РОЗРОБКА І МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІЗИНОПРИЛУ ТА АТОРВАСТАТИНУ В ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11532Ключові слова:
лізиноприл, аторвастатин, ідентифікація, тонкошарова хроматографія, валідаціяАнотація
Вступ. Розвиток артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в більшості випадків спричиняє гіперхолестеринемія. Тому з метою лікування та профілактики в більшості схем фармакотерапії застосовують антиатеросклеротичні лікарські засоби. Статини мають високий клас рекомендацій та рівень доказовості, високу ефективність для первинної і вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, тому їх широко використовують у клінічній практиці.
Мета дослідження – вдосконалити більш швидкі, прості, селективні й менш дорогі методи тонкошарової хроматографії для одночасного визначення лізиноприлу та аторвастатину в лікарських засобах.
Методи дослідження. У цьому дослідженні оцінювали рухомі фази з метою одночасного визначення лізиноприлу та аторвастатину для тонкошарової хроматографії.
Результати й обговорення. Тонкошарова хроматографія може бути використана для моніторингу прогресу реакції, ідентифікації лікарських речовин, визначення чистоти речовин. Ми розробили методику одночасної ідентифікації лізиноприлу та аторвастатину за допомогою тонкошарової хроматографії, а також досліджували різні рухомі фази, щоб оптимізувати розробку аналітичної методики лізиноприлу й аторвастатину методом тонкошарової хроматографії. Встановлено, що найбільш оптимальна Rf спостерігається при використанні розчину аміаку Р (25 %) – пропанолу Р (30:70, v/v). Було вивчено характеристики валідації – специфічність та придатність хроматографічної системи, що відповідала критеріям прийнятності, встановленим ДФУ.
Висновок. Розроблено хроматографічну методику одночасного визначення лізиноприлу та аторвастатину. Майбутні дослідження буде спрямовано на розробку аналітичних методів аналізу.
Посилання
Lippi, G., Mattiuzzi, C., & Cervellin, G. (2019). Statins popularity: A Global picture to statins. Br. J. Clin. Pharmacol., 85, 1614-1615. https://doi.org/10.1111/bcp.13944 DOI: https://doi.org/10.1111/bcp.13944
Bele, A.A., & Khale, A. (2011). An overview on thin layer chromatography. Int. J. Pharm. Sci. Res., 2 (2), 256-267.
Singhal, S., Singhal, N., & Agarwal, S. (2009). Pharmaceutical analysis II. Thin layer chromatography. Pragati prakashan. 1st edn.
Kasture, A.V., Mahadik, K.R., Wadodkar, S.G., & More, H.N. (2005). A textbook of pharmaceutical analysis. Instrumental methods. Nirali Prakashan. 9th edn.
Quach, H.T., Steeper, R.L., & Griffin, G.W. (2004). Separation of plant pigments by thin layer chromatography. J. Chem. Educ., 81, 385-387. DOI: https://doi.org/10.1021/ed081p385
Skoog, D.A., Holler, F.J., & Nieman, T.A. (2006). Principles of instrumental analysis. Saunders college publishing. 5th edn.
Chatwal, G.R., & Anand, S.K. (2008). Instrumental methods of chemical analysis. Himalaya publishing house. 5th edn.
Beckett, A.H., & Stenlake, J.B. (2005). Practical pharmaceutical chemistry. Thin layer chromatography. CBS publishers. 4th edn.
Ali, M., & Agrawal, V. (2002). Thin-layer chromatography of aromatic amines. Separ. Sci. Technol., 37, 363-377.
Sharma, B.K. (2007). Instrumental methods of chemical analysis. Meerut: Goel publishing house. 5th edn., pp. 241-264.
Logoyda, L. (2017). Development and methodology for the estimation of bisoprolol in pharmaceuticals. Med. Clin. Chem., 2, 34-37.
ICH Topic. Q2 (R1) Validation of Analytical Procedures: Text and methodology.
Sagar, V. (2009). Instrumental methods of drug analysis. Pharma Med. Press. 1st edn.
