АСОЦІАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ МАРКЕРІВ ІЗ ТРИВАЛІСТЮ ЖОВТЯНИЦІ ЗА УМОВИ УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБІГУ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ

Анотація

Вступ. Холедохолітіаз є поширеним ускладненням жовчнокам’яної хвороби, частота якого становить від 8 до 16 %. Нелікований холедохолітіаз може бути поширеною причиною повторних звернень і прогресувати до загрозливих для життя ускладнень, як-от гострий холангіт або біліарний панкреатит. Наукові дані показують, що наявність жовтяниці є одним із вагомих клінічних предикторів жовчно- кам’яної хвороби. Тривала механічна жовтяниця істотно підвищує ризик печінково-ниркової недостатності, біліарного сепсису та гострого холангіту, що безпосередньо корелює з високою післяопераційною захворюваністю та летальністю. Мета дослідження – встановити взаємозв’язок між тривалістю жовтяниці та лабораторними показниками у хворих з холедохолітіазом, ускладненим холангітом і біліарним панкреатитом. Методи дослідження. У дослідженні було проведено клінічне обстеження та аналіз лабораторних даних 122 пацієнтів з холедохолітіазом (ХЛ), ускладненим холангітом (n = 59) та біліарним панкреатитом (n = 63) за умови жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ), які перебували на стаціонарному лікуванні. Результати й обговорення. Порівняльний аналіз лабораторних показників у пацієнтів з ускладненим холедохолітіазом продемонстрував наявність вірогідних відмінностей між групами спостереження. Аналіз асоціацій між тривалістю жовтяниці та лабораторними показниками засвідчив відсутність взаємозв’язку між рівнем гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП) та тривалістю жовтяниці за холангіту, тоді як ускладнення біліарним панкреатитом супроводжувалося слабким прямим зв’язком між досліджуваними параметрами. Встановлено вірогідний прямий зв’язок між рівнем L-FABP, АЛТ, загальним білірубіном і тривалістю жовтяниці в пацієнтів з холедохолітіазом, ускладненим як холангітом, так і біліарним панкреатитом. Висновки. У хворих на холедохолітіаз, ускладнений холангітом, діагностуються більш виражені цитолітичний синдром і пошкодження гепатоцитів порівняно з біліарним панкреатитом, що підтверджується вірогідно вищими рівнями L-FABP (в 1,35 раза), АЛТ (в 1,51 раза) і АСТ (в 1,55 раза). Найбільшу прогностичну значущість за наявності біліарного панкреатиту щодо тривалості жовтяниці має загальний білірубін (r = 0,50), що свідчить про пряму залежність накопичення білірубіну від часу стійкої обструкції, тоді як рівень гамма-глутамілтранспептидази виявився неінформативним для прогнозування тривалості обструкції за холангіту.