ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ

Автор(и)

  • Н. В. Камуть ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
  • М. М. Кісельова ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
  • О. М. Сеймівська ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13025

Ключові слова:

вітамін D, шкала SCORAD, атопічний дерматит

Анотація

Вступ. Вітамін D – важливий для дерматології стероїдний гормон. Шкіра є унікальним органом, оскільки в ній синтезується цей вітамін під час перебування на сонці, та органом-мішенню для його діяльності. Надзвичайно важливі в медицині дослідження фізіології метаболізму, механізму дії вітаміну D та його впливу на шкіру. Разом із тим, важливою опцією є участь вітаміну D у роботі уродженого й адаптивного імунітету, а саме його вплив на функцію кератиноцитів і проліферацію, що може свідчити про ймовірну роль вітаміну D у шкірній алергічній сенсибілізації та розвитку атопічного дерматиту (АД).

Мета дослідження – визначити рівень вітаміну D у дітей з атопічним дерматитом різного ступеня тяжкості залежно від значення індексу SCORAD за допомогою імунохімічного методу з хемілюменісцентною детекцією для глибшого розуміння патогенетичних механізмів розвитку атопічного дерматиту, оптимізації діагностичних втручань, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми дотації вітаміну в дітей з атопічним дерматитом.

Методи дослідження. Роботу виконували на базі ВП “Лікарня Святого Миколая” КНП “1 ТМО м. Львова”. У дослідження залучено 42 дитини віком від 3 до 14 років із проявами АД різного ступеня тяжкості, які утворили основну групу, та 27 здорових дітей віком від 3 до 14 років без хронічних захворювань, які сформували контрольну групу.

Результати й обговорення. Обстежено 69 дітей віком від 3 до 14 років, серед них було 36 (52 %) хлопчиків та 33 (48 %) дівчинки. За віком їх поділили таким чином: від 3 до 6 років – 28 (41 %), від 7 до 10 років – 14 (20 %), від 11 до 14 років – 27 (39 %). Усіх дітей, які мали прояви АД, поділили за тяжкістю (залежно від індексу SCORAD): діти з легким ступенем тяжкості – 18 (43 %), із середнім ступенем – 14 (33 %), з тяжкими проявами – 10 (24 %). У результаті дослідження встановлено зв’язок між рівнем вітаміну D у сироватці крові та ступенем тяжкості проявів АД у дітей віком від 3 до 14 років. Аналіз результатів дослідження показав, що рівень 25-гідроксихолекальциферолу (25(ОН)D) був достовірно нижчим у дітей з тяжким ступенем АД порівняно з його показником у дітей із середньотяжким перебігом захворювання (р<0,05). 

Висновки. Результати нашого дослідження підтверджують наявність кореляційного зв’язку (r=-0,47; p<0,05) між рівнем 25(ОН)D у сироватці крові та клінічними проявами АД у дітей віком від 3 до 14 років основної групи. Рівень вітаміну D у сироватці крові вірогідно нижчий при середньотяжкій і тяжкій формах АД та достовірно корелює із загальною оцінкою тяжкості АД за шкалою SCORAD та інтенсивністю клінічних проявів. Результати дослідження збігаються з даними літератури, які підтверджують наявність кореляційного зв’язку між розвитком атопічного дерматиту в дітей та рівнем у сироватці їх крові ­25(ОН)D. Дані нашого дослідження показують, що є дуже важливим застосування диференційованого підходу до лікування АД відповідно до чинних протоколів та з урахуванням рівня 25(ОН)D у сироватці крові дітей.

Посилання

Pomerance, H.H. (1997). Nelson Textbook of Pediatrics. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, 151 (3), 324.

Nyankovskyy, S., Nyankovska, O., & Horodylov­ska, M. (2021). Atopic dermatitis is an important problem in current pediatrics. Child’s Health, 11 (4), 250-255.

Umar, M., Sastry, K.S., Al Ali, F., Al-Khulaifi, M., Wang, E., & Chouchane A.I. (2018). Vitamin D and the pathophysiology of inflammatory skin diseases. Skin Pharmacol. Physiol., 31 (2), 74-86.

(2018). Vitamin D. Health Professional Fact Sheet. National Institutes of Health.

Rusińska, A., Płudowski, P., Walczak, M., Borszewska-Kornacka, M.K., Bossowski, A., Chlebna-Sokół, D., Czech-Kowalska, J. (2018). Vitamin D supplementation guidelines for general population and groups at risk of vitamin D deficiency in Poland – Recommendations of the Polish Society of Pediatric Endocrinology and Diabetes and the Expert Panel With Participation of National Specialist Consultants and Representatives of Scientific Societies. Frontiers in Endocrinology, 9, 246.

Kamut, N.V., & Kiselova, M.M. (2020). Features of the clinical course of atopic dermatitis and vitamin D metabolism in young children. Medical Case, 3-4. DOI 10.31640

Di Filippo, P., Scaparrotta, A., Rapino, D., Cingo­lani, A., Attanasi, M., Petrosino, M.I., Chuang, K., Di Pillo, S., & Chiarelli, F. (2015). Vitamin D supplementation modulates the immune system and improves atopic dermatitis in children. International Archives of Allergy and Immunology, 166 (2), 91-96.

Gilaberte, Y., Sanmartín, R., Aspiroz, C., Hernandez-Martin, A., Benito, D., Sanz-Puertolas, P., Alonso, M., Torrelo, A., & Torres, C. (2015). Correlation bet­ween serum 25-hydroxyvitamin D and virulence genes of Staphylococcus aureus isolates colonizing children with atopic dermatitis. Pediatric Dermatology, 32 (4), 506-513.

Albenali, L. H., Danby, S., Moustafa, M., Brown, K., Chittock, J., Shackley, F., & Cork, M.J. (2016). Vitamin D and antimicrobial peptide levels in patients with atopic dermatitis and atopic dermatitis complicated by eczema herpeticum: A pilot study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 138 (6), 1715-1719.e4.

Mirzakhani, H., Al-Garawi, A., Weiss, S.T., & Litonjua, A. A. (2015). Vitamin D and the development of allergic disease: how important is it? Clinical and Experimental Allergy: Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 45 (1), 114-125.

Sempos, C.T., Vesper, H.W., Phinney, K.W., Thienpont, L.M., & Coates, P.M. (2012). Vitamin D status as an international issue: national surveys and the problem of standardization. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation. Supplementum, 243, 32-40.

Hata, T.R., Kotol, P., Jackson, M., Nguyen, M., Paik, A., Udall, D., Kanada, K., Yamasaki, K., Alexand­rescu, D., & Gallo, R.L. (2008). Administration of oral vitamin D induces cathelicidin production in atopic individuals. The Journal of Allergy and Clinical Immuno­logy, 122 (4), 829-831.

Kamut N.V., Omelyanenko O.V., Nyankov­skaya O.S., & Kvit D.I.(2019). Features of phosphorus-calcium metabolism and the level of vitamin D associated with atopic dermatitis in children born with high body weight. Journal of Dermatovenereology and Cosmeto­logy named after M.O Torsuev, 1 (41), 21-28.

Roider, E., Ruzicka, T., & Schauber, J. (2013). Vitamin D, the cutaneous barrier, antimicrobial peptides and allergies: is there a link? Allergy, Asthma & Im­munology Research, 5 (3), 119-128.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-04

Як цитувати

Камуть, Н. В., Кісельова, М. М., & Сеймівська, О. М. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ. Медична та клінічна хімія, (2), 49–55. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13025

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ