Характеристика впливу 4-[4-оксо-4h-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (ПК-66) на перебіг адреналінової міокардіодистрофії в щурів за даними біохімічних досліджень
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2016.v0.i4.7249Ключові слова:
адреналінова міокардіодистрофія, кордарон, 4-[4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл] бензойна кислота, кардіопротекторна дія.Анотація
Згідно з даними літератури, провідною причиною смертності населення України є серцево-судинні захворювання, поширеність яких за останні 25 років зросла втричі й на сьогодні становить 801,6 на 100 тис. населення. Це зумовлює необхідність пошуку нових хімічних сполук, придатних для створення кардіопротекторів із кращим профілем безпечності та вищим ступенем ефективності.
Метою дослідження було охарактеризувати вплив 4-[4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполука ПК-66) порівняно з кордароном на процеси вільнорадикального окиснення, ендотеліальне продукування нітроген монооксиду та активність маркерних ензимів цитолізу кардіоміоцитів при адреналіновій міокардіодистрофії (АМД) у щурів.
Дослідження проведено на 28 нелінійних щурах обох статей масою 165–220 г, поділених на чотири групи: 1-ша (n=7) – інтактні щури; 2-га (n=7) – щури з АМД без лікування (контроль); 3-тя (n=7) – щури з АМД, ліковані сполукою ПК-66 (10 мг/кг, внутрішньочеревно; 4-та (n=7) – щури з АМД, ліковані кордароном (10 мг/кг, внутрішньочеревно).
Проведене дослідження показало, що розвиток експериментальної АМД у щурів характеризувався посиленням процесів вільнорадикального окиснення, виснаженням системи антиоксидантного захисту (зі зниженням вмісту G-SH, активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази), пригніченням ендотеліального продукування NO. Найбільш виражені метаболічні порушення реєстрували в гострий період АМД (станом на 2 добу). Застосування 4-[4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполуки ПК-66, 10 мг/кг, внутрішньочеревно) забезпечувало виражений кардіопротекторний ефект, який зіставлявся з таким у кордарону (10 мг/кг, внутрішньочеревно), на різних етапах формування АМД.
Механізми кардіопротекторної дії 4-[4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти можуть реалізуватись через стабілізацію клітинних та субклітинних мембран (про що свідчать динаміка маркерних ензимів цитолізу кардіоміоцитів у сироватці крові і зменшення вмісту ТБК-активних продуктів у міокарді), підвищення ефективності антиоксидантної системи та корекцію клітинного редокс-буфера (на що вказують збільшення пулу відновленого глутатіону, зростання активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази) та протиішемічну дію, асоційовану з модуляцією активності ендотеліальної NO-синтази в серцевому м’язі.
Посилання
Metabolitnye i metabolitotropnye preparaty v sisteme kardio- i organoprotektcii / I. S. Chekman, N. A. Gorchakova, S. B. Frantcuzova, E. A. Nagornaia. – K., 2009. – 155 s.
2. Moibenko A. A. Endogennye mekhanizmy kardioprotektcii kak osnova patogeneticheskoi terapii zabolevanii serdtca / A. A. Moibenko, V. E. Dosenko, A. N. Parkhomenko. – K. : Naukova dumka, 2008. – 518 s.
Нетяженко В. З. Цитопротекція міокарда в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця / В. З. Нетяженко, Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська // Артериальная гипертензия. – 2015. – № 3 (41). – С. 40–50.
Netiazhenko V. Z. Tsytoprotektsiia miokarda v likuvanni khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia / V. Z. Netiazhenko, N. V. Netiazhenko, T. I. Malchevska // Arteryalnaia hypertenzyia. – 2015. – № 3 (41). – S. 40–50.
Markova O. O. Miokardiodystrofiia i reaktyvnist orhanizmu / O. O. Markova. – Ternopil : Ukrmedknyha, 1998. – 150 s.
Alchuk O. I. Aktoprotektorni vlastyvosti novykh pokhidnykh 4-okso(amino-)-khinazolinu (eksperymentalne doslidzhennia) : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. med. nauk / O. I. Alchuk. – K., 2011. – 21 s.
Dzhyhaliuk O. V. Kharakterystyka kardioprotektornykh vlastyvostei pokhidnoho 4-okso-(amino-) khinazolinu (spoluky PK-66) za umov hostroi koronarnoi ishemii / O. V. Dzhyhaliuk, H. I. Stepaniuk, S. I. Kovalenko // Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. – 2011. – № 5 (24). – S. 97–98.
Владимиров Ю. В. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю. В. Владимиров, А. И. Арчаков. – М. : Наука, 1972. – 252 с.
Ellman G. L. Tissue Sulfhydryl groups // Arch. of Bioch. and Biophys. – 1956. –Vol. 82. – P. 70–77.
Kostiuk V. A. Prostoi i chuvstvitelnyi metod opredeleniia aktivnosti superoksiddismutazy, osnovannyi na reaktcii okisleniia kvertcetina / V. A. Kostiuk, A. I. Potapovich, Zh. V. Kovaleva // Vopr. med. khimii. – 1990. – № 2. – S. 88–91.
Vlasova S. N. Aktivnost glutation-zavisimykh fermentov eritrotcitov pri khronicheskikh zabolevaniiakh pecheni u detei / S. N. Vlasova, E. I. Shabunina, I. A. Pereligina // Lab. delo. – 1990. – № 8. – S. 19–22.
Hula N. M. Vplyv N-stearoiletanolaminu na NO-syntaznyi shliakh heneratsii oksydu azotu v aorti ta sertsi shchuriv iz streptozototsynindukovanym diabetom / N. M. Hula, H. V. Kosiakova, A. H. Berdyshev // Ukr. biokhim. zhurn. – 2007. – 79, № 5. – S. 153–158.
Lapach S. N. Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniiakh s ispolzovaniem Excel / S. N. Lapach, A. V. Chubenko, P. N. Babich. – K. : Morion, 2001. – 320 s.S-glutathionylation in protein redox regulation / I. Dalle-Donne, R. Rossi, D. Giustarini // Free Radic. Biol. Med. – 2007. – Vol. 43, № 6. – Р. 883–898.
Preventive effect of amiodarone during acute period in isoproterenol-induced myocardial injury in Wistar rats / F. Albayrak, Y. Bayir, Z. Halici // Cardiovasc. Toxicol. – 2009. – Vol. 9, № 4. – Р. 161–168.
Therapeutic effect of enhancing endothelial nitric oxide synthase (eNOS) expression and preventing eNOS uncoupling / U. Fоrstermann, Н. Li // Br. J. Pharmacol. – 2011. – Vol. 164, № 2. – Р. 213–223.
Otsinka analhetychnoi aktyvnosti v riadi novykh pokhidnykh 4-okso (amino) khinazolinu / H. I. Stepaniuk, I. D. Alchuk, S. I. Kovalenko [ta in.] / Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia : IV Nats. z’izd farmakolohiv Ukrainy : tezy dop. – 2011. – № 5 (24). – S. 308–309.