Таблеткові суміші, що містять іммобілізований лізоцим і кверцетин: отримання, властивості
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i2.7966Ключові слова:
лізоцим, кверцетин, іммобілізація, полімери, таблеткові суміші.Анотація
Вступ. Лізоцим (КФ 3.2.1.17), що має антибактеріальну, протизапальну, імуномодулюючу дії, все частіше використовують у медицині в різних лікарських формах (таблетки, ранові покриття, капсули, гелі та ін.). Таблетки є зручною лікарською формою для застосування лізоциму в поєднанні з іншими біологічно активними речовинами. Цілеспрямована стабілізація ензиму іммобілізацією в полімерні матриці визначає актуальність розробки таблеткової форми складних композицій лізоциму і кверцетину.
Мета дослідження – розробка таблеткових сумішей комплексного препарату іммобілізованого лізоциму і кверцетину, кількісне визначення та вивчення властивостей діючих речовин.
Методи дослідження. Активність лізоциму визначали бактеріолітичним методом. Вміст білка контролювали методом Лоурі–Хартрі, кверцетину – з використанням хлориду цирконію.
Результати й обговорення. На основі раніше отриманих даних про взаємодію лізоциму з полімерними носіями різного походження та структури для розробки таблеткових сумішей з лізоцимом і кверцетином як полімерні носії було обрано полі-N-вінілпіролідон, натрієву сіль карбоксиметилцелюлози та желатин. Порівняльний аналіз фізико-хімічних властивостей іммобілізованого в полімери лізоциму показав перспективність використання желатину як матриці, що сприяє розширенню рН-профілю активності ензиму в ділянці кислих та лужних значень рН, стабільності в кислому середовищі. Для приготування лізоциму і кверцетиновмісних сумішей було обрано наповнювачі, розпушувачі, ароматизатори і метод вологої грануляції. Показано повне збереження активності лізоциму і вмісту кверцетину в отриманих гранулах.
Висновки. Розроблено таблеткові суміші з лізоцимом і кверцетином із використанням полімерних носіїв різного походження та структури. Аналіз біохімічних і фізико-хімічних властивостей іммобілізованого лізоциму показав перспективність використання желатину як матриці. Іммобілізація сприяє розширенню рН-профілю активності ензиму як у ділянці кислих та лужних значень pH, так і в кислому середовищі.
Посилання
Levytskyi, A.P. (2005). Lizotsym vmesto antibiotikov [Lysozyme instead antibiotics]. Odessa: Izd-vo KP OGT [in Russian].
Burbello, A.T., & Shabrov, A.V. Sovremennye lekarstvennye sredstva: Kliniko-farmakologicheskiy spravochnik prakticheskogo vracha [Modern medicines: Clinical and pharmacological reference book of a practical doctor]. Moscow: OlmaMediaGrupp/Prosveshchenie [in Russian].
Romanovska, I.I., Levytskyi, A.P., Dekina, S.S., & Ovsepian, A.M. (2015). Mukoadhezyvnyi hel z ímmobilizovanymy lízotsymom i kvertsetinom [Mucoadhesive gel with immobilized lysozyme and quercetin]. Míkrobiolohiia i biotekhnolohiia – Microbiology and Biotechnology, (3), 30-39 [in Ukrainian].
Chirumbolo, S. (2010). The role of quercetin, flavonols and flavones in modulating inflammatory cell function. Inflamm. Allergy Drug Targets, 9 (4), 263-285.
Hartree, E.F. (1972). Determination of protein: a modification of the Lowry method, that gives a linear photometric response. Analytical Biochemistry, 48 (2), 422-427.
Ogura, H., Shikiba, Y., & Yamazaki, Y. (1968). Quantitative analysis of flavonoids. J. of Pharmaceutical Sciences, 57 (4), 705-706.
Romanovska, I.I., Dekina, S.S., Psakhis, I.Y., & Psakhis, B.Y. (2016). Doslídzhennia chutlivosti mikroorhanizmiv do kombinatsiy lizotsimu z likarskymy rechovynamy [Investigation of the sensitivity of microorganisms to lysozyme combination with drugs]. Medychna khimiia – Medical Chemistry, 18 (2), 68-70 [in Ukrainian].
Dekina, S.S., Romanovskaya, I.I., & Gromovoy, T.Yu. Vliyaniye polimerov na protsessy assotsiatsii molekul lizotsima [The influence of polymers on the processes of association of lysozyme molecules]. Biopolymers and Cells, 27 (6), 442-445 [in Russian].
Dekina, S., Romanovska, I., Ovsepyan, A., Tkach, V., & Muratov, E. (2016). Gelatin/ carboxymethyl cellulose mucoadhesive films with lysozyme: Development and characterization. Carbohydrate Polymers, 147, 208-215.
Veys, A. (1971). Makromolekulyarnaya khimiya zhelatina [Macromolecular chemistry of gelatine]. Moscow: Izdatelstvo “Pishchevaya promyshlennost” [in Russian].
