Лізоцимвмісний препарат для сльозозамінної терапії: фармакотерапевтична ефективність
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i2.9146Ключові слова:
лізоцим, очні краплі “штучна сльоза”, травматичний кератит, протизапальні та регенераторні властивості.Анотація
Вступ. Перспективним методом лікування синдрому сухого ока є сльозозамінна терапія за допомогою очних крапель, серед яких відсутні такі з ензимом лізоцимом (КФ 3.2.1.17), що має бактеріолітичну, імуностимулювальну, протизапальну, регенерувальну, знеболювальну дію і виконує захисну функцію слізної рідини. Оскільки ми розробили препарат з лізоцимом, актуальний для використання в даному напрямку, показали його офтальмобезпечність, доцільно вивчити його фармакотерапевтичну ефективність.
Мета дослідження – вивчити фармакотерапевтичну ефективність очних крапель “штучна сльоза” з лізоцимом як потенційного препарату для лікування синдрому сухого ока.
Методи дослідження. Протизапальні та регенераторні властивості виготовлених очних крапель з лізоцимом вивчали на 6 статевозрілих здорових кролях породи Шиншила з модельованим травматичним
кератитом.
Результати й обговорення. На основі раніше отриманих експериментальних даних було виготовлено стабільні, високоактивні, стерильні очні краплі “штучна сльоза” з лізоцимом для дослідження їх фармакотерапевтичної ефективності на кролях породи Шиншила з модельованим травматичним кератитом. Показано, що інстиляції очних крапель “штучна сльоза” з лізоцимом при лікуванні травматичного кератиту чинять протизапальну і регенераторну дію, сприяючи більш швидкій ліквідації запалення та
прискоренню процесу епітелізації порівняно з контролем.
Висновки. Для проведення доклінічних досліджень виготовлено стабільні, високоактивні, стерильні очні краплі “штучна сльоза” з лізоцимом. Інстиляції отриманих очних крапель при лікуванні травматичного кератиту чинять протизапальну і регенераторну дію, сприяючи більш швидкій ліквідації запалення та прискоренню процесу епітелізації.
Посилання
Brzheskiy, V.V., & Somov, E.E. (2002). Sindrom sukhogo glaza: sovremennye aspekty diagnostiki i lecheniya [Dry eye syndrome: modern aspects of diagnosis and treatment]. Sindrom sukhogo glaza – Dry Eye
Syndrome, (1), 3-9 [in Russian].
Kovalenko, L. (2015). Chto dolzhny znat o sindrome sukhogo glaza vrachi obshchey praktiki [What should doctors of general practices know about the dry eye syndrome]. Neonatolohіia, khіrurhіia ta perynatalna medytsyna
– Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, (4), 126-128 [in Russian].
Bron, A.J. (2015). The definition and classification of dry eye disease. Part of the series Essentials in Ophthalmology, Dry Eye, 1-19.
Dekіna, S.S., Romanovska, І.І., & Sotnіkova, O.P. (2015). Lіzotsyvmіsnyi preparat “shtuchna slioza”: otrymannia, vlastyvosti [Lysozyme-containing drug “artificial tear”: obtaining, properties]. Mіkrobіolohіia і bіotekhnolohіia
– Microbiology and Biotechnology, (4),46-52 [in Ukrainian].
Gorin, G., Wang, S.F., Papapavlou, L. (1971). Assay of lysozyme by its lytic action on M. lysodeikticus cells. Anal. Biochem., 39, (1), 113-127.
Hartree, E.F. (1972). Determination of protein: a modification of the Lowry method, that gives a linear photometric response. Anal. Biochem, 48 (2), 422-427.
Chayka, L.A., Tsipkun, A.G., & Gaydamaka, T.B. (2003). Eksperimentalnoe izuchenie bezvrednosti i farmakologicheskoy aktivnosti glaznykh lekarstvennykh sredstv: metod. rekomendatsii [Experimental study of
harmlessness and pharmacological activity of ophthalmic drugs: methodical recommendations]. Kyiv: Avitsenna [in Russian].
