Діагностика цитолітичного синдрому у хворих на туберкульоз легень

Автор(и)

  • O. M. Okusok ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР
  • L. A. Hryshchuk Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського.
  • Z. М. Nebesna Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського.
  • P. O Tabas Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського.
  • R. O. Klos Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського.

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7684

Ключові слова:

вперше діагностований туберкульоз легень, маркери цитолітичного синдрому.

Анотація

Вступ. Печінка є одним із найважливіших органів тіла людини і виконує низку надзвичайно важливих функцій. Серед поширених захворювань печінки виділяють інфільтративні патології: жирову дистрофію, лімфоми, амілоїдоз, саркоїдоз і туберкульоз. Характеризуючи хвороби печінки, прояви розладів прийнято розділяти на синдроми, які допомагають діагностувати те чи інше захворювання цього органа та визначити його причини. Зокрема, виділяють цитолітичний синдром (ЦС).

Мета дослідження – вивчити маркери ЦС при порушенні функції печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду.

Методи дослідження. Було обстежено дві групи осіб: 1-ша контрольна – практично здорові донори – (34 особи); 2-га – хворі на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду (31 особа). Усім пацієнтам проводили стандартні біохімічні дослідження крові, УЗД печінки в динаміці. Спектр показників біохімічного дослідження крові включав визначення аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та γ-глутамілтранспептидази (ГГТП).

Результати й обговорення. Отримані дані, які свідчили про виникнення ЦС у хворих на вперше діагностований туберкульоз до початку лікування, підтверджувалися тенденцією до збільшення рівнів АсАТ і ГГТП. Особливо такі зміни спостерігали після інтенсивної терапії протитуберкульозними препаратами. Відмічали вірогідні зміни таких маркерів, як АлАТ, ЛДГ і ГГТП.

Висновки. Встановлено, що туберкульозна інтоксикація може впливати на функціональний стан печінки. Після тривалого лікування хворих на туберкульоз легень відмічають збільшення показників таких маркерів цитолізу, як АлАТ, ЛДГ і ГГТП. Порушення функції печінки під час терапії можуть бути спричинені гепатотоксичною дією протитуберкульозних препаратів, що зумовлює необхідність призначення хворим гепатопротекторів. 

Біографія автора

O. M. Okusok, ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР

 

Посилання

Vyalov, S.S. (2013). Sindrom tsitoliza v gastroenterologii: taktika vedeniya patsiyentov v obshchey praktike [Cytolysis syndrome in gastroenterology: tactics of management of patients in general practice]. Gastroenterologiya. prilozheniye k zhurnalu Consilium Medicum – Gastroenterology. Supplement to the Journal Consilium Medicum, (1), 42-48 [in Russian].

Perelik zakhvoryuvan pechinky, yikh symptomy ta diahnostyka [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu do resursu: http://medprice.com.ua/ukr/articles/perelik-zahvoryuvan-pechinki-yih-simptomi-ta-diagnostika-4708.html. [in Ukrainian].

Balasanyants, G.S., & Sukhanov, D.S. (2011). Pobochnyye deystviya protivotuberkuleznykh preparatov i metody yikh ustraneniya [Adverse effects of antituberculous drugs and methods of their eliminaton]. St. Petersburg: Taktik-Studio [in Russian].

Ana Tavares e Castro, Mariana Mendes, Sara Freitas, Paulo Cravo Roxo (2015). Incidence and risk factors of major toxicity associated to first-line antituberculosis drugs for latent and active tuberculosis during a period of 10 years. Revista Portuguesa de Pneumologia (English Edition). 21 (3), 144-150.

Lee, S.S., Lee, C.M., Kim, T.H., Kim, J.J., Lee, J.M., Kim, H.J., … Kim, D.Y. (2016). Frequency and risk factors of drug-induced liver injury during treatment of multidrug-resistant tuberculosis. Int. J. Tuberc. Lung Dis., 20(6), 800-805.

Baghaei, P., Tabarsi, P., Chitsaz, E., Saleh, M., Marjani, M., Shemirani, S., … Masjedi, M. (2010). Incidence, clinical and epidemiological risk factors, and outcome of drug-induced hepatitis due to antituberculous agents in new tuberculosis cases. Am. J. Ther., 17 (1), 17-22.

Halan, I.O., Pavlenko, O.M., Potaychuk, V.I., Zdoryk, I.F. (2008) Vplyv antymikobakterialnoi terapii na dynamiku deyakykh pokaznykiv bilkovoho obminu ta hepatobiliarnoi systemy u khvorykh na vpershe diahnostovanyi tuberkuloz lehen. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal – Ukrainian Pulmonological Journal, (3), 70-72 [in Ukrainian].

Koroleva, M.V. (2015). Farmakoepidemiologicheskaya i kliniko-laboratornaya kharakteristika lekarstvenno-indutsirovannogo porazheniya pecheni pri tuberkuleze. Zhurnal infektologii – Journal of Infectology, 7 (4), 44-50 [in Ukrainian].

Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Tuberkuloz u doroslykh / Nakaz MOZ Ukrayiny № 620 vid 04.09.2014 r [Unified clinical protocols of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Tuberculosis in Adults / Decree of MOP of Ukraine No.620 from 04.09.2014]. Retreived from: https://medprosvita.com.ua/nakaz-moz-ukrayini-vid-04-09-2014-n-620-pro-zatverd 2/ [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-28

Як цитувати

Okusok, O. M., Hryshchuk, L. A., Nebesna Z. М., Tabas, P. O., & Klos, R. O. (2017). Діагностика цитолітичного синдрому у хворих на туберкульоз легень. Медична та клінічна хімія, (1), 47–52. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7684

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ