, A.V., Hondulenko, N.O., Panina, S.S., Sanina, N.A., & Igumnova, T.S. (2016). Dynamics of primary disability of the adult population and the population of working age due to cirrhosis of the liver during 2013-2015 in Ukraine. Ukrainian Herald of Medical and Social Expertise, 4(22), 4-10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2016_4_4.

Babak, O.Ya., Kolesnikova, E.V., & Kravchenko, N.A. (2009). Liver fibrosis: modern ideas about mechanisms, methods of diagnosis and treatment. Suchasna gastroenterology, 2, 5-17.

Galenova, T.I., Raksha, N.G., & Savchuk, O.M. (2016). Change in the biochemical profile of the organism under conditions of tetrachloromethane-induced liver damage in rats, ScienceRise. Biological science, 2, 47–54.

Vyalov, S.S. (2013). Cytolysis syndrome in gastroenterology: tactics of patient management in general practice. Gastroenterology: application to the journal. Consilium Medicum, 1, 42-48.

List of liver diseases, their symptoms and diagnosis [Electronic resource]. – Mode of access to the resource: http://medprice.com.ua/ukr/articles/perelik zahvoryuvan pechinkii himptomi-ta-diagnostika 4708.html.

Weber, L.W., Boll, М., & Stampfl, A. (2003). Hepatotoxicity and mechanism of action of haloalkanes: carbon tetrachloride as a toxicological model. Crit Rev. Toxicol. 33(2), 105-136.

Gromovaya, V.F., Shapoval, G.S., & Myronyuk, I.E. (2008). Antioxidant properties of medicinal plants. Chemical and Pharmaceutical Journal, 42(3), 26-29.

Hutsol, V. V., Zhuravel, I.O., & Gur'eva, I.H. (2017). Study of the qualitative composition and quantitative content of carboxylic acids in the raw material of lettuce of the seed variety “Lollo Rosso”. Phytotherapy. Magazine, 1, 55-58.

Khilchuk, M.A., Esaulenko, E.E., Ladutko, A.A., & Bykov, I.M. (2012). Experimental model of toxic liver damage and methods for its correction. Allergology and Immunology,13(1),131.

Gross, D. & Tolba, R. (2015). Ethics in Animal-Based Research. Eur. Surg. Res., 55(1-2), 43-57. DOI: 10.1159/000377721.

Huang, X.J., Choi, Y.K., Im, H.S., Yarimaga, O., Yoon, E., & Kim, H.S. (2006). Aspartate Aminotransferase (AST/GOT) and Alanine Aminotransferase (ALT/GPT). Detection Techniques. Sensors (Basel), 6(7) 756-782. [PubMed].

Kamyshnikov, V.S. (2009). Handbook of clinical and biochemical studies and laboratory diagnostics. Moscow: MEDpress-inform, 43 p.

Togaibaev, A.A., Kurguzkin, A.V., & Rikun, I.V. (1988). Method for diagnosing endogenous intoxication. Lab. Case, 9, 22-24.

Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health, 6 (1), 1-7.

Imlay, J.A. (2014). The mismetallation of enzymes during oxidative stress. Biol. Chem, 289(41), 28121-28128.

Lykhatskyi, P.G, Fira, L.S., Boyko, L.A., & Fedorovych, U.M. (2017). Development of cytolytic syndrome in the body of rats of various ages affected by tobacco smoke. Ukr. Journ. Clin. and Laboratory Medicine, 2(12), 12-19.

Tsarenko, T., Kravchenko, O., & Savchuk, O. (2016). Lipoprotein profile and activity of liver enzymes in the blood of patients with type 2 diabetes under conditions of ischemic stroke. Bulletin of Lviv University. Biological Series, 73, 329-335.

Igbokwe, N.A. (2019). A review of the factors that influence erythrocyte osmotic fragility. Sokoto J. Vet. Sci, 16 (4), 1-23.