НОВІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ

Автор(и)

  • О. І. Хлібовська ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • А. В. Бойчук ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • В. Г. Дживак ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • С. М. Геряк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13211

Ключові слова:

вагітність, плацентарна дисфункція; плід, плацентометрія, ультразвукове дослідження, левокарнітин, L-аргінін, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система

Анотація

Вступ. Плацентарна дисфункція спричиняє перинатальну захворюваність і смертність. Одним з основних методів, що дозволяють їх знизити, є своєчасна діагностика патологічних станів, які впливають на життя та здоров’я дитини. Порушення росту і розвитку плода – це ускладнення пренатального періоду, яке може призвести до вкрай несприятливих наслідків. Вивчення ролі активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у патогенезі ушкодження плаценти при дисфункції є важливим у сучасній медицині. Також розробка нових методів лікування плацентарної дисфункції дозволить знизити перинатальні втрати й ускладнення.

Мета дослідження – дослідити зміни ПОЛ і показників системи антиоксидантного захисту (АОЗ), оцінити роль цих процесів у патогенезі плацентарної дисфункції, розробити комплексний метод терапії плацентарної дисфункції та оцінити його вплив на зміни в системі ПОЛ і АОЗ, внутрішньоутробний стан плода, ефективність для зменшення перинатальних втрат.

Методи дослідження. Досліджували зміни ПОЛ і показників системи АОЗ у вагітних із плацентарною дисфункцією. Жінок, залежно від методу лікування, поділили на 2 групи: 1-ша – 25 вагітних, які отримували загальноприйняту терапію; 2-га – 25 вагітних, які одержували розроблену терапію і в яких у термін гестації 32–36 тижнів під час ультразвукового дослідження виявлили плацентарну дисфункцію. Контрольну групу становили 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, які народили живих доношених дітей із масо-ростовими характеристиками відповідно до гестації. Здійснено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у вагітних із плацентарною дисфункцією після проведеного комплексного лікування з використанням препарату “Тіворель” (1 мл 42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину) в формі розчину для інфузій по 100 мл 1 раз на добу курсом 7 днів внутрішньовенно.

Результати й обговорення. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в патогенезі плацентарної дисфункції зростала активність ПОЛ і знижувалися показники системи АОЗ. Запропонована терапія корегувала дисбаланс ПОЛ та системи АОЗ, позитивно впливала на стан внутрішньоутробного плода за даними кардіотокографії, ультразвукового дослідження.

Висновки. Дисрегуляція співвідношення ПОЛ та показників системи АОЗ призводить до накопичення активних форм кисневих метаболітів, які на молекулярному рівні є патогенетичним ланками плацентарної дисфункції у вагітних. Активація ПОЛ не тільки впливає на молекулярний механізм ушкодження клітин, але одночасно направлена на формування компенсаторно-пристосувальних реакцій. Залежно від вираження оксидативного стресу відбуваються зміни у фетоплацентарному комплексі вагітних у фазу компенсації чи декомпенсації. Результати проведених досліджень вказують на те, що плацентарна дисфункція у вагітних супроводжується значними гемодинамічними змінами у фетоплацентарному комплексі. Застосування аргініну гідрохлориду та левокарнітину в терапії плацентарної дисфункції у вагітних ефективно стабілізує функціональний стан плода.

Посилання

Jayathilaka, R., Adikari, H., Liyanage, R., Udalagama, R., & Wanigarathna, N. (2021). Cherish your children: socio-economic and demographic characteristics associated with child mortality. BMC Public Health, 21 (1), 1217. https://doi.org/10.1186/s12889-021-11276-9

Graupner, O., Kuschel, B., Axt-Fliedner, R., & Enzensberger, C. (2022). New markers for placental dysfunction at term – potential for more. Geburtshilfe und Frauenheilkunde, 82 (7), 719-726. https://doi.org/10. 1055/a-1761-1337

Malhotra, A., Allison, B.J., Castillo-Melendez, M., Jenkin, G., Polglase, G. R., & Miller, S.L. (2019). Neonatal morbidities of fetal growth restriction: Pathophysiology and Impact. Frontiers in Endocrinology, 10, 55. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00055

Colella, M., Frérot, A., Novais, A., & Baud, O. (2018). Neonatal and long-term consequences of fetal growth restriction. Current Pediatric Reviews, 14 (4), 212–218. https://doi.org/10.2174/1573396314666180712114531

Smith, C.J., Ryckman, K.K., Barnabei, V.M., ­Howard, B.V., Isasi, C.R., Sarto, G.E., Tom, S.E., Van Horn, L.V., Wallace, R.B., & Robinson, J.G. (2016). The impact of birth weight on cardiovascular disease risk in the Women’s Health Initiative. Nutrition, Metabolism, and Cardiovascular Diseases: NMCD, 26 (3), 239-245. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2015.10.015

Hajar, R. (2017). Risk Factors for Coronary Artery Disease: Historical Perspectives. Heart views: The Official Journal of the Gulf Heart Association, 18 (3), 109-114. https://doi.org/10.4103/heartviews.heartviews_106_17

Markin, L.B., & Mykhailiv, O.O. (2008). Diagnostic and preventive measures for delayed functional diffe­rentiation of the placenta. Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 5, 63-67 [in Ukrainian].

Miller, S.L., Huppi, P.S., & Mallard, C. (2016). The consequences of fetal growth restriction on brain structure and neurodevelopmental outcome. The Journal of Phy­siology, 594 (4), 807-823. https://doi.org/10.1113/JP271402

Gupta, S., Agarwal, A., & Sharma, R.K. (2005). The role of placental oxidative stress and lipid peroxidation in preeclampsia. Obstetrical & Gynecological Survey, 60 (12), 807-816. https://doi.org/10.1097/01.ogx.0000193879.79268.59

Dhama, K., Latheef, S.K., Dadar, M., Samad, H.A., Munjal, A., Khandia, R., Karthik, K. et al. (2019). Biomar­kers in stress related diseases/disorders: diagnostic, prognostic, and therapeutic values. Frontiers in molecular Biosciences, 6, 91. https://doi.org/10.3389/fmolb. 2019.00091

Dzhyvak, V.H., Klishch, I.M., Dovhalyuk, A.I., Khlibovska, O.I., & Badiuk, N.S. (2021). Changes in lipid peroxidation in experimental traumatic muscle injury and their correction with mesenchymal stem cells. Pharmacologyonline, 3, 674-679.

Duhig, K., Chappell, L.C., & Shennan, A.H. (2016). Oxidative stress in pregnancy and reproduction. Obstetric Medicine, 9 (3), 113-116. https://doi.org/10.1177/1753495X16648495

Hussain, T., Murtaza, G., Metwally, E., Kalho­ro, D.H., Kalhoro, M.S., Rahu, B.A., Sahito et al. (2021). The role of oxidative stress and antioxidant balance in pregnancy. Mediators of Inflammation, 2021, 9962860. https://doi.org/10.1155/2021/9962860

Stalnaya, I.D. (1977). Method for determining higher diene conjugates fatty acids. Modern methods in biochemistry. Moscow: Meditsina [in Russian].

Stalnaya, I.D., & Garishvili, T.G. (1997) Method for determination of malonic dialdehyde using thiobarbituric acid. Modern methods in biochemistry. Moscow: Meditsina [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-04

Як цитувати

Хлібовська, О. І., Бойчук, А. В., Дживак, В. Г., & Геряк, С. М. (2022). НОВІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ. Медична та клінічна хімія, (2), 86–91. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13211

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ