Активність ферментів антиоксидантного захисту в щурів різного віку в ранній та пізній періоди після моделювання політравми
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3.8204Ключові слова:
політравма, щури, вік, супероксиддисмутаза, каталаза, церулоплазмін.Анотація
Вступ. Останні десятиріччя характеризуються значним зростанням травматизму, особливо осіб молодого віку, який має різноманітні причини. Однією з патогенетичних ланок травматичної хвороби є порушення системи антиоксидантового захисту. Дані про зміни показників системи антиоксидантного захисту в осіб різного віку та в різні періоди травматичної хвороби розрізнені й суперечливі.
Мета дослідження – визначити активність показників антиоксидантного захисту в ранні та пізні терміни політравми у молодих, статевозрілих і старих щурів.
Методи дослідження. Політравму моделювали під тіопентал-натрієвим знеболюванням (60 мг/кг маси тіла тварини). В асептичних умовах у щурів викликали кровотечу зі стегнової вени (близько 20 % об’єму циркулюючої крові), 1 мл якої вводили в паранефральну клітковину для відтворення ендогенної інтоксикації. Далі з оперативного доступу щипцями Люера ламали ліву стегнову кістку, рану на стегні зашивали. Дослідження проводили на 1, 3, 24 годину та 14 добу після моделювання політравми. Активність супероксиддисмутази в сироватці крові визначали за методикою Чеварі, активність каталази в гомогенаті печінки та плазмі крові – за методикою М. А. Королюка і співав, вміст церулоплазміну в сироватці крові – за методикою В. Г. Колба, В. С. Камишнікова.
Результати й обговорення. Моделювання політравми в 3-, 6- та 24-місячних щурів у ранній (1, 3 і 24 година) та пізній (14 доба) періоди травматичного ураження призвело до активації ферментів антиоксидантного захисту. У тварин з модельованою політравмою на 3 годину зростала активність супероксиддисмутази з подальшим різким її зниженням на 24 годину, особливо в молодих 3-місячних щурів. До 14 доби активність ферменту підвищувалася і наближалася до рівня інтактних тварин. Активність каталази в сироватці крові збільшувалася протягом усіх досліджуваних термінів раннього періоду політравми з максимальним значенням на 24 годину експерименту в щурів усіх груп з подальшою тенденцією до нормалізації на 14 добу. В печінці тварин активність ферменту виснажувалася, про що свідчило різке її зниження на 1, 3 та 24 годину (ранній період політравми) з наступним зростанням активності на 14 добу. Активність церулоплазміну в сироватці крові 3-, 6- та 24-місячних щурів збільшувалася протягом усього експерименту, причому найвищих значень вона досягнула на 24 годину після моделювання політравми.
Висновки. Активність досліджуваних ферментів антиоксидантного захисту зростала в усіх групах тварин, особливо 3-місячних щурів, у ранні терміни після моделювання політравми. На 14 добу (пізній термін) вона знижувалась.
Посилання
Levchenko, T.V., Kravtsov, S.A., & Kornev, A.N. (2014). Analiz gospitalnoy letalnosti i kachestva klinicheskoy diagnostiki u postradavshikh s politravmoy [Analysis of hospital lethality and quality of clinical diagnostics in the injured with polytrauma]. Politravma – Polytrauma, (3), 24-40 [in Russian].
Shatalin, A.V., Kravtsov, S.A., & Agadzhanyan, V.V. (2012). Osnovnye faktory, vliyayushchie na letalnost u patsientov s politravmoy transportirovannykh v spetsializirovannyy travmatologicheskiy tsentr [The main factors influencing mortality in patients with polytrauma transported to a specialized traumatology center]. Politravma – Polytrauma, (3), 17-36 [in Russian].
Christiane Albert–Weissenberaer & Anna–Leena Siren (2010). Experimental traumatic brain injury [Electronic resource]. Experimental&Translational Stroke Medicine, (2), 16. – Режим доступу до журн.: http://www.etsmjournal.com/content/2/1/16
Gentile, L.F., Nacionales, D.C., & Cuenca, A.G. (2013). Identification and description of a novel murine model for polytrauma and shock. Crit. Care Med., 41 (4), 1075-1085.
Verchere, J., Blanot, S., & Vergnaud, E. (2013). Mortality in severe traumatic brain injury. Lancet Neurol., 12 (5), 426-427.
Ek, O., Muhr, M., Hulting, A.L., & Jansson, K.A. (2013). Traumatic brain injury and fracture. Lancet, 381 (9869), 874.
Menshikova, E.B., Lankin, V.Z., & Zenkov, N.K. (2006). Okislitelnyy stress. Prooksidanty i antioksidanty [Oxidative stress. Prooxidants and antioxidants]. Moscow: Slovo [in Russian].
Goncharuk, Ye.H., & Korshun, M.M. (2004). Vіlnoradikalne okyslennia yak unіversalni nespetsyfіchni mekhanіzmy poshkodzhuyuchoi dii shkіdlyvykh chynnykіv dovkіllia [Free radical oxidation as a universal non-specific mechanism of damaging the harmful factors of the environment]. Zhurn. AMN Ukrainy – Journal of AMS of Ukraine, 10 (1), 131-150 [in Ukrainian.
Boyko, V.V., Ryndenko, V.G., & Zaitsev, A.E. (2002). Politravma: patofiziologicheskie i klinicheskie aspekty, lechebnaya taktika i printsipy organizatsii pomoshchi bolnym [Polytrauma: pathophysiological and clinical aspects, therapeutic tactics and principles of patient care organization]. Mezhdunar. med. zhurn. – International Medical Journal, 8 (3), 68-74 [in Russian].
Sekela, T.Ya., & Hudyma, A.A. Patent na korysnu model 30028 Ukraina MIZh 2006 G 09 V 23/00. Sposib modeliuvannia politravmy; zaiavnyk i patentovlasnyk Ternopilskyi medychnyi universytet. – № U 2007 10471; zayavl. 21.09.2007; opubl. 11.2.08, Byul. № 3 [in Ukrainian].
Chevari, S., Chaba, I., & Sokey, I. (1985). Rol superoksiddismutazy v okislitelnykh protsessakh kletki i metod opredeleniya ee v biologicheskikh materialakh [The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and the method for its determination in biological materials]. Laboratornoe delo – Laboratory Case, (11), 678-681 [in Russian].
Korolyuk, M.A., Ivanova, L.I., Mayorova, I.G., & Tokarev, V.E. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method of determination of catalase activity]. Laboratornoe delo – Laboratory Case, (1), 16-19 [in Russian].
Kolb, V.G. & Kamyshnikov, V.S. (1982). Spravochnik po klinicheskoy khimii [Guidelines on Clinical Chemistry]. Minsk: Belarus [in Russian].
