Дослідження впливу екстрактів з листя стевії та чорниці на показники розвитку експериментального цукрового діабету, індукованого високофруктозною дієтою з додаванням ін’єкцій дексаметазону
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i2.7860Ключові слова:
екстракт з листя чорниці (Vaccinum myrtillus), екстракт з листя стевії (Stevia rebaudiana Bertoni), цукровий діабет 2 типу, інсулінорезистентність, дексаметазон.Анотація
Вступ. Цукровий діабет 2 типу – метаболічне захворювання, що характеризується хронічною гіперглікемією, яка розвивається в результаті порушення секреції інсуліну або механізмів його взаємодії з клітинами тканин. Відомо, що головною причиною розвитку серцево-судинних ускладнень є гіперглікемія.
Мета дослідження – вивчити вплив сухих екстрактів з листя стевії та чорниці на розвиток метаболічних порушень у щурів при експериментальному цукровому діабеті, спричиненому дексаметазоном на фоні високофруктозної дієти.
Методи дослідження. У сироватці крові визначали концентрацію глікозильованого гемоглобіну, рівень фруктозаміну, площу під глікемічними кривими, рівень імунореактивного інсуліну. Показники ліпопероксидації визначали за вмістом дієнових кон’югатів та ТБК-реактивних продуктів, стан антиоксидантної системи оцінювали шляхом визначення концентрації відновленого глутатіона. Значимість міжгрупових відмінностей оцінювали за t-критерієм Стьюдента.
Результати й обговорення Введення лабораторним тваринам низьких доз дексаметазону викликало комплекс порушень, характерних для метаболічного синдрому та діабету 2 типу. Так, за вказаних умов у сироватці крові щурів спостерігали підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну, концентрації фруктозаміну, вмісту глюкози, рівня базальної глікемії, збільшення площі під глікемічними кривими. При введенні сухих екстрактів з листя стевії та чорниці на фоні їх сумісного введення з дексаметазоном відзначали нормалізуючий вплив цих речовин на показники, які досліджували.
Висновки. Використання сухих екстрактів з листя стевії та чорниці проявляє нормалізуючу дію на показники глікозилювання, рівень глюкози, показники ліпідного обміну в сироватці крові щурів при цукровому діабеті 2 типу. Показано більш виражену антиоксидантну дію екстракту з листя чорниці та гіпоглікемічну дію екстракту з листя стевії. Це свідчить про доцільність сумісного застосування екстрактів з листя стевії та чорниці з метою створення на їх основі лікарських засобів для корекції метаболічних порушень.
Посилання
Barchuk, O.Z., & Vronska, L.V. (2012). Vyznachennia vmistu BAR v ekstraktakh z lystia chornytsi zvychainoi [Determination of BAS content in extracts from blueberry leaves ordinary]. Pharmakolohichnyi chasopys – Pharmacological Journal, 1, 60-63 [in Ukrainian].
Zvorska, O., & Hroshovyi, T. (2009). Chornytsia zvychaina (Vaccinіum myrtillus L.) – perspektyvna rechovyna dlia oderzhannia likarskykh zasobiv [Blueberries usual (Vaccinіum myrtillus L.) – a promising substance for the obtaining of medicinal drugs]. Pharmakolohichnyi chasopys – Pharmacological Journal, 3, 29-33 [in Ukrainian].
Ilyin A.V., Arbuzova, M.I. & Knyazeva, A.P. (2008). Glikozilirovannyy gemoglobin kak klyuchevoy parametr pri minitoringe bolnykh sakharnym diabetom [Glycosylated hemoglobin as a key parameter in the monitoring of patients with diabetus mellitus]. Sakharnyy diabet – Diabetes Mellitus, 2, 60-64 [in Russian].
Ivashkin, V.T. (2010). Lipotkichnost i metabolichiskie narusheniya pri ozhyrenii [Lipotoxicity and metabolic disorders in obesity]. Gastroenterologiya, gepatologiya, koloprologiya – Gastroenterology, Hepatology, Coloprology, 2 (1), 4-13 [in Russian].
Ryazanova, T.K. (2013). Farmakologicheskoe issledovanie plodov i pobegov cherniki obyknovennoy [Pharmacological study of fruits and shoots of blueberry]. Fundamentalnye issledovaniya – Fundamental Research, 8 (5), 1136-1140 [in Russian].
Makarova M.N., & Makarov, V.G. (2004). Antiradikalnaya aktivnost flavonoidov I ikh kombinatsiy s antioksidantami [Antiradical activity of flavonoids and their combinations with antioxidants]. Farmatsiia – Pharmacy, 2, 30-32 [in Ukrainian].
Stroev, E.A. & Makarova, V.G. (1986). Praktikum po biologicheskoy khimii [Workshop on Biological Chemistry]. Moscow: Vyssh. shk. [in Russian].
Mikhalevskiy, O. (Ed.). (2005). Entsyklopedia narodnoy meditsiny [Encyclopedia of traditional medicine]. Lviv: Spolom [in Russian].
Artoni, S. Martin, C.K. & Han, H. (2010). Effects of stevia, aspartate, and sucrose on food intake, satiety, and postprandial glucose and insulin levels. Appetite, 55 (1), 37-43.
Baby Joseph, & D. Jini Rjmp (2011). In sight the hypoglycaemic effect of traditional indian herbs used the teratment of diabetes. IJPT, 42 (1), 170.
Buren, J. (1999). Dexamethasone decreases GLUT 1 and GLUT4 content in primary cultured rat adipocytes. Diabetol., 71 (2), 108-113.
Chen, T.H., Chen, S.C., & Chan, P. (2005). Mechanism of the hypoglycemic effects of stevioside, a glycoside of stevia rebaudiana. Planta Med., 53 (1), 73-76.
Gregersens S., Jeppesen, P.B., & Holst, J.J. (2004). Antihyperglycemic effects of stevioside in type 2 diabetic subjects. Metabolism, 53.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Strasbourg: Council of Europe, 8 (2) 109-116.
Salamar, M.R (2014). Relationships among insulin resistance, obesity, diagnosis of the metabolic syndrome and cardio-metabolic risk. Diabetes and Cardiovasc. Dis. Res., 2 (283), 367-373.
Severino, C., & Solinas, A. (2012). Low-dose dexamethosone in the rat: a model to study insulin resistance. Amer. J. of Physiol., 11 (9), 633-647.
Reddy, K.J. (2010). The role of the insulin resistance in the pathogenesis of atherosclerotic cardiovascular diseases: an uptated review. J. of Carviovasc. Med., 9, 633-647.