МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА У ЩУРІВ З РІЗНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ

Автор(и)

  • О. В. Денефіль ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Т. Я. Ярошенко ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • М. І. Мединський ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • У. В. Котюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12740

Ключові слова:

пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, серце, адреналін, рухова активність

Анотація

Вступ. Однією з причин розвитку серцево-судинної патології є стреси, при яких виділяється надмірна кількість катехоламінів, що спричинюють розвиток патології.

Мета дослідження – оцінити розвиток оксидативного стресу в гомогенаті серця щурів-самців з різною руховою активністю при адреналіновому пошкодженні міокарда.

Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах масою 180–220 г. Відбір тварин за руховою активністю здійснювали методом “відкрите поле”. Забій тварин проводили через 1 і 24 год після ін’єкції адреналіну, визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), окисномодифікованих протеїнів (ОМП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну (Кат) активність. Проводили морфологічне дослідження міокарда у препаратах, забарвлених за Гейденгайном.

Результати й обговорення. У контролі у високоактивних самців, порівняно з низькоактивними, переважали продукти пероксидного окиснення ліпідів (ДК, ТБК-ап) і ОМП, також вищою була СОД і Кат активність. На початку розвитку адреналінового пошкодження міокарда в усіх тварин зріс вміст ДК, ТБК-ап, ОМП, причому він залишався більшим у високоактивних щурів. Зростала активність антиоксидантів. Причому різниці в CОД активності між двома групами тварин не спостерігали, а Кат активність була вищою у низькоактивних самців. Кількість некрозів виявилася більшою у щурів з високою руховою активністю. Через 24 год після введення адреналіну відмічено подальше зростання вмісту ДК, ТБК-ап, ОМП порівняно з контролем і попереднім терміном дослідження. Також відзначено зменшення антиоксидантної активності, що не відрізнялося від показників контрольних тварин, але тільки у самців з низькою руховою активністю. У щурів з низькою руховою активністю активність антиоксидантів перевищувала значення контролю, а також була більшою, ніж через годину після введення адреналіну, та вищою, ніж у тварин з високою руховою активністю. Зміни показників, що вказували на розвиток пошкодження, були достовірно більшими у тварин з високою руховою активністю.

Висновки. Розвиток адреналінового пошкодження серця залежить від рухової активності тварин. Більш виражену різницю відмічали протягом усього експерименту. Вища активність антиоксидантів запобігає значному пошкодженню міокарда.

Посилання

Corcoran, A. & O’Connor, J.J. (2013). Hypoxia-inducible factor signaling mechanisms in the central nervous system. Acta Physiol. (Oxf), 208 (4), 298-310.

Sоsin, D.V., Shalaevа, О.Е., Еvseev, А.V., & Shabanov, P.D. (2015). Mechanisms of the formation of acute exogenous hypoxia and the possibility of its pharmacological correction with antihypoxants. Reviews on Clinical Pharmacology and Drug Therapy, 13 (1), 1-24 [in Russian].

Mathers, J., Fraser, J.A., McMahon, M., Saun­ders, R.D., Hayes, J.D. & McLellan, L.I. (2004). Antioxidant and cytoprotective responses to redox stress. Biochem. Soc. Symp., 71, 157-176.

Colombo, M.L. (2010). An update on vitamin E, tocopherol and tocotrienol –perspectives. Molecules, 15 (4), 2103-2113.

Taylor, B.J., Mojica, C.R., Olson, T.P., Woods, P.R., Frantz, R.P. & Johnson, B.D, (2013). A possible role for systemic hypoxia in the reactive component of pulmonary hypertension in heart failure. Journal of Cardiac Failure, 19 (1), 50-59.

Коrkushko, О.V., Оs’mak, Е.D., Оc’mak, D.D., & Duzhak, G.V. (2015). Resistance to hypoxia in elderly people with essential hypertension: the effect of Cardioarginin. Blood Circulation and Hemostasis, 1-2, 31-37 [in Russian].

Меlnikov, А.V., Кulikov, М.А., Novikova, М.R. & Sharova Е.V. (2004). The choice of indicators of behavioral tests to assess the typological characteristics of the behavior of rats. Journal of Higher Nervous Activity named after I. P. Pavlov, 54 (5), 712-717 [in Russian].

Buresh, J. (1991). Methods and basic experiments in the study of the brain and behavior: trans. from English. Moscow: Vysshaya shkola [in Russian].

Tomova, T.A., Zamoshchina, T.A., Prosekina, E.Yu., & Svetlik, M.V. (2015). Influence of carbacholine and glycylproline (GLY-PRO) on gastric secretory function depending on the reactivity of the central nervous system in rats. Experimental and Clinical Pharmacology, 78 (3), 13-1 [in Russian].

Gelieva, E.A., Deryuga, S.A. & Frolova, G.A. (2013). Dynamics of behavior of laboratory rats under normal (control) conditions in the "open field" test. Bulletin of the Vasyl Stus Student Scientific Society of DonNU, 5 (1), 269-274 [in Russian].

Khyshiktyev, B.S., Khyshiktyeva, N.А. & Iva­nov V.N. (1996). Methods for determination of lipid peroxi­dation products in exhaled air condensate and their clinical significance. Clinical Laboratory Diagnostic, 3, 13-15 [in Russian].

Meshchishen, I.F. (1998). Method for deter­mi­nation of oxidative modification of blood plasma proteins. Bukovynian Medical Bulletin, 2 (1), 156-158 [in Ukrainian].

Chevari, S., Chaba, I. & Sekei, I. (1985). The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials. Laboratory Work, 11, 678-681 [in Russian].

Korolyuk, М.А., Ivaniva, L.I., Majorova, I.G. & Тоkarev, V.Е. (1988). Metod for determination of katalaze activity. Laboratory Work, 1, 16-19 [in Russian].

Lapach, S.N., Chubenko, A.V. & Babich, P.N. (2000). Statistical methods in biomedical research using Excel. Kyiv: Morion [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-23

Як цитувати

Денефіль, О. В., Ярошенко, Т. Я., Мединський, М. І., & Котюк, У. В. (2022). МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА У ЩУРІВ З РІЗНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ. Медична та клінічна хімія, (4), 69–74. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12740

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ