ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА АДИПОЦИТОКІНІВ ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНИЙ ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ В ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ З ВИКОРИСТАННЯМ АДЕМЕТІОНІНУ Й АРГІНІНУ ГЛУТАМАТУ

Автор(и)

  • N. R. Matkovska ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11514

Ключові слова:

алкогольна хвороба печінки, цироз печінки, ожиріння, адипоцитокіни, вуглеводний обмін

Анотація

Вступ. Цироз печінки, що зумовлений зловживанням алкоголю, є однією з провідних причин госпіталізації і втрати працездатності пацієнтами із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Мета дослідження – вивчити ефективність лікування хворих на алкогольний цироз печінки (АЦП) у поєднанні з ожирінням залежно від стадії декомпенсації з використанням адеметіоніну й аргініну глутамату.

Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 215 хворих з діагностованим алкогольним цирозом печінки, серед яких було 66 жінок та 149 чоловіків. У 109 осіб діагностовано АЦП з ожирінням, у 106 осіб – А (b, h).ЦП без ожиріння. Пацієнтів поділили на підгрупи залежно від стадії декомпенсації за Чайльдом – П’ю, а також залежно від застосованого протоколу лікування (b протокол – базова терапія, h протокол – базова терапія в поєднанні з адеметіоніном й аргініну глутаматом).

Результати й обговорення. У цій роботі для оцінки ефективності тримісячної схеми лікування з включенням адеметіоніну й аргініну глутамату у хворих на АЦП у поєднанні з ожирінням використано показники вуглеводного обміну, адипонектину та лептину. В пацієнтів з АЦП у поєднанні з ожирінням спостерігали тяжчий перебіг захворювання, що супроводжувалося більш вираженими клінічними проявами, порушенням вуглеводного обміну і дисбалансом рівнів лептину та адипонектину. Включення в схему лікування адеметіоніну й аргініну глутамату дозволило покращити загальний стан пацієнтів, клініко-лабораторні показники і зменшити темпи прогресування захворювання, про що свідчили поліпшення показників вуглеводного обміну, лептину й адипонектину і зниження показників шкали тяжкості Чайльда – П’ю та індексу тримісячної летальності MELD.

Висновки. Включення в комплексне лікування хворих на АЦП у поєднанні з ожирінням адеметіоніну й аргініну глутамату сприяє зменшенню інсулінорезистентності, покращенню показників лептину та адипонектину. Використання в комплексному лікуванні пацієнтів з АЦП у поєднанні з ожирінням адеметіо­ніну й аргініну глутамату сприяє поліпшенню перебігу захворювання за показниками шкали тяжкості Чайльда – П’ю та індексу MELD.

Посилання

Eslam, M., Newsome, P. N., Anstee, Q. M., Targher, G., Gomez, M. R., Zelber-Sagi, S. et al. (2020). A new definition for metabolic associated fatty liver disease: An international expert consensus statement. Journal of Hepatology. DOI:10.1016/j.jhep.2020.03.039. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.03.039

Diehl, A.M., & Day, C. (2017). Cause, pathogenesis, and treatment of nonalcoholic steatohepatitis. New England Journal of Medicine, 377 (21), 2063-2072. DOI:10.1056/nejmra1503519. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1503519

Košuta, I., Mrzljak, A., Kolarić, B., & Vučić Lov­renčić, M. (2020). Leptin as a key player in insulin resistance of liver cirrhosis? A cross-sectional study in liver transplant candidates. Journal of Clinical Medicine, 9 (2), 560. DOI:10.3390/jcm9020560. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9020560

Chalasani, N., Younossi, Z., Lavine, J. E., Charlton, M., Cusi, K., Rinella, M., … Sanyal, A. J. (2017). The diag­nosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology, 67 (1), 328-357. DOI:10.1002/hep.29367. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.29367

Eslam, M., Sanyal, A. J., & George, J. (2020). MAFLD: A consensus-driven proposed nomenclature for metabolic associated fatty liver disease. Gastroen­terology. DOI:10.1053/j.gastro.2019.11.312. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.11.312

Kalafateli, M., Triantos, C., Tsochatzis, E., Micha­laki, M., Koutroumpakis, E., Thomopoulos, K. et al. (2015). Adipokines levels are associated with the severity of liver disease in patients with alcoholic cirrhosis. World J. Gastroenterol., 21 (10), 3020-3029. DOI: 10.3748/wjg.v21.i10.3020. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i10.3020

Antwi, S.O., Mousa, O.Y., & Patel, T. (2018). Racial, ethnic, and age disparities in incidence and survival of intrahepatic cholangiocarcinoma in the United States; 1995-2014. Annals of Hepatology, 17 (2), 274-285. DOI:10.5604/01.3001.0010.8659. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.8659

Paducheva, S.V., Bulatova, I.A., Schekotova, A.P., Tretyakova, Y.I., & Schekotova, I.V. (2017). Possibilities of using MELD scale for determining hepatic cirrhosis degree of severity. Perm Medical Journal, 34 (6), 40-44. DOI: 10.17816/pmj34640%44.

Gorgui, J., Gasbarrino, K., Georgakis, M.K., Kara­lexi, M.A., Nauchec, B., Petridou, E.T. et al. (2017). Circulating adiponectin levels in relation to carotid athe­rosclerotic plaque presence, ischemic stroke risk, and­mortality:Asystematic review andmeta-analyses. Meta­bolism, 69, 51-66. DOI: 10.1016/j.metabol.2017.01.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.metabol.2017.01.002

Baltieri, L., Chaim, E.A., Chaim, F.D.M., Utrini, M.P., Gestic, M.A., & Cazzo, E. (2018). Correlation between nonalcoholic fatty liver disease features and levels of adipokines and inflammatory cytokines among morbidly obese individuals. Arq. Gastroenterol., 55 (3), 247-251. DOI: 10.1590/S0004-2803.201800000-62. DOI: https://doi.org/10.1590/s0004-2803.201800000-62

Polyzos, S.A., Kountourasa, J., & Mantzoros, C.S. (2016). Adipokines in nonalcoholic fatty liver disease. Metabolism, 65 (8), 1062-1079. DOI: 10.1016/j.meta­bol.2015.11.006.

Jamali, R., Hatami, N., & Kosari, F. (2016). The correlation between serum adipokines and liver cell damage in non-alcoholic fatty liver disease. Hepat. Mon., 16 (5), e37412. DOI: 10.5812/hepatmon.37412. DOI: https://doi.org/10.5812/hepatmon.37412

­ Abenavoli, L., Milic, N., Di Renzo, L., Preveden, T., Medić-Stojanoska, M., & De Lorenzo, A. (2016). Metabolic aspects of adult patients with nonalcoholic fatty liver disease. World J. Gastroenterol., 22, 7006-7016. DOI: 10.3748/wjg.v22.i31.7006. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i31.7006

Buechler, C., Haberl, E., Rein-Fischboeck, L., & Aslanidis, C. (2017). Adipokines in liver cirrhosis. International Journal of Mollecular Sciences, 18 (7), 1392. DOI: 10.3390/ijms18071392. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms18071392

Boutari, C., Perakakis, N., & Mantzoros, C.S. (2018). Association of adipokines with development and progression of nonalcoholic fatty liver disease. Endocrinol. Metab., 33 (1), 33-43. DOI: 10.3803/EnM.2018.33.1.33. DOI: https://doi.org/10.3803/EnM.2018.33.1.33

Adolph, T.E., Grander, C., Grabherr, F., & Tilg, H. (2017). Adipokines and non-alcoholic fatty liver disease: Multiple interactions. Int. J. Mol. Sci., 18, 1649. DOI: 10.3390/ijms18081649. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms18081649

Ajmera, V., Perito, E.R., Bass, N.M., Terrault, N.A., Yates, K.P., Gill, R. et al. (2017). Novel plasma biomarkers associated with liver disease severity in adults with nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology, 65 (1), 65-77. DOI:10.1002/hep.28776. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.28776

Jamali, R., Razavizade, M., Arj, A., & Aarabi, M.H. (2016). Serum adipokines might predict liver histology findings in non-alcoholic fatty liver disease. World J. Gastroenterol., 22 (21), 5096-5103. DOI: 10.3748/wjg.v22.i21.5096. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i21.5096

Panera, N., Della Corte, C., Crudele, A., Stro­nati, L., Nobili, V., & Alisi, A. (2015). Recent advances in understanding the role of adipocytokines during non-alcoholic fatty liver disease pathogenesis and their link with hepatokines. Expert Review of Gastroenterology & Hepatology, 10 (3), 393-403. DOI: 10.1586/17474124. 2016.1110485.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-24

Як цитувати

Matkovska, N. R. (2020). ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА АДИПОЦИТОКІНІВ ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНИЙ ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ В ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ З ВИКОРИСТАННЯМ АДЕМЕТІОНІНУ Й АРГІНІНУ ГЛУТАМАТУ. Медична та клінічна хімія, (3), 17–25. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11514

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ