ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ТА ЛІПІДНОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА З НОРМАЛЬНОЮ І ПІДВИЩЕНОЮ МАСОЮ ТІЛА

М. І. Швед; І. О. Ястремська

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2021.i3.12582

Автор(и)

М. І. Швед ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
І. О. Ястремська ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i3.12582

Ключові слова:

ліпідний обмін, інфаркт міокарда

Анотація

Вступ. За розповсюдженістю та несприятливими наслідками гострий інфаркт міокарда (ІМ) залишається однією з актуальних проблем кардіології протягом багатьох років.

Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників метаболізму вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на інфаркт міокарда з нормальним і підвищеним індексом маси тіла та осіб з метаболічним синдромом.

Методи дослідження. У дослідження було включено 77 чоловіків, хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST. У всіх пацієнтів визначали масу тіла (кг), зріст (м), індекс маси тіла (ІМТ, кг/м²), окружність талії (ОТ, см) і окружність стегон (ОС, см), відношення ОТ/ОС. За ІМТ хворих поділили на 3 групи: нормальна маса тіла (18,5<ІМТ<24,9 кг/м²) – 1-ша група (n=23); надлишкова маса тіла (25<ІМТ<29,9 кг/м²) – 2-га група (n=33); ожиріння (ІМТ>30 кг/м²) – 3-тя група (n=21). Під час біохімічного дослідження визначали рівні кардіальних тропонінів І та Т, МВ-фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), ліпідного спектра крові, глікемії і концентрації інсуліну у вихідному стані, натще після 8-годинного голодування та на 12-ту добу. Одночасно у хворих визначали також постпрандіальні рівні глікемії, а при необхідності проводили тест на толерантність до вуглеводів за загальноприйнятою методикою. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою пакета статистичних програм Statistica 10.0 та програми Microsoft Exel-2013.

Результати й обговорення. У вихідному стані в більшості пацієнтів усіх досліджуваних груп показники ОТ і ОТ/ОС перевищували верхню межу гендерної норми: в 1-й групі – у 69,5 % (n=16), у 2-й – у 81,8 % (n=27), в 3-й – у 85,7 % (n=18) хворих (р<0,05), що свідчить про дисметаболічні порушення в організмі не лише хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням, але й пацієнтів з нормальною масою тіла. Одночасно в цих пацієнтів діагностували гіперглікемію, гіперінсулінемію та атерогенну дисліпопротеїнемію.

Висновок. Розвиток інсулінорезистентності й метаболічного синдрому у хворих на ІМ супроводжується значущими порушеннями вуглеводного і ліпідного обміну, що проявляється гіперглікемією, гіперінсулінемією та атерогенною дисліпідемією в гострий і підгострий періоди хвороби у пацієнтів з вісцеральним ожирінням незалежно від маси тіла.

Посилання

Gach O. Acute coronary syndrome / O. Gach, Z. Husseini, P. Lancellotti // Rev. Med. Liege. – 2018. – 73 (5–6). – P. 243–250.

ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. – 2012. – 33 (20). – P. 2569–2619.

Impact of metabolic syndrome on clinical severity and long-term prognosis in patients with myocardial infarction with ST-segment elevation / M. Lovic, D. Djordjevic, I. Tasic [et al.] // Hellenic Journal of Cardiology. – 2018. – 59 (4). – P. 226–231.

Kelli H. Cardio metabolic syndrome: A global epidemic / H. Kelli, I. Kassas, O. Lattouf // J Diabetes Metab. – 2015. – 6 (3). – P. 263–275.

IDF Diabetes Atlas: global estimates for the prevalence of diabetes for 2015 and 2040 / K. Ogurtsova, J. Fernandes, Y. Huang [et al.] // Diabetes Research and Clinical Practice. – 2017. – 128. – P. 40–50. DOI: 10.1016/j.diabres.2017.03.024.

Christopher Nolan J. Insulin resistance and insulin hypersecretion in the metabolic syndrome and type 2 diabetes: Time for a conceptual framework shift / J. Christopher Nolan, M. Prentki // SAGE Jorna. – 2019. – 16 (2). – P. 118–127. – Access mode : https://doi.org/10.1177/1479164119827611

Sperling L. The cardiometabolic health alliance: working toward a new care model for the metabolic syndrome / L. Sperling, J. Mechanick, I. Neeland // J. Am. Coll. Cardiol. – 2015. – 66 – P. 1050–1067.

Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST / М. К. Хобзей, Ю. М. Сіренко, А. В. Степаненко [та ін.] // Наказ МОЗ України від 02.07.2014 р. № 455.

Камінський О. В. Офіційні критерії діагностики цукрового діабету, нормоглікемія і самоконтроль глікемії // Міжнар. ендокрин. журн. – 2017. – 13, № 3. – C. 184–190.

Metabolic syndrome in polycystic ovary syndrome: a systematic review, meta-analysis and meta-regression / S. Lim, N. Kakoly, J. Tan // Obes. Rev. – 2018. – 20. – P. 339–352.

Impaired glucose tolerance, but not impaired fasting glucose, is associated with increased levels of coronary heart disease risk factors / D.Blake, J. Meigs, D. Muller [et al.] // Diabetes. – 2004. – 53 (8). – P. 2095–2100.

β-Cell function in subjects spanning the range from normal glucose tolerance to overt diabetes: a new analysis / E. Ferrannini, A. Gastaldelli, Y. Miyazaki [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2005. – 90. – P. 493–500.

The obesity, metabolic syndrome, and type 2 diabetes mellitus pandemic: Part I. Increased cardiovascular disease risk and the importance of atherogenic dyslipidemia in persons with the metabolic syndrome and type 2 diabetes mellitus / H. Ginsberg, P. MacCallum // J. Cardiometab. Syndr. – 2009. – 4 (2). – P. 113–119.

REFERENCES

Gach, O., Husseini, Z., & Lancellotti, P. (2018). Acute coronary syndrome. Rev. Med. Liege, 73 (5-6), 243-250.

(2012). ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 33 (20), 2569-2619.

Lovic, M., & Djordjevic, D. (2018). Tasic impact of metabolic syndrome on clinical severity and long-term prognosis in patients with myocardial infarction with ST-segment elevation. Hellenic Journal of Cardiology, 59 (4), 226-231

Kelli, H., Kassas, I., Lattouf, O.(2015) Cardio metabolic syndrome: A global epidemic. J. Diabetes Metab., 6, 263-275.

Ogurtsova, K., Fernandes, J., & Huang, Y. (2017). IDF Diabetes Atlas: global estimates for the prevalence of diabetes for 2015 and 2040. Diabetes Research and Clinical Practice, 128, 40-50. DOI: 10.1016/j.diabres.2017.03.024.

Christopher, J., & Prentki, M. (2019). Insulin resistance and insulin hypersecretion in the metabolic syndrome and type 2 diabetes: Time for a conceptual framework shift. SAGE Jornal, 16 (2), 118-127. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/1479164119827611

Sperling, L., Mechanick, J., & Neeland, I. (2015). The cardiometabolic health alliance: working toward a new care model for the metabolic syndrome. J. Am. Coll. Cardiol., 66, 1050-1067.

Khobzey, M.K., Sirenko, Yu.M., & Stepanenko, A.V. (2014). Nakaz MOZ Ukrainy № 455 vid 02.07.2014. Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii khvorykh na hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST [Ministry of Health of Ukraine Order No. 455 dated 2 July 2014. Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care and medical rehabilitation of patients with acute coronary syndrome with ST segment elevation]. [in Ukrainian].

Kaminskyi, O.V. (2017). Ofitsiini kryterii diahnostyky tsukrovoho diabetu, normohlikemiia i samokontrol hlikemii [Official criteria for the diagnosis of diabetes, normoglycemia and glycemic self-control]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 13 (3), 184-190 [in Ukrainian].

Lim, S., Kakoly, N., & Tan, J. (2018). Metabolic syndrome in polycystic ovary syndrome: a systematic review, meta-analysis and meta-regression. Obes. Rev., 20, 339-352.

Blake, D., Meigs, J., & Muller, D. (2004). Impaired glucose tolerance, but not impaired fasting glucose, is associated with increased levels of coronary heart disease risk factors. Diabetes, 53 (8), 2095-2100.

Ferrannini, E., Gastaldelli, A., & Miyazaki, Y. (2005). β-Cell function in subjects spanning the range from normal glucose tolerance to overt diabetes: a new analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab., 90, 493-500.

Ginsberg, H., & MacCallum, P. (2009). The obesity, metabolic syndrome, and type 2 diabetes mellitus pandemic: Part I. Increased cardiovascular disease risk and the importance of atherogenic dyslipidemia in persons with the metabolic syndrome and type 2 diabetes mellitus. J. Cardiometab. Syndr., 4 (2), 113-119.