ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРЕНОСИМІСТЬ ЕНІСАМІУМУ ЙОДИДУ НАЗАЛЬНОГО СПРЕЮ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОКЛІНІЧНИХ ТА КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.11059Ключові слова:
експериментальний риносинусит, Енісаміум Йодид (назальний спрей), клінічне дослідження, переносимість, безпекаАнотація
Вступ. Існують відмінності в підходах до лікування гострого риносинуситу залежно від його провідних клінічних симптомів, зокрема назальної обструкції та лицьового болю. На АТ “Фармак” (Україна) було розроблено новий назальний спрей з водним розчином Енісаміуму Йодиду (ЕнЙ) – оригінальну лікарську форму відомої фармацевтичної речовини.
Мета дослідження – визначити ефективність Енісаміуму Йодиду при лікуванні гострого риносинуситу і його переносимість/безпеку.
Методи дослідження. Об’єктом дослідження став ЕнЙ (назальний спрей) 10 мг/мл. Як референтний препарат в експериментальній частині роботи було використано BNO-101 під торговою назвою “Sinupret®”. Експериментальний риносинусит відтворено на 24-х кролях (4 дослідні групи по 6 кролів у кожній) у 1-й день дослідження. З 15-ї доби тварини отримували протягом 10-ти діб препарати: 0,9 % фізіологічний розчин (0,1 мл інтраназально) – у групах інтактного контролю та контрольної патології (1-й і 2-й групах відповідно), ЕнЙ (назальний спрей) (0,1 мл інтраназально) – у 3-й групі та BNO-101 (25 мг/мл інтрагастрально) – у 4-й групі. Оцінювали результати лікування на 25-ту добу (лабораторне спостереження, результати аналізу периферичної крові). Клінічну частину роботи проведено у вигляді одноцентрового, рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого клінічного дослідження з ескалацією дози – вивчення локальної переносимості та безпеки (I фаза) різних доз нового лікарського препарату ЕнЙ (назального спрею)
10 мг/мл за участю здорових добровольців.
Результати й обговорення. На тлі розвитку експериментального риносинуситу за рахунок місцевої дії ЕнЙ (назальний спрей) достовірно позитивно впливав на перебіг патології. Аналіз статистичних даних локальної переносимості свідчить про те, що він не поступався плацебо за показниками “локальна переносимість” та “безпека”, а всі встановлені відмінності були статистично незначущими.
Висновки. Отримані результати доклінічного дослідження показали, що, за даними лабораторних спостережень та гематологічних аналізів, Енісаміум Йодид чинить позитивний вплив на перебіг експериментального риносинуситу і при цьому за рівнем активності не поступається препарату порівняння BNO-101. Аналіз статистичних даних клінічного дослідження свідчить про добру переносимість/безпеку використання Енісаміуму Йодиду (назального спрею) 10 мг/мл.
Посилання
Kwah, J.H., & Peters, A.T. (2019). Nasal polyps and rhinosinusitis. Allergy Asthma Proc., 40 (6), 380-384. Retrieved from: http://doi: 10.2500/aap. 2019.40.4252
De Boer, D.L., & Kwon, E. (2019). Acute sinusitis. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.
Fokkens, W.J., Lund, V.J., Hopkins, C., Hellings, P.W., Kern, R., Reitsma, S. …, & Zwetsloot, C.P. (2020). European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2020. Rhinology, 58 (29), 1-481. DOI: https://doi.org/10.4193/Rhin20.600
(2016). Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy: hostryi rynosynusyt. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol for primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) care: acute rhinosinusitis. Order of the Ministry of Health of Ukraine]. No. 85, 17-24 [in Ukrainian].
Zhulai, T.S., Zupanets, I.A., & Shebeko, S.K. (2017). Doslidzhennia dozozalezhnosti antyeksudatyvnoi dii novoho nazalnoho spreiu z protyzapalnymy vlastyvostiamy [Investigation of dose dependence of anti-exudative action of a new nasal spray with anti-inflammatory properties]. Klinichna farmatsiya – Clinical Pharmacy, 21 (4), 11-17. Retrieved from: http://doi.org/10.24959/cphj.17.1446 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24959/cphj.17.1446
Zhulai, T.S. (2018). Preclinical study of a new nasal spray with anti-inflammatory properties: the effect on the leukotriene-induced inflammation. Klinichna farmatsiia – Clinical Pharmacy, 22 (4), 27-33. Retrieved from: http://doi.org/10.24959/cphj.18.1473 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24959/cphj.18.1473
Zhulai, T., Shebeko, S., & Goy, A. (2018). Perspectives for use of the new nasal spray with anti-inflammatory action in treatment of acute rhinosinusitis. Rhinology, 56 (27), 585. Retrieved from: https://www.rhinologyjournal.com
Poriadok provedennia klinichnykh vyprobuvan likarskykh zasobiv ta ekspertyzy materialiv klinichnykh vyprobuvan i typove polozhennia pro komisii z pytan etyky (zatverdzheno Nakazom Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 23.09.2009 h. № 690 zi zminamy [Procedure for conducting clinical trials of medicinal products and examination of clinical trial materials and Model Regulations on Ethics Committees (approved by Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 23.09.2009 № 690 as amended)]. Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09.
(2009). Nastanova ST-N MOZU 42-7.0:2008 “Likarski zasoby. Nalezhna klinichna praktyka” [Guideline of the Ministry of Health of Ukraine 42-7.0: 2008 “Medicines. Good clinical practice”]. Кyiv [in Ukrainian].
Dobrova, V.Ie., Zupanets, I.A., Shalamai, A.S., & Starchenko, M.H. (2010). Pat. 54725 Ukrainy na korysnu model, MPK (2009) A 61 V 5/00. Sposib vyznachennia perenosymosti likarskykh zasobiv pry provedenni pershoi fazy klinichnykh doslidzhen ta doslidzhenni bioekvivalentnosti [Pat. 54725 Ukraine for utility model, IPC (2009) А 61 В 5/00. The method of determining the tolerability of drugs during the first phase of clinical trials and bioequivalence studies]. zaiavnyk ta patentovlasnyk Natsionalnyi farmatsevtychnyi universytet. – №u 2010 04542; zaiavl. 19.04.10; opubl. 25.11.10, Biul. № 22 [in Ukrainian].
ICH E6: Good Clinical Practice: Consolidated guideline. CPMP/ICH/135/95.
Chow, S.C., Shao, J., & Wang, H. (2003). Sample size calculations in clinical research. London: Taylor& Francis.
Directive 2001/20/EC of the European Parliament and of the Council of 4 April 2001 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States relating to the implementation of good clinical practice in the conduct of clinical trials on medicinal products for human use. L 121, 1.5.2001
Guideline on strategies to identify and mitigate risks for first-inhuman clinical trials with Investigational Medicinal Products. EMEA/CHMP/SWP/28367/07.
Sibille, M., Patat, A., Caplain, H., & Donazzolo, Y. (2010). A safety grading scale to support dose escalation and define stopping rules for healthy subject first-entry- into-man studies. British Journal of Clinical Pharmacology, 70, 5, 736-748. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2125.2010.03741.x
(2005). Guidance for Industry Estimating the Maximum Safe Starting Dose in Initial Clinical Trials for Therapeutics in Adult Healthy Volunteers. FDA/CDER.
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, Nakaz № 509 vid 12 travnia, 2017. Pro derzhavnu reiestratsiiu (perereiestratsiiu) likarskykh zasobiv (medychnykh imunobiolohichnykh preparativ) ta vnesennia zmin do reiestratsiinykh materialiv [Ministry of Health of Ukraine, Order No. 509 of May 12, 2017. On state registration (re-registration) of medicinal products (medical immunobiological preparations) and amendments to registration materials]. Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ27507.html [in Ukrainian].
Parliament, European & Council, European. (2010). DIRECTIVE 2010/63/EU on the protection of animals used for scientific purposes. EU Official Journal. L276.
Guidance for industry. (2005). Estimating the Maximum Safe Starting Dose in Initial Clinical Trials for Therapeutics in Adult Healthy Volunteers. FDA, 1-30.
Turner, P.V., Pekow, C., Vasbinder, M.A., & Brabb, T. (2001). Administration of substances to laboratory animals: Equipment considerations, vehicle selection, and solute preparation. Journal of the American Association for Laboratory Animal Science, 50 (5), 614-627.
Flecknell, P.A. (2015). Laboratory Animal Anesthesia, 4th ed. Oxford: Academic Press, 1-350. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1016/C2013-0-13494-0 DOI: https://doi.org/10.1016/C2013-0-13494-0
Pereza, A.C, Buzattob G.P, de Picole Dantasb, I., & Vicente, J. (2014). Review of experimental models: sinusitis in rabbits. Braz. J. Otorhinolaryngol., 80 (5), 435-440. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1016/j.bjorl.2014.07.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2014.07.011
Costa, H.O., Ruschi e Luchi, G.E., Augusto, A.G., Castro, M., & Coelho de Souza, F. (2007). Comparative study of several sinusitis experimental modelling techniques in rabbits. Rev. Bras. Otorrinolaringol., 73 (5), 627-631. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1590/S0034-72992007000500007 DOI: https://doi.org/10.1590/S0034-72992007000500007
Cohen-Kerem, R., Marshak, T., Uri, N., Gruber, M., Huberfeld O., Paz D., ... Ronen, O. (2019). Is nasal endoscopy of diagnostic value in chronic rhinosinusitis without nasal polyps? Ear, Nose Throat J., 1-5. Retrieved from: http://doi.org/10.1177/0145561319864578 DOI: https://doi.org/10.1177/0145561319864578
Wuister, A.M., Goto, N.A., Oostveen, E.J., de Jong, W.U., van der Valk, E.S., Kaper, N.M., ..., & van der Heijden, G.J.M.G. (2014). Nasal endoscopy is recommended for diagnosing adults with chronic rhinosinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg., 150 (3), 359-364. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/ 0194599813514510 DOI: https://doi.org/10.1177/0194599813514510
Colley, P., Mace, J.C., Schaberg, M.R., Smith, T.L., & Tabaee, A. (2015). Impact of educational intervention on the interrater agreement of nasal endoscopy interpretation. Laryngoscope, 125 (10), 2259-2265. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/lary.25240 DOI: https://doi.org/10.1002/lary.25240
Dolgov, V.V., & Menshikov, V.V. (Ed.) (2012). Klinicheskaya laboratornaya diagnostika: naczionalnoe rukovodstvo [Clinical laboratory diagnostics: national leadership]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Karpishhenko, A.I. (Ed.) (2002). Meditsinskie laboratornye tekhnologii: Spravochnik [Medical laboratory technology: Reference]. Saint-Petersburg: Intermedika [in Russian].
Kamyshnikov, V.S. (Ed.). (2011). Metody klinicheskikh laboratornykh issledovanii [Methods of clinical laboratory research]. 4-e izd. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
OECD Series on Principles of Good Laboratory Practice and Compliance Monitoring No 20. (2019). Guidance Document for Receiving Authorities on the Review of the GLP Status of NonClinical Safety Studies. ENV/JM/MONO, 25.
Chow, S.C., Shao, J., & Wang, H. (2003). Sample size calculations in clinical research. London: Taylor& Francis. DOI: https://doi.org/10.1201/9780203911341
Directive 2001/20/EC of the European Parliament and of the Council of 4 April 2001 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States relating to the implementation of good clinical practice in the conduct of clinical trials on medicinal products for human use. Official Journal of the European Communities, L 121, 1.5.2001
Guideline on strategies to identify and mitigate risks for first-inhuman clinical trials with Investigational Medicinal Products. EMEA/CHMP/SWP/28367/07.
Islam, M.A., & Al-Shiha, A. (2018). Foundations of Biostatistics. Springer Nature Singapore Ltd. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-10-8627-4
Quirk, T.J., Quirk, M.H., & Horton, H.F. (2016). Excel 2016 for Biological and Life Sciences Statistics: A Guide to Solving Practical Problems. Springer International Publishing Switzerland.
Dobrova, V.Ye., Zupanecz, I.A., Morozov, A.M., Nikolayeva, V.V., Bezugla, N.P., & Starchenko, M.G. (2012). Naukove obhruntuvannia metodolohii statistychnoi oczinky perenosymosti likarskykh zasobiv pry provedenni klinichnykh vyprobuvan: metod. rek. [On the science of methodology of statistical estimation of tolerability of drug problems during clinical trials: guidelines]. Kharkiv: FOP Petrov V. V. [in Ukrainian].
