МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ЛІЗІАНТУСУ РАССЕЛА ТРАВИ ТА ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З НЕЇ, ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ

А. О. Олефіренко; В. С. Кисличенко

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14599

Автор(и)

А. О. Олефіренко НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ
В. С. Кисличенко НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14599

Ключові слова:

лізіантус Рассела (Lisianthus russellianus Hook.), трава, густий екстракт, макро- і мікроелементи, антимікробна активність

Анотація

Вступ. Сучасні дослідження пов’язують розвиток багатьох хвороб з дефіцитом макро- та мікроелементів, а також підтверджують винятково важливу роль мінеральних речовин у здоровому харчуванні людини. Основним біологічним акумулятором мінеральних речовин є рослини, які все частіше розглядають як джерело легкозасвоюваної форми мікроелементів у комплексі з іншими біологічно активними речовинами для лікування і профілактики ряду захворювань. Одним з нових представників флори України є лізіантус Рассела (Lisianthus russellianus Hook.), або еустома великоквіткова (Eustoma grandiflorum (Raf.) Shinners), родини тирличеві (Gentianaceae Juss.). Наукові відомості щодо хімічного складу рослини мають частковий характер, а дослідження елементного складу не проводили.

Мета дослідження – дослідити макро- і мікроелементний склад лізіантусу Рассела сорту Borealis Apricot трави та густого екстракту з неї для вивчення можливості подальшого їх використання як активних фармацевтичних інгредієнтів при створенні нових фітозасобів, визначення антимікробної активності густого екстракту.

Методи дослідження. Досліджували елементний склад на базі НТК “Інститут монокристалів” НАН України (м. Харків). Дослідження проводили методом атомно-емісійної спектрометрії. Дугу змінного струму одержували за допомогою генератора ІВС-28. Для отримання спектра використовували дифракційний спектрограф ДФС-8. Антимікробну активність густого екстракту з лізіантусу Рассела трави визначали на базі ДУ “Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України”. Дослідження проводили методом дифузії в агар (метод “колодязів”) та методом дисків.

Результати й обговорення. Встановлено, що якісний елементний склад лізіантусу Рассела трави та густого екстракту з неї однаковий – містилося по 19 елементів. Їх розподіл за кількісним вмістом свідчить про те, що у траві рослини домінували калій, натрій, ферум, манган, цинк та алюміній, у густому естракті переважали калій, магній, натрій, манган і цинк. Вміст токсичних елементів не перевищував гранично допустимих концентрацій. Встановлено антимікробну активність густого екстракту з лізіантусу Рассела трави.

Висновки. Методом атомно-емісійної спектрометрії досліджено елементний склад лізіантусу Рассела трави та густого екстракту з неї. Проведене дослідження дозволяє оцінити їх як перспективне джерело активних фармацевтичних інгредієнтів при створенні нових фітозасобів. Антимікробна активність густого екстракту з лізіантусу Рассела трави свідчить про його терапевтичну значущість і перспективність подальшого дослідження.

Посилання

Iosypenko, O.O., Kyslychenko, V.S., Omelchenko, Z.I. (2019). Mineral composition of zucchini leaves. Current Issues of Pharmaceutical and Medical Science and Practice, 12(2), 148-152 [in Ukrainian].

Ohkawa, K., Sasaki, E. (1999). Eustoma (lisianthus) – its past, present, and future. Acta Hortic., 482 (61), 423-428.

Abe, N., Nakano, Y., Shimogomi, A., Tanaka, T., Oyama, M. (2016). A new flavonol triglycoside from Eustoma grandiflorum. Natural Product Communications, 11(7), 963-964.

Asen, S., Griesbach, R.J., Norris, K.H., Leonhardt, B.A. (1986). Flavonoids from Eustoma grandiflorum flower petals. Phytochemistry, 25 (11), 2509-2513.

Ji, K., Kim, D.K., Kim, Y.T. (2017).Antimicrobial and antifungal activities of lisianthus (Eustoma grandiflorum) essential oil. Journal of Life Science, 27 (4), 430-434.

Sullivan, G., Stiles, F.D., Rosler, K.-H.A. (1977). Phytochemical investigation of xanthones of Eustoma grandiflorum (Raf.) Shinners. Journal of Pharmaceutical Sciences, 66 (6), 828-831.

Uesato, S., Hashimoto, T., Inouye, H. (1979).Three new secoiridoid glucosides from Eustoma russellianum. Phytochemistry, 18 (12), 1981-1986.

State Pharmacopoeia of Ukraine (2015). Kh.: Ukr. of science pharmacopoeia medicine quality center means, 1 [in Ukrainian].

Chuyeshov, V.I., Gladukh, E.V., Saiko, I.V., Lyapunova, O.O., Sichkar, A.A., Krutskikh, T.V., Ruban, O.A. (2013). Technology of drugs of industrial production. Kharkiv: NSFaU, Original, 2 [in Ukrainian].

Volyanskiy, Y.L., Gritsenko, I.S., Shyrokobokov, V.P. (2004). The study of the specific activity of antimicrobial drugs: a method. recommendations. Kyiv: StEntScPhC Ministry of Helth care of Ukraine [in Ukrainian].

Klymnyuk, S.I., Sytnyk, I.O., Shirobokov V.P. (2018). Practical microbiology: a study guide. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Volyanskiy, Yu.L., Mironenko, L.G., Kalinichenko, S.V., Sklyar, N.I., Kolokolova, O.B., Tkach, L.V., Peretyatko, O.G. (2006). Standardization of the preparation of microbial suspensions: Newsletter of innovations in health care No 163-2006. Kyiv: Ukrmedpatentinform [in Ukrainian].

Methodical instructions “Determination of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs”. Order of the Ministry of Health of Ukraine 05.04.2007. No 167 [in Ukrainian].