ЗМІНИ СКЛАДУ ШЛУНКОВОГО СОКУ ПРИ АХАЛАЗІЇ КАРДІЇ І ГРИЖІ СТРАВОХІДНОГО ОТВОРУ ДІАФРАГМИ

А. М. Галінська; О. В. Севериновська

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15932

Автор(и)

А. М. Галінська ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» https://orcid.org/0000-0003-4345-7185
О. В. Севериновська ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О. ГОНЧАРА https://orcid.org/0000-0002-0002-1237

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15932

Ключові слова:

шлуковий сік; ахалазія кардії; грижа стравохідного отвору діафрагми; пепсин; глікопротеїни; жовчні кислоти; оксид азоту; кальцій.

Анотація

Вступ. Шлунковий сік є важливим компонентом системи травлення, що забезпечує процеси пере- травлення їжі, захисту слизової оболонки шлунка та регуляцію моторно-секреторної функції верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Порушення релаксації сфінктерного апарату шлунка, зокрема за ахалазії кардії та гриж стравохідного отвору діафрагми, супроводжуються зміною моторики стравоходу і шлунка та розвитком рефлюксних явищ, що може призводити до перебудови фізико-хімічних та біохімічних характеристик шлункового соку, що відіграє важливу роль у формуванні патологічних змін слизової оболонки верхніх відділів травного тракту. Мета дослідження – оцінити зміни об’єму і фізико-хімічних та біохімічних параметрів шлункового соку за ахалазії кардії та грижі стравохідного отвору діафрагми порівняно з контрольною групою. Методи дослідження. У дослідження було включено 150 пацієнтів із порушенням релаксації сфінктерного апарату шлунка, серед яких 50 осіб з ахалазією кардії та 100 осіб із грижами стравохідного отвору діафрагми. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. У шлунковому соку визначали об’єм, рівень pH, концентрацію пепсину, глікопротеїнів, жовчних кислот, іонів кальцію (Ca2+) та сумарних метаболітів оксиду азоту (NO)x. Отримані дані представляли у вигляді медіани та міжквартельного інтервалу – Me (Q25; Q75); застосовували непараметричні методи статистики. Результати й обговорення. Обсяг шлункового соку був достовірно збільшений порівняно з контрольною групою: за ахалазії кардії – у 2,9 раза, за гриж стравохідного отвору діафрагми – у 2,2 раза (p < 0,001). Концентрація пепсину знижувалася відповідно у 1,9 та 1,6 раза, глікопротеїнів – у 7,0 та 7,8 раза (p < 0,001). Вміст жовчних кислот і (No)x підвищувався: за ахалазії – у 1,8 та 1,7 раза, за гриж – у 1,4 та 3,5 раза відповідно. Рівень pH статистично не розрізнявся між групами, тоді як концентрації Ca2+ мали граничну статистичну значущість. Найбільш виражені відмінності стосувалися глікопротеїнів і Nox, що свідчить про порушення захисних механізмів слизової оболонки та активацію нітроксидергічної регуляції. Висновки. Ахалазія кардії та грижі стравохідного отвору діафрагми супроводжуються комплексними змінами об’єму та складу шлункового соку, що відображає поєднане порушення моторно-евакуаторної, захисної та регуляторної функцій шлунка.

Посилання

Martinsen, T. C., Fossmark, R., & Waldum, H. L. (2019). The Phylogeny and Biological Function of Gastric Juice–Microbiological Consequences of Removing Gastric Acid. International Journal of Molecular Sciences, 20 (23), 6031. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20236031

Kahrilas, P. J., & Nguyen, N. T. (2025). The Esophagogastric Junction Reconsidered. Gastrointestinal Endoscopy Clinics of North America, 35 (3), 541–553. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giec.2025.01.003

Ali, A. H., Ichkhanian, Y., Sloan, J. A., & Azeem, N. (2025). Updates in the work-up and management of achalasia: A contemporary review. Current Treatment Options in Gastroenterology, 23, Article 20. DOI: https:// doi.org/10.1007/s11938-025-00485-5

Ergun, P., Kipcak, S., Dettmar, P. W., Fisher, J., Woodcock, A. D., & Bor, S. (2022). Pepsin and pH of Gastric Juice in Patients With Gastrointestinal Reflux Disease and Subgroups. Journal of Clinical Gastroenterology, 56 (6), 512–517. DOI: https://doi. org/10.1097/MCG.0000000000001560

Halinska, A. M., & Severynovska, O. V. (2024). Biochemical indicators of gastric juice in incompetence of the physiological gastric cardia. Biotechnology, 17 (2), 44–52. DOI: https://doi.org/10.15407/biotech17.02. 044

Tanes, C., Li, Y., Falk, G. W., Ginsberg, G. G., Wang, K. K., Iyer, P. G., … Abrams, J. A. (2025). Increased reflux secondary bile acids are associated with changes to the microbiome and transcriptome in Barrett’s esophagus. Gut Microbes, 17 (1), 2545420. DOI: https://doi.org/10.1080/19490976.2025.2545420

Wang, S., Kuang, J., Zhang, H., Chen, W., Zheng, X., Wang, J., … Jia, W. (2022). Bile acid–microbiome inter- action promotes gastric carcinogenesis. Advanced Science, 9 (16), e2200263. DOI: https://doi.org/10.1002/ advs.202200263

He, Q., Liu, L., Wei, J., Jiang, J., Rong, Z., Chen, X., Zhao, J., & Jiang, K. (2022). Roles and action mechanisms of bile acid-induced gastric intestinal metaplasia: a review. Cell Death Discovery, 8 (1), 158. DOI: https://doi.org/10.1038/s41420-022-00962-1

Fleishman, J. S., & Kumar, S. (2024). Bile acid metabolism and signaling in health and disease: molecular mechanisms and therapeutic targets. Signal Transduction and Targeted Therapy, 9 (1), 97. DOI: https://doi.org/10.1038/s41392-024-01811-6

Idrizaj, E., Traini, C., Vannucchi, M. G., & Bac- cari, M. C. (2021). Nitric Oxide: From Gastric Motility to Gastric Dysmotility. International Journal of Molecular Sciences, 22 (18), 9990. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijms22189990

Kapil, V., Khambata, R. S., Jones, D. A., Rathod, K., Primus, C., Massimo, G., Fukuto, J. M., & Ahluwalia, A. (2020). The Noncanonical Pathway for In Vivo Nitric Oxide Generation: The Nitrate-Nitrite-Nitric Oxide Pathway. Pharmacological Reviews, 72 (3), 692–766. DOI: https://doi.org/10.1124/pr.120.019240

Sanders, K. M., Drumm, B. T., Cobine, C. A., & Baker, S. A. (2024). Ca2+ dynamics in interstitial cells: foundational mechanisms for the motor patterns in the gastrointestinal tract. Physiological Reviews, 104 (1), 329–398. DOI: https://doi.org/10.1152/ physrev.00036.2022

Zheng, Y., Gao, Z., Sun, L., Shi, J., Song, J., & Ye, W. (2025). Calcium and Gastrointestinal Disorders: Mechanistic Insights and Therapeutic Interventions. International Journal for Vitamin and Nutrition Research, 95 (5), 39241. DOI: https://doi.org/10.31083/IJVNR39241

Schmidt, H. H., Pollock, J. S., Nakane, M., Förster- mann, U., & Murad, F. (1992). Ca2+/calmodulin-regulated nitric oxide synthases. Cell Calcium, 13 (6-7), 427–434. DOI: https://doi.org/10.1016/0143-4160 (92)90055-w

Kaur, S., Gupta, K. B., Kumar, S., Upadhyay, S., Mantha, A. K., & Dhiman, M. (2022). Methods to Detect Nitric Oxide and Reactive Nitrogen Species in Biological Sample. Methods in Molecular Biology (Clifton, N. J.), 2413, 69–76. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1- 0716-1896-7_9

Rudenko, A. I., Maykova, T. V., Mosiychuk, L. M., Ponomarenko, O. A., Tolstykova, T. M., & Syrotenko, A. S. (2004). Clinical and laboratory assessment of the functional state of the secretory glands of the stomach: Methodological recommendations of the MHU. Kyiv, Ukraine [In Ukrainian].

Acar, E. F., & Sun, L. (2013). A generalized Kruskal-Wallis test incorporating group uncertainty with application to genetic association studies. Biometrics, 69 (2), 427–435. DOI: https://doi.org/10.1111/biom.12006

Garrocho-Rangel, A., Aranda-Romo, S., Martínez- Martínez, R., Zavala-Alonso, V., Flores-Arriaga, J. C., & Pozos-Guillén, A. (2024). Fundamentals of Nonpara- metric Statistical Tests for Dental Clinical Research. Dentistry Journal, 12 (10), 314. DOI: https://doi.org/ 10.3390/dj12100314

Mosiichuk, L., Hrabovska, O., Paramonova, K., Rudenko, A., Klenina, I., Kushnirenko, I., & Petishko, O. (2021). Features of Changes in Biochemical Parameters of Gastric Juice in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 1 (59), 30–37. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.1.59.2016.74511. [In Ukrainian].