ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ L-АРГІНІНУ НА ЗМІНИ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В КРОВІ ЗА УМОВ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ – ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ ТА АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9577Ключові слова:
пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, іммобілізаційний стрес, адреналінове ушкодження міокарда, L-аргінінАнотація
Вступ. Активація адренергічної і гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової систем призводить до виникнення стресорної тріади Сельє, першим компонентом якої є гіпертрофія надниркових залоз із збільшенням синтезу ними глюкокортикоїдів та катехоламінів. Аргінін слугує необхідним компонентом для синтезу білків і багатьох біологічно важливих молекул, таких, як орнітин, пролін, поліаміни, креатин і агматин. Однак головна його роль в організмі людини – бути субстратом для синтезу оксиду азоту.
Мета дослідження –вивчити вплив препарату L-аргініну на зміни процесів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, що виникають у крові білих щурів під впливом гострого іммобілізаційного стресу й адреналіну.
Методи дослідження.Дослід проводили на білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г, яких було поділено на три групи по 10 тварин у кожній (дві дослідні та одну контрольну).
Результати й обговорення. Встановлено, що за умов поєднаної патології (іммобілізаційного стресу й адреналінового ушкодження міокарда) до лікування L-аргініном активність у крові показників антиоксидантної системи – каталази і супероксиддисмутази зменшувалася на 5-ту добу експерименту. Було відзначено збільшення рівня продуктів пероксидного окиснення ліпідів – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду проти контролю. Використання L-аргініну протягом 5-ти днів призвело до підвищення активності каталази (на 107,2 %) і супероксиддисмутази (на 74,5 %) відносно групи тварин з поєднаною патологією в експерименті (іммобілізаційним стресом і адреналіновим ушкодженням міокарда) до лікування, що свідчить про антиоксидантний вплив даного препарату. Застосування L-аргініну протягом 5-ти днів знизило рівень дієнових кон’югатів (на 80,16 %, р<0,05) та малонового діальдегіду (на 42,26 %, р<0,05), що вказує на зменшення процесів пероксидного окиснення ліпідів.
Висновок.L-аргінін доцільно в подальшому і перспективно вивчати в експерименті та клініці з метою корекції метаболічних порушень за умов експериментального іммобілізаційного стресу й адреналінового ушкодження міокарда і розробки методичних рекомендацій.
Посилання
Koptev, M.M. (2013). Otsinka morfo-funktsionalnykh zmin perypherychnykh viddiliv leheni pislia hostroho immobilizatsiinoho stresu [Evaluation of morpho-functional changes of peripheral lung organs after acute immobilization stress]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychoi stomatolohichnoi akademii – Current Problems of Modern Medicine: Journal of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 13, 121-124. [in Ukrainian].
Tymoshenko, A.V., & Diahulenko, D.O., & Koptev, M.M. (2014). Otsinka vplyvu hostroho immobilizatsiinoho stresu na sertse shchura [Assessment of the effect of acute immobilization stress on the heart of a rat]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychoi stomatolohichnoi akademii – Current Problems of Modern Medicine: Journal of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 14, 229-231 [in Ukrainian].
Shkurupii, O.A. (2015). Eksperymentalne obhruntuvania rozvytky nekardiohennoho nabriaky lehen [Experimental study of the development of non-cardiogenic pulmonary edema in surgical patients with limited motor activity]. Visnyk Problem Biolohii I Medytsyny – Bulletin of Biology and Medicine, 4, 68-70 [in Ukrainian].
Meerson, F.Z., & Pshennikova, M.G. (1988). Adaptatsiya k stressornym situatsiyam i fizicheskim nagruzkam [Adaptation to stressful situations and physical loads]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Selye, G. (1980). Stress bez stressa [Stress without distress]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Radchenko, O.M. (2004). Adaptatsiini reaktsii, ikh znachennia v klinitsi vnutrishnikh khorob [Adaptation reactions, their significance in the clinic of internal diseases]. Doctor’s thesis.Lviv [in Ukrainian].
Radchenko, O.M. (2004). Adaptatsiini reaktsii v klinitsi vnutrishnikh khorob [Adaptation reactions in the clinic of internal diseases]. Monograph. Lviv: Liha-press [in Ukrainian].
Markova, O.O. (1998). Miokardiodystrofiia i reaktyvnist orhanizmu [Myocardial dystrophy and reactivity of the organism]. Ternopil Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Böger, R.H. (2007). The pharmacodynamics of L-arginine]. J. Nutr., 137, 1650-1655.
Chatterjee, A., & Catravas, J.D. (2008). Endothelial nitric oxide (NO) and its pathophysiologic regulation. Vascul. Pharmacol., 49, 134-140.
Babushkina, A.V. (2009). L-arginin z tochki zreniya dokazatelnoy meditsiny [L-arginine in terms of evidence-based medicine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Chronicle, 6, 43-48 [in Ukrainian].
Korolyuk, M.A., Ivanova, L.I., Mayorova, I.G., & Tokarev, V.E. (1998). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method of determination of the activity of catalase]. Laboratornoye delo – Laboratory Business, 1, 16-19 [in Russian].
Gurevich, V.S., Kontorshchikov, K.N., & Shatilina, L.V. (1990). Sravnitelnyy analiz dvukh metodov opredeleniya aktivnosti SOD [Comparative analysis of the method-determination of the activity of the SOD]. Laboratornoye delo – Laboratory Business, 4, 44-47 [in Russian].
Kamyshnikova, V.S. (2000). Spravochnik po kliniko-biokhimicheskoy laboratornoy diagnostike [Directory for clinical and biochemical laboratory diagnostics. In two volumes]. Minsk: “Belarus” [in Russian].
Timirbulatov, R.A. (1988). Metod povysheniya intensivnosti SRO lipidsoderzhashchykh komponentov krovi i ego diagnosticheskoe znachenie [Method of increasing the intensity of SRO lipid – containing blood components and its diagnostic test]. Laboratornoye delo – Laboratory Business, 4, 209-211 [in Russian].
Gorizontov, P.D., Belousova, O.I., & Fetodov, M.I. (1983). Stress i sistema krovi [Stress and blood system]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Tkach, Ye.I. & Storozhuk, V.P. (2009). Zahalna teoriia statystyky [The general theory of statistics]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
