КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА/ОЖИРІННЯМ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Автор(и)

  • І. В. Вівсяна ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • М. І. Марущак ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i3.12578

Ключові слова:

type 2 diabetes mellitus

Анотація

Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) є основною причиною захворюваності та смертності серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (ЦД2), що пов’язано із серцево-судинними захворюваннями.

Мета дослідження – проаналізувати основні клініко-лабораторні фактори коморбідного перебігу цукрового діабету 2 типу з надмірною масою тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією.

Методи дослідження. Ретроспективний аналіз медичної документації проведено в 579 хворих на цукровий діабет 2 типу (T2DM). Концентрацію глюкози та інших біохімічних показників визначали з використанням стандартного набору на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA® 400” (“Roche Diagnostics”). Показники загального аналізу крові визначали на автоматичному гематологічному аналізаторі “Yumizen H500 CT”.

Результати й обговорення. При проведенні аналізу рангових варіацій Краскела – Уолліса не виявлено цінності показників загального аналізу крові та загального аналізу сечі в діагностиці коморбідного перебігу ЦД2, надмірної маси тіла/ожиріння та АГ. Під час аналізу біохімічних параметрів встановлено найвищі рівні сечовини і сечової кислоти у хворих на ЦД2, ожиріння та АГ. Аналіз показників вуглеводного обміну показав, що рівні глюкози, інсуліну та індекс HOMA у крові пацієнтів різних дослідних груп вірогідно різнилися при проведенні аналізу рангових варіацій Краскела – Уолліса.

Висновки. Під час аналізу статевого диморфізму встановлено переважання осіб жіночої статі з коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу з надмірною масю тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією. При цьому серед хворих на цукровий діабет 2 типу з коморбідною артеріальною гіпертензією виявлено вірогідно вищий відсоток хворих чоловіків з нормальною масою тіла. При аналізі антропомет­ричних показників пацієнтів різних груп встановлено, що у пацієнтів 6-ї групи зріст був вірогідно меншим стосовно даних у хворих на цукровий діабет 2 типу з нормальною масою тіла та при поєднанні з артеріальною гіпертензією. Індекс маси тіла був достовірно вищим у пацієнтів з надмірною масою тіла/ожирінням. У хворих з коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу з надмірною масою тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією встановлено вірогідно вищі рівні сечовини (на 24,4 %) та сечової кислоти (на 93,0 %) щодо даних у пацієнтів із ЦД2 та нормальною масою тіла.

Посилання

Kahya Eren, N., Harman, E., Dolek, D., Tutun­cuoglu, A.P., Emren, S.V., Levent, F., ... Nazli, C. (2014). Rate of blood pressure control and antihypertensive treatment approaches in diabetic patients with hypertension. Turk Kardiyol. Dern. Ars., 42 (8), 733-740. DOI:10.5543/tkda.2014.53384

Emdin, C.A., Rahimi, K., Neal, B., Callender, T., Perkovic, V., & Patel, A. (2015). Blood pressure lowering in type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. JAMA, 313 (6), 603-615. DOI:10.1001/jama.2014.18574

Chen, G., McAlister, F.A., Walker, R.L., Hemmelgarn, B.R., & Campbell, N.R. (2011). Cardiovascular outcomes in framingham participants with diabetes: the importance of blood pressure. Hypertension, 57 (5), 891-897. DOI:10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.162446

Nouh, F., Omar, M., & Younis, M. (2017). Pre­valence of hypertension among diabetic patients in Benghazi: a study of associated factors. Asian J. Med. Heal., 6 (4), 1-11. DOI:10.9734/AJMAH/2017/35830

Vargas-Uricoechea, H., & Caceres-Acosta, M.F. (2018). Control of blood pressure and cardiovascular outcomes in type 2 diabetes. Open Med. (Wars), 13, 304-323. DOI:10.1515/med-2018-0048

Akalu, Y., & Belsti, Y. (2020). Hypertension and its associated factors among type 2 diabetes mellitus patients at Debre Tabor General Hospital, Northwest Ethiopia. Diabetes Metab. Syndr. Obes., 13, 1621-1631. DOI:10.2147/DMSO.S254537

Forlemu, A., Menanga, A., Ashuntantang, G., & Kingue, S. (2013). Urinary protein excretion is associated with left ventricular hypertrophy in treatment-naive hypertensive patients in an african hospital setting. Cardiorenal Med., 3 (1), 57-62. DOI:10.1159/000349938

Rodrigues, J.C., Amadu, A.M., Ghosh Dastidar, A., McIntyre, B., Szantho, G.V., Lyen, S., ... Bucciarelli-Ducci, C. (2017). ECG strain pattern in hypertension is associated with myocardial cellular expansion and diffuse interstitial fibrosis: a multi-parametric cardiac magnetic resonance study. Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging, 18 (4), 441-450. DOI:10.1093/ehjci/jew117

American Diabetes, A. (2019). Standards of medical care in diabetes-2019 abridged for primary care providers. Clin. Diabetes, 37 (1), 11-34. DOI:10.2337/cd18-0105

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., ... Group, E.S.C.S.D. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J., 39 (33), 3021-3104. DOI:10.1093/eurheartj/ehy339

Body Mass Index: Considerations for Practitioners. Retrieved from: https://www.cdc.gov/obesity/downloads/bmiforpactitioners.pdf

Mansour, A.A. (2012). Prevalence and control of hypertension in iraqi diabetic patients: a prospective cohort study. Open Cardiovasc. Med. J., 6, 68-71. DOI:10.2174/1874192401206010068

Mengesha, A.Y. (2007). Hypertension and related risk factors in type 2 diabetes mellitus (DM) patients in Gaborone City Council (GCC) clinics, Gaborone, Botswana. Afr. Health Sci., 7 (4), 244-245.

Noh, J.W., Chang, Y., Park, M., Kwon, Y.D., & Ryu, S. (2019). Self-rated health and the risk of incident type 2 diabetes mellitus: A cohort study. Sci. Rep., 9 (1), 3697. DOI:10.1038/s41598-019-40090-y

Alice, Y. (2019). Canadian diabetes association clinical practice guidelines expert committee. Can. J. Diabetes, 37 (2013), 1-3.

Head, T., Daunert, S., & Goldschmidt-Cler­mont, P.J. (2017). The aging risk and atherosclerosis: A fresh look at arterial homeostasis. Front Genet., 8, 216. DOI:10.3389/fgene.2017.00216

Kohn, J.C., Lampi, M.C., & Reinhart-King, C.A. (2015). Age-related vascular stiffening: causes and consequences. Front Genet., 6, 112. DOI:10.3389/fgene. 2015.00112

Arnetz, L., Ekberg, N.R., & Alvarsson, M. (2014). Sex differences in type 2 diabetes: focus on disease course and outcomes. Diabetes Metab. Syndr. Obes., 7, 409-420. DOI:10.2147/DMSO.S51301

Sattar, N. (2013). Gender aspects in type 2 diabetes mellitus and cardiometabolic risk. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab., 27 (4), 501-507. DOI:10.1016/j.beem.2013.05.006

Awa, W.L., Fach, E., Krakow, D., Welp, R., Kunder, J., Voll, A., ... German BMBF Competence Networks Diabetes mellitus and Obesity. (2012). Type 2 diabetes from pediatric to geriatric age: analysis of gender and obesity among 120,183 patients from the German/Austrian DPV database. Eur. J. Endocrinol., 167 (2), 245-254. DOI:10.1530/EJE-12-0143

Legato, M.J., Gelzer, A., Goland, R., Ebner, S.A., Rajan, S., Villagra, V., ... Writing Group for The Partnership for Gender-Specific, M. (2006). Gender-specific care of the patient with diabetes: review and recommendations. Gend. Med., 3 (2), 131-158. DOI:10.1016/s1550-8579(06)80202-0

Szalat, A., & Raz, I. (2008). Gender-specific care of diabetes mellitus: particular considerations in the management of diabetic women. Diabetes Obes. Metab., 10 (12), 1135-1156. DOI:10.1111/j.1463-1326.2008.00896.x

Lundberg, V., Stegmayr, B., Asplund, K., Eliasson, M., & Huhtasaari, F. (1997). Diabetes as a risk factor for myocardial infarction: population and gender perspectives. Journal of Internal Medicine, 241 (6), 485-492. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.1997.tb00006.x

Gress, T.W., Nieto, F.J., Shahar, E., Wofford, M.R., & Brancati, F.L. (2000). Hypertension and antihypertensive therapy as risk factors for type 2 diabetes mellitus. Atherosclerosis risk in communities study. N. Engl. J. Med., 342 (13), 905-912. DOI:10.1056/NEJM200003303421301

Lago, R.M., Singh, P.P., & Nesto, R.W. (2007). Diabetes and hypertension. Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab., 3 (10), 667. DOI:10.1038/ncpendmet0638

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-14

Як цитувати

Вівсяна, І. В., & Марущак, М. І. (2021). КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА/ОЖИРІННЯМ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ. Медична та клінічна хімія, (3), 26–35. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i3.12578

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ