ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІТИЧНОГО СИНДРОМУ ПІД ВПЛИВОМ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ В ПОЄДНАННІ З ГОСТРОЮ КРОВОВТРАТОЮ, УШКОДЖЕННЯМ ШКІРИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ PRP-ТЕРАПІЇ

З. В. Смаглій; С. О. Галникіна

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12741

Автор(и)

З. В. Смаглій ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
С. О. Галникіна ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12741

Ключові слова:

механічне ушкодження шкіри, скелетна травма, крововтрата, системні порушення, PRP-терапія

Анотація

Вступ. Дорожній травматизм належить до актуальних проблем сучасного урбанізованого суспільства. Унаслідок дорожньо-транспортних пригод, крім уражень скелета, часто бувають ушкодження м’яких тканин, зокрема шкіри. Несвоєчасні діагностика та лікування цих ушкоджень часто призводять до зростання смертності. Перспективним методом регенерації ушкоджених тканин організму є біотрансплантати на основі тромбоцитів (Platelet Rich Plasma (PRP) терапія), однак за умов поєднаної травми даний метод корекції вивчено недостатньо.

Мета дослідження – з’ясувати динаміку показників цитолітичного синдрому під впливом скелетної травми в поєднанні з гострою крововтратою, механічним ушкодженням шкіри та оцінити ефективність PRP-терапії.

Методи дослідження. Експерименти проведено на 186 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. У 1-й дослідній групі моделювали механічне ушкодження шкіри (на спинці тварини викроювали шкірний клапоть розміром 2×2 см). У 2-й дослідній групі моделювали скелетну травму, ускладнену гострою крововтратою. У 3-й дослідній групі ці ушкодження поєднували. У 4-й дослідній групі тваринам з поєднаною травмою по кутах рани внутрішньодермально вводили по 0,1 мл збагаченої тромбоцитами плазми. Через 3, 7, 14, 21 і 28 діб після нанесення травми щурів виводили з експерименту. В сироватці крові визначали аланін- і аспартатамітотрансферазну (АлАТ, АсАТ) активність. Контрольну групу становили інтактні тварини.

Результати й обговорення. Дослідження показали, що нанесення механічної травми шкіри, порівняно з контролем, до 21-ї доби зумовлювало статистично вірогідне зростання АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові. До 28-ї доби активність маркерів цитолізу знижувалася. Величина АсАТ активності у сироватці крові досягала рівня контролю, тоді як АлАТ активність продовжувала залишатися підвищеною. Аналогічною була і закономірність динаміки АлАТ й АсАТ активності за умов нанесення скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою, однак з більшою амплітудою. Проте до 28-ї доби показники не досягали рівня контролю. Моделювання поєднаної травми супроводжувалося ще більшим посиленням процесів цитолізу в усі терміни експерименту. В результаті проведення PRP-терапії у групі щурів з поєднаною травмою, порівняно з травмованими тваринами без корекції, з 14-ї доби експерименту відмічали зниження АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові.

Висновки. Механічне ушкодження шкірних покривів істотно поглиблює цитолітичний синдром, зумовлений скелетною травмою, ускладненою гострою крововтратою. Внутрішньодермальне введення збагаченої тромбоцитами алогенної плазми за цих умов сприяє зниженню інтенсивності процесів цитолізу, починаючи з 14-ї доби експерименту.

Посилання

Huriev, S.O., Fil, A.Yu., & Tanasienko, O.M. (2015). Analysis of immediate causes of death in victims with polytrauma and skeletal damage. Trauma, 16 (4), 7-10 [in Ukrainian].

Kotelnikov, G.P., Trukhanova, I.G., & Shabanova, A.Yu. (2014). Polytrauma: current state of the problem (literature review). Emergency Doctor, 12, 4-10 [in Russian].

Pfeifer, R., & Pape, H.C. (2016). Diagnostics and treatment strategies for multiple trauma patients. Chirurg, 87 (2), 165-173. DOI: 10.1007/s00104-015-0139-0.

Kakorina, E.P., Andreeva, T.M., Polikarpov, A.V., & Ogryzko, E.V. (2015). The state of traffic traumatism according data of official medical statistics. Problems of Social Hygiene, Public Health and History of Medicine, 6, 18-24 [in Russian].

Arnez, Z., Khan, U., & Tyler, M. (2010). Classification of soft-tissue degloving in limb trauma. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg., 63 (11), 1865-1869. DOI: 10.1016/j.bjps.2009.11.029.

Hakim, S., Ahmed, K., El-Menyar, A., Jabbour, G., Peralta, R., Nabir, S., …, & Al-Thani, H. (2016). Patterns and management of degloving injuries: a single national level 1 trauma center experience. World J. Emerg. Surg., 11, 35. DOI: 10.1186/s13017-016-0093-2.

Wójcicki, P., Wojtkiewicz, W., & Drozdowski, P. (2011). Severe lower extremities degloving injuries-medical problems and treatment results. Pol. Przegl. Chir., 83 (5), 276-282. DOI: 10.2478/v10035-011-0043-3.

Yan, H., Gao, W., Li, Z., Wang, C., Liu, S., Zhang, F., & Fan, C. (2013). The management of degloving injury of lower extremities: technical refinement and classification. J. Trauma Acute Care Surg., 74 (2), 604-610. DOI: 10.1097/TA.0b013e31827d5e00.

Latifi, R., El-Hennawy, H., El-Menyar, A., Peralta, R., Asim, M., Consunji, R., & Al-Thani, H. (2014). The therapeutic challenges of degloving soft-tissue injuries. J. Emerg. Trauma Shock, 7 (3), 228-232. DOI: 10.4103/0974-2700.136870.

Alves, R., & Grimalt, R. (Eds.). (2016). Clinical indications and treatment protocols with platelet-rich plasma in dermatology. Conde Montero E: PRP in wound healing. Barcelona, Ediciones Mayo. P. 59-72.

Ozdemir, B., & Okte, E.J. (2012). Treatment of intrabony defects with betatricalciumphosphate alone and in combination with plateletrich plasma. Biomed. Mater. Res. B. Appl. Biomater., 100 (4), 976-983. DOI: 10.1002/jbm.b.32660.

Lacci, K.M., & Dardik, A. (2010). Platelet-rich Plasma: support for its use in wound healing. Yale J. Biol. Med., 83 (1), 1-9.

Messora, M.R., Hitomi Nagata, M.J., Chaves Furlaneto, F.A., Menegati Dornelles, R.C., Mogami Bomfim, S.R., Deliberador, T.M., …, & Bosco, A.F. (2011). A standardized research protocol for platelet-rich plasma (PRP) preparation in rats. RSBO, 8 (3), 299-304.

Hudyma, A.A., Kashchak, T.V., & Shepitko, K.V. (2019). Antioxidant-prooxidant and cytokine balance in the late period of combined trauma in the experiment. World of Medicine and Biology, 1 (67), 42-47. DOI: 10.26724/2079-8334-2019-1-67-42 [in Ukrainian].