ОЦІНКА ГОРМОНАЛЬНОГО ФОНУ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ ЕНДОМЕТРІОЗУ

Анотація

Вступ. Ендометріоз – естрогенозалежне хронічне запальне захворювання, яке спричиняє ендомет­ріозасоційоване безпліддя приблизно в 30–50 % жінок із підтвердженим випадком.

Мета дослідження – проаналізувати репродуктивну гормональну панель пацієнток з ендометріоз­асоційованим безпліддям для оптимального вибору протоколу стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій.

Методи дослідження. Проведено порівняльний ретроспективний аналіз результатів гормональної панелі 116 жінок із безпліддям на тлі ендометріозу при довгому і короткому протоколах стимуляції овуляції та жінок контрольної групи в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Пацієнток було поділено на 3 групи: 1-ша – 44 жінки з ендометріозасоційованим безпліддям, яким проводили контрольовану оваріальну стимуляцію за довгим протоколом з агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону; 2-га – 42 пацієнтки з ендометріозасоційованим безпліддям, яким виконували контрольовану оваріальну стимуляцію за коротким протоколом з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону; 3-тя група порівняння (контрольна) – 30 жінок із безпліддям, пов’язаним з трубним фактором. Рівні антимюллерового, фолікулостимулювального, лютеїнізуючого гормонів, пролактину, естрадіолу, тестостерону в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу в лабораторії медичного центру “Клініка професора Стефана Хміля” (акредитація № 268604/2019). Показники перелічених гормонів визначали у певні дні ­менструального циклу. Рівні тестостерону, фолікулостимулювального і лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу визначали на 2–3 день циклу, вміст прогестерону – на 21–22 день циклу, а також у день введення тригера овуляції визначали рівні естрадіолу та прогестерону. Рівні всіх перерахованих гормонів визначали за допомогою імуноферментного аналізатора “StatFax” і тест-системи “Diagnostic Systems Laboratories, Inc.” (США).

Результати й обговорення. Встановлено певну закономірність гормональної панелі жінок з ендометріозасоційованим безпліддям, зокрема підвищені рівні фолікулостимулювального і лютеїнізуючого гормонів, зменшене їх співвідношення, знижений вміст антимюллерового гормону, який корелював зі ступенем поширеності процесу, прогестеронову й андрогенну недостатність. Проте з’ясовано, що гіпер­естрогенний стан, який притаманний ендометріозу, безпосередньо сприяє збільшенню ураження через його проліферативний та запальний вплив на тканину ендометрія.

Висновки. Ендометріозасоційоване безпліддя спровоковане порушенням роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, яка вимагає більш детального подальшого вивчення задля розробки нових технологій та протоколів лікування. Беззаперечно, найкращим методом лікування безпліддя на тлі ендометріозу є використання допоміжних репродуктивних технологій, проте тактику ведення пацієнтки і протокол стимуляції необхідно підбирати індивідуально під кожен окремий випадок встановленого діагнозу залежно від репродуктивного потенціалу (овуляторного резерву, гормонального профілю) та анамнезу жінки.