ЗВ’ЯЗУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, НЕАЛКОГОЛЬНОМУ СТЕАТОГЕПАТИТІ ТА ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ

Анотація

Вступ. В останні роки зріс інтерес до досліджень зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) при різних патологічних станах. Однак її зміни при хронічних захворюваннях залишаються маловивченими. З огляду на існуючі докази впливу порушень транспортної функції сироваткового альбуміну на ефективність медикаментозного лікування, важливим є вивчення взаємозв’язків порушень ЗФСА з різними патологічними процесами, що супроводжуються тривалим медикаментозним лікуванням. Поміж таких захворювань інтерес викликають гіпертонічна хвороба (ГХ) та різноманітні пов’язані з нею коморбідні стани.

Мета дослідження – оцінити взаємозв’язки змін ЗФСА та показників функціонального стану печінки при ГХ у поєднанні із супутнім неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) і цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та запропонувати медикаментозну корекцію виявлених змін.

Методи дослідження. Обстежено 3 групи пацієнтів із ГХ ІІ стадії з 2–3 ступенями артеріальної гіпертензії. До 1-ї групи ввійшли 28 осіб без супутніх захворювань, до 2-ї – 48 пацієнтів із супутнім НАСГ, до 3-ї – 47 осіб із НАСГ та ЦД 2 типу. В свою чергу, 2-гу і 3-тю групи поділили на 2 підгрупи (А та Б). Хворі підгрупи А отримували базову терапію ГХ і додатково препарат “Антраль” по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 60 днів, підгрупи Б – лише базову терапію ГХ. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували ЗФСА та показники печінки: активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), показник тимолової проби (ТП) і вміст загального білірубіну в сироватці крові. Групу порівняння становили 25 практично здорових осіб.

Результати й обговорення. У сироватці крові пацієнтів 1-ї групи підвищились активність ГГТ, ЛФ, показники ТП і загального білірубіну, а також спостерігали позитивний кореляційний зв’язок середньої сили ЗФСА із загальним білірубіном. У 2-й групі мали місце зниження ЗФСА і зростання всіх досліджуваних показників, окрім того, відзначили негативні кореляції середньої сили її з АсАТ та ЛФ. У 3-й групі відмітили ще більш суттєве зниження ЗФСА і показників функції печінки, а також негативні кореляційні зв’язки середньої сили ЗФСА з АлАТ і ТП та сильний зв’язок із ЛФ. У хворих обох підгруп, яких лікували антралем, порівняно з підгрупами без використання гепатопротектора, зросла ЗФСА та зменшились рівні підвищених досліджуваних біохімічних показників і збільшилася сила кореляційних зв’язків ЗФСА з усіма показниками. Це може бути пов’язано з позитивним впливом антралю на функціональний стан печінки.

Висновок. Застосування антралю у пацієнтів із ГХ у поєднанні з НАСГ та з НАСГ і ЦД 2 типу призводить до покращення показника ЗФСА та функціонального стану печінки.