ВИЗНАЧЕННЯ ВІДХАРКУВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ІЗ КВІТОК МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ ТА ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9579Ключові слова:
мальва лісова, подорожник ланцетолистий, відхаркувальна діяАнотація
Вступ. Згідно з останніми даними ВООЗ, сьогодні захворювання дихальної системи є провідною причиною смерті та інвалідності у світі. Відповідно до формулярної системи України (2009), лікування гострих бронхолегеневих захворювань інфекційного походження починають з етіотропних засобів, до яких приєднують патогенетичні монопрепарати. До цієї групи належать препарати рослинного походження і препарати резорбтивної дії.
Мета дослідження – вивчити відхаркувальні властивості таблеток, до складу яких входять екстракти з квіток мальви лісової та подорожника ланцетолистого.
Методи дослідження. Для експерименту було використано здорових мишей-самців BALB/c (20–25 г). Через 10 днів адаптації тварин випадковим чином поділили на групи по 6 мишей у кожній. Усім тваринам речовини вводили атравматичним зондом інтрагастрально: мишам 1-ї групи – воду дистильовану; 2-ї – розчин амонію хлориду (1,0 г/кг маси тіла тварини); 3–5 – розчинені екстракти з квіток мальви лісової (0,062 г/кг), подорожника ланцетолистого (0,062 г/кг) та досліджувані таблетки (0,4819 г/кг). Через 30 хв після останнього введення мишам вводили внутрішньочеревно розчин фенолового червоного (5 % у фізіологічному розчині, 0,1 мл/10 г маси тіла). Після впливу ультразвуку на ізольовані органи протягом 10 хв додавали 0,1 мл 1 М розчину натрію гідроксиду. Для вимірювання оптичної щільності одержаного розчину при довжині хвилі 546 нм було використано спектрофотометр Lambda 25 (“PerkinElmer”, США).
Результати й обговорення. Введення експериментальним тваринам амонію хлориду, екстрактів із квіток мальви лісової та подорожника ланцетолистого, а також таблеток стимулювало секреторну функцію бронхів. Дана експериментальна модель дала змогу охарактеризувати відхаркувальні властивості досліджуваного препарату та визначити його вплив на секреторну функцію бронхів: за відхаркувальною здатністю досліджуваний засіб на 40,16 % перевищував препарат порівняння (амонію хлорид).
Висновок. Досліджувані таблетки мають високу здатність секретувати мокротиння, проявляють хорошу терапевтичну активність та можуть бути рекомендовані для подальших досліджень як потенційний препарат із відхаркувальними властивостями.
Посилання
Second Edition. Sheffi eld, European Respiratory Society. Forum of International Respiratory Societies (2017) The Global Impact of Respiratory Disease. Retrieved from: http://www.who.int/gard/publications/The_Global_Impact_of_Respiratory_Disease.pdf
(2012). Natsionalna akademiia medychnykh nauk Ukrainy, Tsentr medychnoi statystyky Ukrainy MOZ Ukrainy, Derzhavna ustanova “Natsionalnyi instytut ftyziatrii i pulmonolohii im. F.H. Yanovskoho NAMN Ukrainy” Porivnialni dani pro rozpovsiudzhenist khvorob orhaniv dykhannia i medychnu dopomohu khvorym na khvoroby pulmonolohichnoho ta alerholohichnoho profiliu v Ukraini za 2008-2011 rr. (2012) [Comparative data on the prevalence of respiratory diseases and medical care for patients with pulmonologic and allergic diseases in Ukraine in 2008-2011]. Retrieved from: http://www.ifp.kiev.ua/doc/staff/pulmukr2011.doc [in Ukrainian]
Glyadelova, N.P. (2014). Mukoliticheskie preparaty v upravlenii kashlem u detey [Mucolytic drugs in cough management in children]. Sovremennaya pediatriya – Modern Pediatrics, (3), 70-75 [in Ukrainian].
Zviahintseva, T.V., & Kyrychok, L.T. (Eds.). (2010). Amkesol: kombinovanyi zasib dlia patohenetychnoi terapii bronkho-lehenevoi patolohii u ditei [Amxesol: Combination agent for pathogenetic therapy of broncho-pulmonary pathology in children]. Kharkiv: FOP Virovets A.P. [in Ukrainian].
Berezhnoy, V.V., & Glyadelova, N.P. (2010). Ispolzovanie fitopreparata “Bronkhipret” v terapii ostrogo bronkhita u detey [The use of phytopreparation "Bronchipret" in the treatment of acute bronchitis in children]. Sovr. Pediatriya – Modern Pediatrics, 5, 85-90 [in Russian].
Shostak L.H. (2017). Farmakohnostychne vyvchennia pervotsvitu vesnianoho (Primula veris L.) ta perspektyvy yoho vykorystannia u medychnii praktytsi [Pharmacological study of primrose of spring (Primula veris L.) and prospects of its use in medical practice]. Candidate’s thesis. National University of Pharmacy, Kharkiv [in Ukrainian].
Rybolovlev, Yu.R. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoy aktivnosti [Dosage of substances for mammals according to biological activity constants]. Doklady AN SSSR – Reports of AS Of USSR, 247 (6), 1513-1516 [in Russian].
Tao Guo, Jun Qing Wei & Jian Ping Ma (2016). Antitussive and expectorant activities of Potentilla anserina. Journal Pharmaceutical Biology, 54 (5).
Ternynko, I.I. (2011). Aktualnist farmakohnostychnoho vyvchennia malvy lisovoi yak perspektyvnoho dzherela novykh likarskykh zasobiv [Actuality of pharmacological study of mildew as a perspective source of new medicinal products]. Ukrainskyi zhurnal klinichnoi ta laboratornoi medytsyny – Ukrainian Journal of Clinical and Laboratory Medicine, 6 (1), 37-41 [in Ukrainian].
Syrop podorozhnyka: instruktsiia do vykorystannia [Plantain syrup: instructions for use]. Retrieved from: http://ternopharm.com.ua/uk/products/syrop-podorozhnyka-130g) [in Ukrainian].
