ВИЗНАЧЕННЯ МІАНСЕРИНУ В БІОЛОГІЧНОМУ МАТЕРІАЛІ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i1.13741Ключові слова:
міансерин, методи виділення, високоефективна рідинна хроматографіяАнотація
Вступ. Міансерин є похідним тетрациклічних антидепресантів, належить до похідних піперазину-азепіну. Хімічно це (±)-2-метил-1,2,3,4,10,14b-гексагідроксибензо-[c,f]піразино [1,2-a]азепін. Він проявляє антистресову активність, що дуже важливо при лікуванні пацієнтів з депресією, яка поєднується з тривогою.
Мета дослідження – розробити ефективну методику виділення міансерину з біологічних тканин та вибрати оптимальні умови для визначення методом високоефективної рідинної хроматографії за наявності метаболітів.
Методи дослідження. Ідентифікацію та кількісне визначення міансерину, виділеного з біологічного матеріалу, і його метаболітів проводили методом високоефективної рідинної хроматографії. Дослідження виконували на рідинному хроматографі Agilent 1200, колонці Eclips C18 довжиною 150,0 мм, діаметром 4,6 мм, частинки сорбенту були розміром 5 мкм. Пробу вводили у хроматограф, її об’єм становив 20 мкл, температура колонки – 25 °С. Здійснювали порівняльну оцінку ефективності виділення міансерину з модельних зразків печінки, підкислених 30 % оцтовою кислотою.
Результати й обговорення. Під час дослідження екстрактів печінки щурів одночасно з піком міансерину (час утримування – 3,37 хв) спостерігали пік його метаболіту, який ми ідентифікували як деметилміансерин – М-7 (час утримування – 2,52 хв).
Висновки. Ефективність виділення міансерину з модельних зразків печінки було порівняно двома методами. Встановлено, що з водою, підкисленою щавлевою кислотою, виділяється 28,9–33,6 % міансерину. Підкисленим 30 % розчином оцтової кислоти можна виділити 56,5–59,8 % досліджуваного препарату. З метою підготовки зразка для аналізу методом високоефективної рідинної хроматографії розроблено умови його очищення, ступінь вилучення міансерину з досліджуваного зразка становить 99,8–100,0 %. Розроблено також умови для ідентифікації та кількісного визначення препарату методом високоефективної рідинної хроматографії на колонці Eclips C18 і детектування при довжині хвилі 214 нм. Межа кількісного визначення міансерину в розчинах становить 0,5 мкг/мл.
Посилання
Frahnert, C., Rao, M., & Grasmader, K. (2012). Analysis of eighteen antidepressants, four atypical antipsychotics and active metabolites in serum by liquid chromatography, a simple tool for therapeutic drug monitoring. J. Chromatogr B. Analyt. Technol. Biomed. Life Sci., 794 (1), 35-47. DOI: https://doi.org/10.1016/S1570-0232(03)00393-3
Dulsire, C. (2004). Analysis of side effects of mianserin. Clin. Pharmacology, 11 (4), 83-86.
Filatov, E.G., & Solovyova, A.D. (2000). Treatment of headache with Lerivone. Journal of Neurology and Psychiatry, 9 (3), 58-62.
Schaper, A., & Farber, E. (2002). Suicide with mianserine. Clin. Toxicol., 40 (2), 343-345. DOI: https://doi.org/10.7861/clinmedicine.2-4-343
Koski, A., Vuori, E., & Ojanpera, I. (2005). Relation of postmortem blood alcohol and drug concentrations in fatal poisoning involving propoxyphene, mianserine and promazine. Hum. Exp. Toxicol., 119 (6), 344-348.
Chauhan, B., Rani, S., Guttikar, І., Zope, A., & Padh, H. (2005). Analytical method development and validation of mianserin hydrochloride and its metabolite in human plasma by LC-MS. J. Chromatogr. B. Analyt. Technol. Biomed. Life Sci., 823 (2), 69-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jchromb.2005.05.042
Dodd, S., Burravs, G., & Norman, T. (2000). Chiral determination of mianserine and its metabolite in human blood plasma by high-performance liquid chromatography J. Chromatogr. B. Biomed. Sci. Appl., 748 ( 2), 439-444. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-4347(00)00353-4
Ven, K., & Keil, L. (2006). Effects of the antidepressant mianserin in zebrafish. Chemosohere, 65 (10), 1836-1845. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2006.03.079
Ridout, F., & Hindmarch, I. (2011). Effects of mianserin on car driving skills Psychopharmacology, 154 (4), 356-361. DOI: https://doi.org/10.1007/s002130000662
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.