ЗМІНИ ВМІСТУ ІНТЕРЛЕЙКІНІВ У ЩУРІВ-САМЦІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ КАСТРАЦІЇ І СТРЕСУ ПРИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ

Анотація

Вступ. В основі більшості захворювань лежить порушення імунонейроендокринної регуляції. У результаті виникає запалення. Стресові умови сьогодення теж сприяють його розвитку. Тому вивчення цитокінового профілю є досить важливим.

Мета дослідження – оцінити зміни вмісту про- та протизапальних цитокінів у щурів, які зазнали кастрації і стресу, в процесі розвитку адреналінового пошкодження серця (АПС).

Методи дослідження. Дослідження виконано на 240 білих щурах-самцях лінії Вістар. Тварин поділили на 4 серії: 1-ша – контроль; 2-га – стрес; 3-тя – кастрація; 4-та – кастрація і стрес. Для відтворення АПС щурам вводили одноразово внутрішньом’язово 0,18 % розчин адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси. Стрес викликали з 1,5- до 3-місячного віку шляхом утримування в клітках з обмеженням життєвого простору вдвічі. Кастрацію проводили під наркозом. У сироватці крові визначали концентрацію інтерлейкінів (ІЛ) 1β, 2, 4, 10, фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α), С-реактивного протеїну (СРП) у конт­ролі, через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після АПС.

Результати й обговорення. За даними аналізу показників ІЛ-1β, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10, ФНП-α у контрольних групах тварин усіх серій, вміст ІЛ-1β збільшився у 2-й і 3-й серіях порівняно з 1-ю та 4-ю. Концентрація ІЛ-2 зросла тільки в 3-й серії щурів. Рівень ФНП-α та ІЛ-4 змінився аналогічно вмісту ІЛ-1β. Концентрація ІЛ-10 підвищилась у 2-й і 4-й серіях порівняно з 1-ю. У 1-й серії при АПС хвилеподібно зростав вміст ІЛ протягом усього експерименту, найбільше через 1 добу. В 2–4 серіях спостерігали підвищення концентрації ІЛ від початку введення адреналіну до 7-ї доби. Відзначено зростання вмісту СРП у контрольних групах 2–4 серій порівняно з 1-ю. У 1-й, 3-й і 4-й серіях протягом АПС відмічено більщі показники СРП порівняно з контролем. У 2-й серії цифри перевищували контрольні тільки через 7 діб. У 4-й серії через 1, 3 і 7 діб значення СРП були найбільшими.

Висновки. Гіподинамічний стрес спричинює збільшення вмісту як про-, так і протизапальних цитокінів, тоді як кастрація – переважне зростання концентрації прозапальних ІЛ. Поєднання кастрації і стресу викликає підвищення вмісту тільки ІЛ-10, а концентрація прозапальних цитокінів достовірно не змінюється. Розвиток АПС зумовлює зростання вмісту ІЛ у 1-й серії тварин протягом усього експерименту, яке є найбільш вираженим через 1 добу. В 2–4 серіях достовірно підвищується вміст ІЛ до 7-ї доби та в 1-й, 3-й і 4-й серіях – рівень СРП протягом усього дослідження. При стресі у щурів цифри вищі від контрольних тільки через 7 діб. У 4-й серії через 1, 3 і 7 діб вміст СРП найбільший.