НОВІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ

Анотація

Вступ. Плацентарна дисфункція спричиняє перинатальну захворюваність і смертність. Одним з основних методів, що дозволяють їх знизити, є своєчасна діагностика патологічних станів, які впливають на життя та здоров’я дитини. Порушення росту і розвитку плода – це ускладнення пренатального періоду, яке може призвести до вкрай несприятливих наслідків. Вивчення ролі активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у патогенезі ушкодження плаценти при дисфункції є важливим у сучасній медицині. Також розробка нових методів лікування плацентарної дисфункції дозволить знизити перинатальні втрати й ускладнення.

Мета дослідження – дослідити зміни ПОЛ і показників системи антиоксидантного захисту (АОЗ), оцінити роль цих процесів у патогенезі плацентарної дисфункції, розробити комплексний метод терапії плацентарної дисфункції та оцінити його вплив на зміни в системі ПОЛ і АОЗ, внутрішньоутробний стан плода, ефективність для зменшення перинатальних втрат.

Методи дослідження. Досліджували зміни ПОЛ і показників системи АОЗ у вагітних із плацентарною дисфункцією. Жінок, залежно від методу лікування, поділили на 2 групи: 1-ша – 25 вагітних, які отримували загальноприйняту терапію; 2-га – 25 вагітних, які одержували розроблену терапію і в яких у термін гестації 32–36 тижнів під час ультразвукового дослідження виявлили плацентарну дисфункцію. Контрольну групу становили 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, які народили живих доношених дітей із масо-ростовими характеристиками відповідно до гестації. Здійснено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у вагітних із плацентарною дисфункцією після проведеного комплексного лікування з використанням препарату “Тіворель” (1 мл 42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину) в формі розчину для інфузій по 100 мл 1 раз на добу курсом 7 днів внутрішньовенно.

Результати й обговорення. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в патогенезі плацентарної дисфункції зростала активність ПОЛ і знижувалися показники системи АОЗ. Запропонована терапія корегувала дисбаланс ПОЛ та системи АОЗ, позитивно впливала на стан внутрішньоутробного плода за даними кардіотокографії, ультразвукового дослідження.

Висновки. Дисрегуляція співвідношення ПОЛ та показників системи АОЗ призводить до накопичення активних форм кисневих метаболітів, які на молекулярному рівні є патогенетичним ланками плацентарної дисфункції у вагітних. Активація ПОЛ не тільки впливає на молекулярний механізм ушкодження клітин, але одночасно направлена на формування компенсаторно-пристосувальних реакцій. Залежно від вираження оксидативного стресу відбуваються зміни у фетоплацентарному комплексі вагітних у фазу компенсації чи декомпенсації. Результати проведених досліджень вказують на те, що плацентарна дисфункція у вагітних супроводжується значними гемодинамічними змінами у фетоплацентарному комплексі. Застосування аргініну гідрохлориду та левокарнітину в терапії плацентарної дисфункції у вагітних ефективно стабілізує функціональний стан плода.