ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО СТРЕСУ В ЩУРІВ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ХАРЧОВОГО БАРВНИКА АЗОРУБІНУ

Г. П. Гаплик; П. Г. Лихацький; В. Д. Фіра; О. І. Качур

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2022.i3.13363

Автор(и)

Г. П. Гаплик ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
П. Г. Лихацький ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
В. Д. Фіра ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
О. І. Качур ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i3.13363

Ключові слова:

харчові барвники, азорубін, окисний стрес, ліпопероксидація, окисна модифікація протеїнів, антиоксидантна система

Анотація

Вступ. Однією з причин погіршення здоров’я населення є нерегламентоване використання харчових добавок різного призначення під час виготовлення харчових продуктів, що збільшує рівень екологічної небезпеки життєдіяльності людини та ступінь екологічного ризику виникнення тих чи інших захворювань. Враховуючи першу і найважливішу вимогу до харчових барвників – нешкідливість у застосовуваних дозах, актуальним залишається питання про неоднозначну оцінку потенційної шкоди їх повсюдного використання, зокрема групи червоних барвників (Е120–Е129 згідно з прийнятою Міжнародною класифікацією харчових добавок). З десяти барвників цієї групи до застосування у харчовій, косметичній та фармацевтичній промисловості України дозволено чотири, серед них азорубін (Е122).

Мета дослідження – дослідити маркери окисного стресу в організмі щурів після застосування різних доз харчового барвника азорубіну.

Методи дослідження. Досліди проведено на білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи (одна з них слугувала контролем, дві інших групи тварин отримували водний розчин азорубіну в дозах 15 та 100 мг/кг маси тіла). Активність процесів ліпопероксидації та окисної модифікації протеїнів, а також показники антиоксидантної системи досліджували на 7-му, 14-ту та 21-шу доби від початку експерименту. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом.

Результати й обговорення. Введення в організм щурів азорубіну призводило до активації процесів ліпопероксидації, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів у сироватці крові (в 6,5 раза при використанні дози 100 мг/кг у кінці експерименту), печінці та серці (в 1,7 раза) тварин. Аналогічно відзначали підвищення вмісту продуктів окисної модифікації протеїнів як нейтрального, так і основного характеру в усіх досліджуваних органах протягом експерименту. Після застосування азорубіну спостерігали порушення функціонування антиоксидантної системи. Вміст відновленого глутатіону зменшувався у сироватці крові, печінці та серці щурів. Каталазна активність знижувалась у печінці та серці тварин протягом експерименту, у сироватці крові – вірогідно підвищувалась (р<0,05).

Висновок. Отримані результати підтверджують гепато- та кардіотоксичність азорубіну, яка більш виражено проявляється при використанні дози 100 мг/кг маси тіла.

Посилання

Smolyar, V.I. (2009). Modern problems in the use of food additives. Problems of Nutrition, 1/2, 5-13 [in Ukrainian].

Vozianov, O.F. (2002). Nutrition and health of the population of Ukraine. Journal of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, 8 (4), 645-657 [in Ukrainian].

Babiuk, O.V., Makarova, O.V., Rogozinskyi, M.S., Romaniv, L.V., & Fedorova, O.E. (2005). Food safety: modern problems: Reference manual. Chernivtsi: Knyhy 456 [in Ukrainian].

Bateman, B. Warner, J.O., Hutchinson, E., Dean, T., & Rowlandson, P., Gant, C., Grundy, J., Fitzgerald, C., Stevenson, J. (2004). The effects of a double blind, placebo-controlled, artificial food colourings and benzoate preservative challenge on hyperactivity in a general population sample of preschool children. Arch. Dis. Child, 89, 506-551.

European Food Safety Agency [EFSA] (2008). Assessment of the results of the study by McCann et al. (2007) on the effects of some colours and sodium benzoate on children’s behaviour. EFSA J.,1-53.

Amin, K.A., Abdel Hameid, II.H., & Abd Elsttar, A.H. (2010). Effect of food azo dyes tartrazine and carmoisine on biochemical parameters related to renal, hepatic function and oxidative stress biomarkers in young male rats. Food Chem. Toxicol., 48, 2994-2999.

Poul, M., Jarry, G., Elhkim, M.O., & Poul, J.M. (2009). Lack of genotoxic effect of food dyes amaranth, sunset yellow and tartrazine and their metabolites in the gut micronucleus assay in mice. Food Chem. Toxicol., 47, 443-448.

Tsuda, S., Murakami, M., Matsusaka, N., & Kano, K., Taniguchi, K., Sasaki, Y.F. (2001). DNA damage induced by red food dyes orally administered to pregnant and male mice. Toxicol. Sci, 61, 92-99.

Raposa, B., Pónusz, R., Gerencsér, G., Budán, F., & Gyöngyi, Z., Tibold, A., … Varjas, T. (2016). Food additives: Sodium benzoate, potassium sorbate, azorubine, and tartrazine modify the expression of NFκB, GADD45α, and MAPK8 genes. Physiology International, 103 (3), 334-343. DOI:10.1556/2060.103.201.

Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in animal-based research. Eur. Surg. Res, 55 (1-2), 43-57.

Lushchak, V.I., Bagnyukova, T.V., & Luzhna L.I. (2006). Indicators of oxidative stress. 2. Lipid peroxides. Ukr. Biochem. Journal, 78 (5), 113-119 [in Ukrainian].

Dubinina, E.E., & Pustigina, A.V. (2008). Oxidative modification of proteins, their role in pathological conditions. Ukr. Biochem. Journal, 80 (6), 5-18 [in Ukrainian].

Ellman, G. L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys, 82 (1), 70-77.

Koroliuk, M.A., Ivanova, L.I., & Mayorova, I.G. (1988). Method for determining catalase activity. Lab. Business, 1, 16-19.

Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health, 6 (1), 1-7.

Dyman, T.M., Baranovskyi, M.M., & Kiva, M.S. (2005). Human nutrition. Bila Tserkva, 300 [in Ukrainian].

El-Demerdash, F.M., Tousson, E.M., Kurzepa, J., & Habib, S.L. (2018). Xenobiotics, oxidative stress, and antioxidants. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 1-2.

Birben, E. M., Sahiner, M, Sackesen, C., & Erzurum, S. (2012). Oxidative Stress and Antioxidant Defense. World Allergy. Organ J, 5 (1), 9-19. DOI: 10.1097/WOX.0b013e3182439613.

Belenichev, I.F., Levytskyi, E.L., Gubskyi, Yu.I., & Kovalenko, S.I. (2002). Antioxidant system of body protection. Contemporary Problems of Toxicology, 3, 15-23 [in Ukrainian].